Сабуров Максим [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

знову бруднити

штанці і псувати повітря.

ПРИМКНУВ ДО ЗМОВНИКІВ, з розвідки О. Назарова «Антихрущовський недопереворот»

Прибічники Хрущова не сиділи склавши руки. За узгодженням з ними міністр оборони Георгій

Жуков і голова КДБ Іван Сєров (зняття якого із займаної посади «путчистами» також було

вирішено наперед) літаками військово-транспортної авіації доставляли до столиці членів ЦК –

прибічників Хрущова. Коли їх зібралося декілька десятків, спеціально підібрана група зажадала

зустрічі з членами Президії ЦК.

«Повідомлення про прибуття делегацій настільки вивело з рівноваги тт. Маленкова, Кагановича,

Молотова, Шепілова, Сабурова й інших, що вони, не соромлячись у виразах, стали неприпустимо

кричати на Хрущова та інших товаришів... Я ніколи не бачив у Маленкова, Кагановича, Молотова,

Шепілова, Сабурова таких озлоблених облич», – згадував Жуков.

Змовникам було від чого нервуватиме: прихід членів ЦК, які домагалися скликання пленуму ЦК і

ЦК, котрі вимагали не приймати на Президії ніяких кадрових рішень, ламав увесь сценарій

перевороту.

ПРИНИЖЕНО КАЯВСЯ, з «Енциклопедії біографій» на books.google.com.ua

На Пленумі (22-29 червня 1957 р. – авт.) М. Сабуров виступав двічі. Принижено каявся, розповів

про усі деталі зміщення М. С. Хрущова, про план призначення його міністром сільського

господарства, а М. О. Суслова – міністром культури або освіти. Просив вибачення, благав

пробачити йому ту помилку, яку він допустив, розраховуючи на поблажливість за правдиву

розповідь про «антипартійне, антидержавне угрупування, яке склалося в Президії нашої партії».

М. С. Хрущов сказав, що М. З. Сабуров ніколи не мав ні політичної зіркості, ні прозорливості. Був

звинувачений в тому, що підтримав антипартійну фракційну групу, проте з урахуванням того, що

в ході Пленуму усвідомив свої помилки, засудив їх і допоміг Пленуму ЦК викрити фракційну

діяльність групи, виведений із складу членів Президії, хоча у складі ЦК залишений.

У опублікованому в пресі повідомленні причина відставки не вказувалася.

СИН – ПРОСТЕЦЬКИЙ ХЛОПЧИНА, зі спогадів О. Максименка

Я мав двої друзів – Мишка Шагова, сина міністра зовнішньої торгівлі, і Сабурова Володю, сина

голови Держплану СРСР Максима Захаровича Сабурова. Той міг на аеродром і тортик принести –

багато жили.

А я що? Лише хліб чорний з шматком сала, що з села прислали й усе. А Володя принесе якусь

смачненьку булочку, торт; «Льоха, підемо, «тормозок» спожиємо».

З’їси – і веселіше на душі...

ЧИ ГАРЯЧА КАВА, бувальщина

Голова Ради міністрів СРСР О. Косигін розповідав колегам, як М. Сабуров «працював» у Варшаві

на черговому засіданні Ради економічної взаємодопомоги:

– Уся його участь в РЕВі полягала в тому, що він ...сидів і мовчав. Повідомлення робили інші

товариші.

Лише коли головуючий повідомив, що оголошується перерва і запросив піти випити кави до фойє,

Сабуров підняв руку і сказав: у

– У мене є запитання – кава гаряча чи холодна?

НАЙРУЙНІВНІША СИЛА, анекдот

На військовому параді Червоною площню проходять танкові частини і бронемашини з артилерією,

тактичні ракети з ядерними боєголовками, нарешті – стратегічні міжконтинентальні ракети з

багатьма ядерними голівками. І раптом, завершуючи парад, площі в оточенні співробітників КДБ

йде одна людина з портфелем в руці. Іноземні спостерігачі запитують міністра оборони

– В чому справа? Хто ця людина і як вона пов’язана з ядерним озброєнням?

– Це голова Держплану СРСР Сабуров, – відповідає міністр. – А Держплан має найпотужнішу у

світі руйнівну силу!