ШТЕРЕНБЕРГ Давид Петрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.
Художник.
З родини підприємця.
Народився 14 (26) липня 1881 р. в м. Житомирі Волинської губернії Російської імперії (нині –
адміністративний центр однойменної області України).
Помер 1 травня 1948 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Ваганьківському
цвинтарі.
Навчався в одній з одеських приватних художніх студій (1905-1906), віденській академії мистецтв
(1906-1907), паризькій академії Вітті (1907-1917).
Працював завідуючим відділом образотворчих мистецтв Наркомосвіти (1918-1920), викладачем
Московських державних Вільних художніх майстерень, Вищого державного художньо-технічного
інституту (усе – 1920-1930).
Один з організаторів і голова Товариства художників-станковістів (1925-1930).
Серед найвідоміших доробків: «Бал в Бюїллє» (1913-1914), «Оселедці» (1917-1918), «Натюрморт
із лампою» (1920), «Ониська» (1926), «Агітатор» (1927), «Старе» (1927), «Трави» (1929), серія
дитячих книжок-картинок (1930–1931), ілюстрації до «Одеських розповідей» І. Е. Бабеля (1932), серія «Біблійні сюжети» (1947-1948).
Ш. оформляв спектаклі: «Груди Тірезія» (1917), «Ділова людина» (1922), «Людина повітря»
(1928), ілюстрував дитячі книжки «Мої іграшки», «Посуд», «Візерунки», «Фізкультура», «Квіти»
(1928-1931).
Твори нашого земляка зберігаються в Третьяковській галереї (м. Москва, РФ), Російському
державному музеї (м. Санкт-Петербург, РФ), приватних зібраннях.
Ш. – яскравий представник постфутуристичноого образотворчого мистецтва, перехідного від
авангарду до «тихого мистецтва» середини 20 ст. Полотнам притаманні загострена експресивність
образів, лаконічна композиція, чіткість і узагальненість малюнка, підкреслена площинна побудова
простору.
Після ранніх помірно-абстракціоністських експериментів розробив особливий тип площинного
натюрморту, часом декоративного, часом гостро драматичного.
Нині створено Міжнародний фонд Давида Штеренберга.
В московському Центрі мистецтв пройшла виставка натюрмортів нашого земляка (2000).
Видавництво «Мости культури» випустило альбом «Символ і метафора в творчості художника»
(2005).
Серед друзів та близьких знайомих Ш. – П. Пікассо, К. Малевич, А. Озанфан, М. Шагал, В.
Лебедєв, Ж. Брак, В. Кандинський, А. Матіс, А. Мартен, В. Татлін, М. Утрілло, К. ван Донген, Е.
Англад, А. Луначарський, Р. Фальк, А. Камароз, М. Ларіонов, А. Лентулов, Л. Попов та ін.
***
НЕ ВСЕ – ПОГАНЕ, з творчого кредо Д. Штеренберга
Не все, що буржуазно, – те погано.
РОБОТИ НАДІСЛАВ З ПАРИЖА, зі спогадів Д. Штеренберга
Справжню школу мистецтва я пройшов у Парижі з 1906 по 1912 рік під керівництвом професора
Анрі Мартена й іспанця Англада Камароза. У 1912 році представив на журі Весняного
національного салону портрет. Він був прийнятий і отримав гарні відгуки.
…У 1917 році був запрошений для участі у виставці в Бернгейма в групі кращих художників
Франції. У тому ж році мене запросили оформити п’єсу Гійома Аполлінера – сатиру на
імперіалістичну війну. Працював разом з художником Сера й Ірен Лягу. П’єса й оформлення мали
великий успіх.
…Після Лютневої революції вирішив повернутися до Росії. …З перших днів став працювати в
Московській Раді у Малиновської. Потім був призначений комісаром Петровського палацу і
членом комісії з охорони пам’ятників старовини. Але незабаром Луначарський викликав мене до
Петрограду, де я був призначений і затверджений урядовим комісаром у справах мистецтв.
Справ було по горло: охорона пам’ятників, організація на нових початках художніх шкіл – від
вищої до нижчої. Я начисто позбавлений був можливості займатися живописом.
У 1917 році брав участь у виставці в галереї Добичіної своїми колишніми роботами.
Перша виставка в Росії відбулася не то в 1915, не то в 1916 році. Там було три речі – портрет і дві
композиції. Їх виставили в Союзі російських художників. Роботи я надіслав з Парижа.
НЕ ВСЕ, ЩО БУРЖУАЗНО, – ПОГАНО, з виступу Д. Штеренберга перед московськими
художниками
Ми створимо нове пролетарське мистецтво. Яким воно буде – ми ще не знаємо. Подивимося...
Демократичні елементи брали участь у створенні художніх цінностей, велику участь. Ми бачимо
цю участь широких народних мас у мистецтві Єгипту, Греції, у мистецтві Древньої Русі, нарешті, у тих художніх
Последние комментарии
1 день 21 часов назад
2 дней 1 час назад
2 дней 3 часов назад
2 дней 4 часов назад
2 дней 5 часов назад
2 дней 7 часов назад