Новицкий Орест [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

НОВИЦЬКИЙ Орест Маркович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Філософ, психолог, історик психології. Перший професор філософії Київського університету св.

Володимира (1837).

З дворянської родини. Батько, Новицький М., – священик.

Народився 25 січня (6 лютого) 1806 р. в м. Новограді-Волинському Волинської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Житомирської області України). За іншими версіями, в

волинському с. Пилипи чи навіть на Київщині.

Помер 4 (16) червня 1884 р. в м. Києві Російської імперії (нині – столиця України). Похований на

цвинтарі Києво-Флоровського жіночого монастиря.

Закінчив Острозьку семінарію (1816-1824), Київську духовну академію (1827-1831).

Працював викладачем Полтавської духовної семінарії (1831-1834), Київських духовної академії і

університету св. Володимира (1833–1850), цензором (1850-1863), головою Київського цензурного

комітету (1863-1884).

Як філософ дебютував працею «Про духоборів» (1831).

Потім настала черга наступних доробків: «Про первинний переклад Святого письма слов’янською

мовою» (1837), «Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень у зв’язку з розвитком

язичницьких вірувань» (1860-1861), «Нарис індійської філософії», «Духоборці. їх історія і

віровчення» (1882).

Перу Н. належать підручники «Керівництво з досвідної психології» (1840), «Керівництво з логіки»

(1841), «Стисле керівництво до логіки з попереднім нарисом психології» (1844), а також промова

«Про закиди щодо філософії у теоретичному і практичному відношенні, їх силу і значущість»

(1837).

Серед друзів та близьких знайомих Н. – Є. Болховітінов, О. Беретті, В. Антонович, М. Драгоманов,

О. Кістяківський Ф. Панченко, В. Познанський, Ф. Лебединцев, Т. Рильський, П. Житецький, П.

Чубинський та ін.

***

БЕЗ ФАНАТИЗМУ,

з наукового кредо О. Новицького

Фанатизм у галузі науки ще менше може бути виправданий, ніж у справах релігії.

ФОТОГРАФ ДУШІ, з автобіографії О. Новицького

Разом з М. Ге жив і його репетитор католик Ізбицький Остап. Того часу Ізбицький жив у Києві,

вже скінчивши університет, а опісля він склав іспит на магістра, прийняв православ’я, вступив до

Московської духовної академії на богословський курс, прийняв чернечий постриг і в сані

архімандрита помер в Іркутську.

Ось оцей Ізбицький, скінчивши університетське навчання, пішов до помічника куратора шкільної

округи з проханням дати йому яку-небудь посаду в гімназії. Коли його не було, Ге у своїй кімнаті

на стіні, що, як тоді велося, була пофарбована олійною фарбою, вугіллям намалював з одного боку

Ізбицького з проханням у смиренному й прихильному вигляді, а з другого боку – помічника

куратора в його гордій начальницькій позі. В цьому нашвидку зробленому ескізові, що довго

зберігався на стіні, юний талант надзвичайно влучно виявив не тільки зовнішні риси його, а й

характер самої душі його, оскільки вона відбилася в зовнішності.

Можна сказати, що Ге на цей раз показав себе фотографом не тільки тіла, а й душі, наскільки це

було можливо у швидкому начерку вугіллям.

В ІНШОМУ СВІТЛІ, зі спогадів М. Чалого

Лекції Ореста Марковича з психології, логіки і стародавньої філософії принесли безсумнівну

користь нашому розумовому розвитку. Читання його відзначалися неабиякою ясністю і повністю

викладу і містили у собі великий інтерес для слухачів.

...Прослухавши у нього курс психології і логіки у перші два роки, ми непомітним чином відчули

себе здатними розуміти філософські твори і розмірковувати про абстрактні предмети з логічною

послідовністю. ...Багато чого нам з’явилося в іншому світлі і в науці, і в житті.

ПЕРШИЙ РОСІЙСЬКИЙ ФІЛОСОФСЬКИЙ ТВІР, з оцінки діяльності О. Новицького Г.

