Челпан Константин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Челпан Константин [Справочник-дайджест] 19 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">найпоширеніших двигунів свого класу.


ЯК ШУКАЛИ ДИВЕРСІЙНО-ПОВСТАНСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ, з статті «Сталінська

«грецька змова» на greekgazeta.ru

Генерал Г. Гудеріан писав: «Не огида до наслідування, а неможливість випуску «алюмінієвого

танкового дизельного двигуна» перешкодила німецьким конструкторам виконати прохання

офіцерів-фронтовиків про випуск в Німеччині такого танка, як Т-34». Метри круппівської техніки

відступили, найперше, перед конструкцією двигуна, створеного під керівництвом Костянтина

Федоровича Челпана.

...Протокол: «Челпана Костянтина Федоровича – розстріляти. Нарком внутрішніх справ Єжов,

прокурор СРСР Вишинський». Щоправда, їх підписів в протоколі немає, а є підпис... молодшого

лейтенанта держбезпеки по Харківській області якогось Янкиловича. Є й клаптик паперу розміром

з п’ятнадцять сантиметрів про те, що на підставі наказу заст. начальника Харківського управління

НКВС майора Рейхмана вирок приведено у виконання комендантом Зеленим, військпрокурором

Зав’яловим і начальником в’язниці Кулішовим.

Залишається додати, що старанність майора Рейхмана (він просив Єжова збільшити по Харкову

ліміт арештів ще на 8 тисяч чоловік і ліміт на розстріл – на 5 тисяч) – не врятувала. Його разом з

іншими єжовцями розстріляли «за зраду Батьківщини в обтяжливих обставинах».

... Але якщо справа про шкідництво була закінчена (яке вже тут шкідництво, якщо «Т-34» – мало

не в сотні міст як символ перемоги), то із справою про «грецьку диверсійно-повстанську

організацію» розлучатися явно не хотіли. Помічник головного військового прокурора Т. Кобулов

шерстив архіви: «Чи є дані про приналежність Челпана до агентури розвідорганів буржуазних

держав».

«Коректнішим» був начальник Управління КДБ по Харківській області полковник Решетов:

«Цілком таємно. Начальникові Головного архівного управління МВС... прошу терміново

перевірити і повідомити, чи не володієте Ви даними про приналежність до агентури буржуазних

держав Греції, Англії, Німеччині – Челпана Костянтина Федоровича».

До Донецька викликали ...стареньку вчительку. Виявилось, що в місцевому КДБ ніхто не володіє

грецькою мовою і не може навіть прочитати «викривальні» матеріали. У пані залишилося

враження, що ці «матеріали» взагалі не читали і в 1937/38 році. Та й навіщо, коли обвинувачені у

всьому зізналися?

...Після «грецької змови» на Маріупольщині припинили вивчення в школах грецької мови, закрили

грецькі школи і технікуми, припинили друкувати газети і книги грецькою мовою.


НЕБАЧЕНИЙ СОРОМ ДЛЯ ГУДЕРІАНА, зі спогадів А. Горячева «Невідомий герой»

1943 рік. Німці задумали узяти реванш за Сталінград. Вони готували сюрприз для радянської армії

– випустили у великій кількості танки «Тигр», «Пантера», самохідну артилерійську установку

«Фердинанд». Але фашисти добре пам’ятали про прекрасні якості радянського танка Т-34, і

гітлерівське командування вирішило створити для боротьби з ним скорострільну протитанкову

гармату. Роботами керував генерал-інспектор бронетанкових військ Гудеріан. Саме у нього

виникла ідея перевірити дослідні зразки гармати на реальному танку. ...З концтабору привезли

танкіста.

Гармати замаскували. Одна мала стріляти в лоб, інша в бік, третя – в корму.

Руки танкіста упевнено лягли на важелі. ... Він не виконав наказ Гудеріана, відразу кинувши танк в

кущі. Машина мчалася на високій швидкості, гармати хльостали з трьох боків. Але тепер танкіст

знав головне – де знаходяться гармати. Танк, стикаючись з деревами, валив їх, з хрускотом

підминав чагарник, проривався до ворожих позицій. Тепер уже німці втратили його із виду і

стріляли навмання.

...Т-34 на повному ударив гармату. Підім’яв під гусениці метал і фашистів. І миттєво сховався в

лісі.

Німці гадали, що танкіст спробує втекти, і для, не зважаючи на можливий скандал, для них було б

краще.

Але у танкіста було інше рішення. Він не думав про відступ. Як тільки за його розрахунками танк

вийшов на рівень другої гармати, «тридцятичетвірка» різко повернула, перетнула чагарник і

стрімко полетіла на гармату, обслуга якої, не встигнувши ретельно прицілитися, двічі вистрілила.

Обидва набої не долетіли до танка. У наступну ж мить брязкіт металу і крики задавлених долетіли

з того місця, звідки стріляла гармата.

Танк знову сховався за деревами. Обслуга 3-ї гармати бачила, що сталося з їх сусідами. Гармата