Филевский Павел [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">До переїзду до Таганрога на службу до окружного суду батько П. Філевського служив в

Нахічевані, а потім певний час – в Ростові. Можливо, готуючись до переходу на службу до

Таганрога, батьки приїжджали сюди й зупинялися у родичів. Брали в такі поїздки і маленького

Павлика. А родичі, у яких зупинялися після приїзду батьки, жили буквально поряд з Н.

Кукольником у Варвацієвському провулку (нині – Лермонтовська, 8).

Доки батько займався службовими справами в приміщенні окружного суду (суд знаходився в

приміщенні будинку Н. Кукольника) хлопчик грав на вулиці. Тут він і міг бачити письменника.

Після переїзду до Таганрога Філевські оселилися у тих же родичів. Вдова Н. Кукольника Амалія

Іванівна на цей час вже вийшла заміж за П. І. Работіна. За волею випадку будинок, в якому жили

Філевські, знаходився навпроти будинку цього П. Работіна.

Після вступу батька П. Філевського на службу до окружного суду сім’я переселилася в житлове

приміщення, яке знаходилося в будинку цього ж суду, що означає – фактично в будинку Н.

Кукольника, поряд з двором, де були флігелі й господарські споруди дружини Кукольника. П.

Філевський міг мати бесіди з жителями двору, спостерігати за його життям, і це не могло не

накласти відбитку на його подальші роздуми.

…Працюючи над історичною тематикою, П. Філевський неодноразово звертався до Н.

Кукольника, висловлюючи про нього досить влучні й справедливі зауваження. Правда, в самій

«Історії Таганрога» таких спостережень не так вже й багато. Ймовірно, це викликано тим, що

книга створювалася два роки, причому у вигляді окремих нарисів.

До сторіччя з дня народження Н. Кукольника написав доповідну записку до міської Думи про

необхідність відзначення ювілейної дати. І цим не обмежився. У виданому ним «Таганрозькому

збірнику» за 1909 рік поміщена стаття про письменника, яка містила нові дані про нього. Якщо

врахувати, що до 100-річчя з дня народження публікацій про Н. Кукольника було не так вже й

багато, факт такої публікації в Таганрозі треба оцінювати достатньо високо.

…Ім’я П. Філевського довгий час було під забороною. Про нього не згадували, на нього не

посилалися, хоча практично цитували або просто переписували, коли йшлося про історію

Таганрога.