Шпетом

Новицький, не засвоївши інших тенденцій гегелівської філософії, цілковито усвідомлює найвищу

ідею про те, що протилежність і боротьба є сутністю самої свідомості, що кожна ідея може бути

осягненою лише у своєму вичерпному розвитку і в контексті цілого, що весь цей розвиток –

внутрішньо необхідний, що філософія – істинна в цілісному русі думки, а не в якій-небудь

системі, якою б широкою не видавалася остання.

...Перший російський філософський твір («Про закиди щодо філософії у теоретичному і

практичному відношенні, їх силу і значущість» – авт.), написаний зі справжнім філософським

смаком, чуттям і прихильним розумінням завдань філософії, як свого чину єдиного і незамінного

виду культурної творчості.

ПОНЯТТЯ РОЗУМУ, з статті «Новицький Орест Маркович» на orthodoxy.org.ua.

За теорією Новицького завданням історика філософії є простежити розвиток світової теоретичної

думки в органічному зв’язку з релігійним розвитком. Духовний розвиток людства однаково

органічно виявляється як у пов’язаних між собою філософії та релігії, так і в науці, мистецтві

тощо.

В історії розвитку людського духу Новицький вивчав християнський світ. Наріжний принцип

світогляду Новицького – христоцентризм, прихід Христа – найголовніша подія в історії людства, а

вчення Христа – центр, з якого виходить все багатоманіття суспільно-історичного життя. Для

нього релігія та філософія – це два нероздільні полюси загальнолюдського духовного життя.

Релігія живиться «переконаннями серця», філософія – поняттями розуму.

Учений вважав релігію вищою від філософії, тому що перша єднає з Безумовним, друга тільки

мислить про нього.

ГРА СЕРЦЯ, з розвідки І. Горлача «Філософія України в культурі романтизму XIX ст.»

У статті «Про розум» Орест Новицький визначає головні ідеї розуму: ідею істинного (доброго) та

ідею прекрасного. Процес розкриття ідей здійснюється послідовно двома ступенями: спочатку ідеї

розуму, що сприймаються серцем, перетворюються у почуття істинного, доброго і прекрасного, а

потім з сфери чуттєвості ідеї переходять у фантазію, що наповнюється ідеями серця. Тут ідея

краси стає предметом релігійної символіки і сердечного прагнення.

Зв’язок філософії Ореста Новицького з ірраціоналізмом, а також те, що у нього є гра серця,

фактори набагато важливіші, аніж у Гегеля, свідчать про належність філософії Ореста Новицького

до національного світогляду.

НАУКА ЧИСТОГО МИСЛЕННЯ, з дослідження M. Ткачука «Орест Новицький як філософ та

історик філософії»

Ім’я О. М. Новицького навряд чи добре відоме сучасному читачеві. Та це й не дивно: його не

згадують ні Велика радянська, ні Українська радянська енциклопедії, ні численні енциклопедичні

словники, у тому числі й філософський. ...»Запеклий ворог матеріалізму», «ретроград», «апологет

християнства та самодержавства», «компілятор», не вартий ніякої серйозної уваги, – таким постає

О. М. Новицький у радянській історико-філософській літературі.

Яким насправді був світогляд О. М. Новицького? В чому полягає його значення в історії

вітчизняної філософської думки?

...У багатьох виданнях радянського періоду ми зустрінемо ту точку зору, що Новицький – не

оригінальний і, м’яко кажучи, не самостійний мислитель, що праці його «в цілому... мають

компілятивний характер», що він весь час когось успадковував і в когось щось запозичував.

Справді, якщо обмежувати спадщину О. М. Новицького лише його працями з логіки та психології,

то можна винести про нього таке враження.

Але ...творчість філософа не обмежувалась, по-перше, тільки логікою і психологією, вона значно

ширша і різноманітніша. По-друге, Новицький і не ставив собі за мету розробки питань логіки і

психології – вони цікавили його здебільшого як викладача, котрий читав лекційні курси з цих

дисциплін.

