Королев Сергей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Королев Сергей [Справочник-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]


КОРОЛЬОВ Сергій Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Конструктор ракетно-космічних систем. Фундатор практичної космонавтики.

З педагогічної родини. Батько, Корольов П., – вчитель.

Народився 30 грудня 1906 р. (12 січня 1907 р.) в м. Житомирі Волинської губернії Російської

імперії (нині – адміністративний центр однойменної області України ).

Помер після невдалої операції 14 січня 1966 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований

біля Кремлівської стіни.

Закінчив Одеську професійну будівельну школу (1924), навчався в Київському політехнічному

інституті (1924-1926), Московські вище технічне училище і одночасно школу пілотів (1926-1930).

Працював інженером Центрального КБ заводу ім. В. Р. Менжинського (1930-1931), старшим

інженером Центрального аерогідродинамічного інституту (1931-1932), керівником Групи

вивчення реактивного руху (1932-1933), заступником директора (1933-1934), керівником відділу

ракетних літальних апаратів (1934-1942) Реактивного науково-дослідного інституту, заступником

головного конструктора двигунів (1942-1946), головним конструктором керованих балістичних

ракет далекого радіусу дії (1946-1966).

Академік АН СРСР (1958).

Лауреат Ленінської премії (1957), Золотої медалі ім. К. Е. Ціолковського (1958).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1956, 1961).

Як вчений дебютував роботою «Ракетний політ в стратосфері» (1934).

Перу конструктора також належить книга «Піонери ракетної техніки» (1972).

Наш земляк особисто або за його безпосередньою участю чи керівництвом розроблені: низка

нових конструкцій планерів «Коктебель», «Червона зірка», перша радянська рідинна ракета,

керована крилата ракета, ракетопланер, балістичні і геофізичні ракети, ракети-носії, пілотовані

космічні кораблі, на яких вперше в історії людства було здійснено космічний політ людини і її

вихід у космічний простір, ракетно-космічні системи, які дозволили вперше у світі здійснити

запуски штучних супутників Землі і Сонця, польоти автоматичних міжпланетних станцій до

Місяця, Венери і Марсу, зробити м’яку посадку на поверхню Місяця, штучні супутники серій

«Електрон» і «Блискавка-1», багато супутників серії «Космос», перші екземпляри міжпланетних

розвідників серії «Зонд».

Пам’ятники нашому землякові споруджені в містах Житомир (Україна), Москва (РФ), діють

меморіальні будинки-музеї в містах Житомир (Україна), Москва (РФ), космодромі Байконур

(Казахстан).

Його ім’я присвоєно астероїду, таласоїду на зворотному боці Місяця, піку на Памірі, перевалу на

Тянь-Шані, двом науково-дослідним суднам, Куйбишевському авіаційному інститутові (РФ).

Академія наук СРСР заснувала Золоту медаль ім. С. П. Корольова «За видатні заслуги в царині

ракетно-космічної техніки» (1966), а також – низку стипендій для студентів вищих учбових

закладів.

У м. Житомир з нагоди 100-річчя земляка площу Рад перейменували в площу Корольова (2006);

пройшов 9-й Міжнародний турнір з гирьового спорту його пам’яті (2010).

Особисте життя було доволі понівечене більшовиками. Незаконно заарештований за

звинуваченням у «шкідництві в складі антирадянської організації» (1938). Засуджений до 10 років

позбавлення волі. Відбував покарання на Колимі (1938-1940), в Московському (1940-1942) та

Казанському (1942-1944) режимних конструкторських бюро. Завдяки роботі, яка мала «важливе

оборонне значення» – за особистим листом Л. Берії на адресу Й. Сталіна – звільнили достроково.

Серед друзів та близьких знайомих К. – К. Ціолковський, Ю. Гагарін, В. Федоров, Ф. Цандер, В.

Титов, В. Терешкова, С. Вавилов, М. Келдиш, М. Янгель, О. Леонов, Г. Бабакинін, В. Макеєв, М.

Решетньов, В. Глушко, В. Бармін, В.Кузнєцов, М. Рязанський та ін.


***

ЯК МАЛО,

з життєвого кредо С. Корольова

Як же мало часу відведено людині на творче свідоме життя!

ГОЛОВНОЮ БАЗОЮ СТАНЕ МІСЯЦЬ, з нотаток С. Корольова

14. 9. 62 р.

Треба б почати розробку «Оранжереї за Ціолковським» (ОР), з нарощуваними поступово ланками

чи блоками, і треба починати працювати над «космічними врожаями» (?): який склад цих посівів,

які культури? їхня ефективність, корисність? оборотність (повторюваність) посівів з їхнього ж

насінь з розрахунку тривалого існування ОР? які організації будуть вести ці роботи? по лінії

рослинництва (і питань ґрунту, вологи і т.д.), по лінії механізації й ін.

Мабуть,