...Самобутність і оригінальність київського філософа найяскравіше виявилися в його історико-

філософських розвідках. Історико-філософська спадщина Новицького містить у собі і конкретні

дослідження окремих історичних етапів розвитку філософії, і розробку теоретичних та

методологічних проблем історико-філософської науки, і спробу осмислити історико-філософський

процес як цілість. Можна без перебільшення стверджувати наявність у спадщині О. М.

Новицького глибоко продуманої і розвинутої історико-філософської концепції.

Фундамент її складає розуміння філософії як науки чистого мислення.

ВІРА ВИЩА ЗА ЗНАННЯ, з автореферату Г. Апанасенко «Орест Новицький про сутність

предмету філософії та проблему періодизації історико-філософського процесу»

Мислитель стає на захист філософії тоді, коли її оголосили шкідливою. Наприкінці 40-х років ХІХ

ст. уряд Російської імперії, наляканий революціями в Західній Європі, запроваджує суворі заходи

щодо викладання філософії і суспільних наук, взагалі, у вищих навчальних закладах. Причина

такої ситуації зумовлена тим, що, за переконанням О. Новицького, у суспільстві не знають суті

філософії, предмету вивчення та її призначення.

Виходячи з цього, О. Новицький намагається осмислити предмет філософії за допомогою змісту,

розкриттям і виявленням якого філософія повинна займатись, а також за допомогою певного

способу поглядів на цей зміст та форму, у якій вона виражає своє розуміння поняття даного

предмету.

…Зміст філософії, за О. Новицьким, закладений у глибині нашого духу. Сам мислячий дух,

переконаний філософ, виступаючи у сфері свідомості, може звертатися до мислимого буття

трьома основними здатностями: почуттями, пов’язаними з фантазією, здоровим глуздом і

розумом. Найвищою з них є розум, а предметом філософії постають усвідомлююче «Я», «не-Я»

(те, що усвідомлюється) і перша причина і кінець усього – Бог. Ці предмети даються нам у

мисленні, а філософія постає, як наука чистого мислення.

...Філософія, з точки зору О. Новицького, черпаючи пізнання всезагальних законів і форм буття із

самодіяльності нашого розуму з його ідей, не заперечує участі і інших сил душі у пізнанні.

...Філософія та релігія, згідно з поглядами О. Новицького, вступають у різні співвідношення.

Релігія передує будь-якому духовному утворенню народу і тільки в ній і з неї виникають і

мистецтво, і філософія.

Філософія та релігія відрізняються також за значенням та гідністю. Яким би не було значення

філософського знання і гідність самої філософії, віра, за О. Новицьким, завжди вища від цього

знання, а релігія – за філософію.

ОСНОВНІ ІДЕЇ – ЗАПОЗИЧЕНІ, з рецензії М. Чернишевського на книгу О. Новицького

«Поступовий розвиток стародавніх філософських вчень у зв’язку з розвитком язичницьких

вірувань»

Пан Ор. Новицький запозичив основні ідеї своєї книги з... відсталих німецьких філософів, котрі

викладають мовою Канта, Шеллінга і Гегеля середньовічні ідеї.

...Уявляє себе філософом, насправді ж у п. Ореста Новицького не дістало ні часу, ні сил докладно

вивчити ні релігію, ні земну науку.

...Якщо б він зробився місіонером між бурятами чи тунгусами, він став би займатися справою

справді корисною і похвальною.

ЗДАВАВ КІМНАТИ СТУДЕНТАМ, з довідника «Особняки Києва»

Ще у повоєнний час стояв на розі Тарасівської вулиці та вулиці Толстого ошатний особняк

ампірного стилю, відомий серед киян як будинок професора Новицького.

Орест Маркович Новицький одним із перших серед професорів університету закінчив будувати

власний особняк і володів ним з 1842 р.

Як і вся тогочасна професура, О. Новицький деякі кімнати у своєму будинку здавав у найми

студентам та викладачам університету. У 1947-1848 рр. тут мешкав і малював на стінах

карикатури на тодішніх чиновників студент-математик, згодом видатний художник, відомий

далеко за межами Києва, Микола Миколайович Ге...