Перескочить к меню

Кончаловский Петр (fb2)

- Кончаловский Петр [Справочник-дайджест] 21K (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:



КОНЧАЛОВСЬКИЙ Петро Петрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник. Одна з центральних постатей в російському мистецтві першої половини ХХ століття.

З поміщицької родини.

Народився 9 (21) лютого 1876 р. в м. Слов’янську Харківської губернії Російської імперії (нині –

районний центр Донецької області України).

Помер 2 лютого 1956 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому

цвинтарі.

Навчався в одній з харківських гімназій, школі живопису М. Раєвської-Іванової (1889),

природничому факультеті Московського університету (1896-1898), паризькій академії Жюліана

(1897-1898), Петербурзькій академії мистецтв (1898-1906).

Працював викладачем в московських Вільних художніх майстернях (1918-1921), Вищому

державному художньо-технічному інституті (1926-1929).

Народний художник СРСР (1946).

Дійсний член академії наук СРСР (1947).

Лауреат Державної премії СРСР (1943).

Один з засновників і голова об’єднання «Бубновий валет» (1910).

Член об’єднань «Союз молоді», «Світ мистецтва» (1911-22).

Учасник виставок: «Осінній салон» (1908), «Салон незалежних» (1908), «Золоте руно» (1911 ),

«Союз молоді» (1911-1912), «Світ мистецтва» (1917; 1921-1922), «Буття» (1928).

Перша персональна виставка в Державній Третьяковській галереї (1924-1925).

Серед найвідоміших полотен нашого земляка: портрет Г. Б. Акулова (1910), «Сухі фарби»

«Сімейний портрет», (обидва – 1912), «Агава» (1916), «Верстат» (1917), «Абрамцево. Дубовий гай

восени» (1921), портрет О. В. Кончаловської (1925), «Повернення з ярмарку» (1926), «Патріарші

ставки. Хокей», «Листи тютюну», «Патріарші ставки. Поливання ковзанки» (усі – 1929),

«Коломенське. Після дощу» (1930), «Гранатний провулок. Кидають сніг», «Дворик будинку

Самаріних на Спиридонівці» (1931), «Спиридонівка», «Велика Садова. Рожевий будинок» (1931),

«Василь Блаженний», портрет піаніста В. В. Софроницького за роялем (обидва – 1932), «Бузок»,

«Садова. Зимовий ранок», «Бузок» (усі – 1933), портрети С. С. Прокоф’єва (1934), В. Е.

Мейєрхольда (1938), «О. М. Толстой в гостях у художника» (1941), «Автопортрет» (1943),

«Натирач підлоги» (1946), «Хліб, шинка і вино» (1948).

Ранні роботи – у дусі сезанізму. Прагнув поєднати конструктивність кольору зі стихійною

святковістю фарб. У зрілому віці втілював чуттєву красу, багатство фарб, залишаючись вірним

оптимістичному світосприйманню.

Також був також майстром театральної декорації. Оформив опери «Дон Жуан» В. А. Моцарта,

«Купець Калашников» А. Г. Рубінштейна, «Дні нашого життя» О. С. Глуховцева (1912-1914),

«Перикола» Ж. Оффенбаха (1922), «Кармен» Ж. Бізе (1944-1945), п’єсу «Чотири деспоти» К.

Гольдоні (1932).

Доробки К. зберігаються в обласному художньому музеї (м. Луганськ, Україна), Третьяковській

галереї (м. Москва, РФ), Російському державному музеї (м. Санкт-Петербург, РФ), міській

художній галереї (м. Перм, РФ), приватних колекціях.

Всього творча спадщина К. складає понад півтори тисячі полотен, близько п’ятисот акварелей,

незлічиму кількість малюнків.

Московський будинок, де жив наш земляк, прикрашає меморіальна дошка.

Серед друзів та близьких знайомих К. – В. Сухов, І. Машков, Ж.-Ж. Бенжамен-Констан, К.

Коровін, М. Врубель, В. Суриков, Ж.-П. Лоранс, В. Савинський, Г. Залеман, І. Творожников, П.

Коваленський та ін.


***

ШУКАТИ ХАРАКТЕРНЕ

, з творчого кредо П. Кончаловського

Не копіювати природу, а наполегливо шукати в ній характерне.


БУВ ДЕМОКРАТИЧНОЮ ЛЮДИНОЮ, з нарису «Гантман Мойсей Файбович» на

fdartgallery.com.ua

Навчання у визнаних майстрів живопису і чудових педагогів П. І. Котова і Ф. С. Богородського

заклало міцні основи професії художника-постановника фільмів, а також неабиякі навики в таких

жанрах, як портрет і тематична картина.

Як згадує М. Ф. Гантман, Ф. С. Богородський якось по-особливому ставився до нього, можливо

співчував скаліченому війною студенту-фронтовику, а можливо згадував свого єдиного сина, що

загинув у боях 1942 року...

Саме Ф. С. Богородський наважився сповістити Мойсею страшну звістку про страту фашистами

восени 1941 року під час окупації його батьків, братів і сестер... Саме Ф. С. Богородський,

відчуваючи, що працелюбний і наполегливий студент вимагає поглиблених знань в пейзажному

живописі і натюрморті, домовився з видатним живописцем ХХ сторіччя П. П. Кончаловським

відносно приватних консультацій.

З Петром Петровичем Мойсей спілкувався неодноразово, навіть у майстра вдома. Будучи

демократичною людиною і легкою у спілкуванні П. П. Кончаловський охоче розповідав студенту

Гантману про принципи побудови своїх пейзажних творів і натюрмортів, ділився тонкощами їх

створення, радив найбільшу увагу приділяти пленерному живопису і обов’язково в творчості йти

від безпосередніх свіжих вражень від природи.


У «БУБНОВИХ ВАЛЕТІВ» УСЕ ВИГАДАНО, з монографії К. Кисельової «Гіляровський і

художник»

Донька письменника, Н. В. Гіляровська розповідала, як батько відгукнувся на відкриття виставки

одного з формалістичних угрупувань – «Бубнового валета» в 1910 році, котра відображала нові

художні захоплення частини тодішньої московської молоді.

Навколо виставки розгорілося багато суперечок, і В. О. Гіляровський, бажаючи довести, що в

більшості виставлених картин немає ніякого сенсу, прийшов якось рано вранці на виставку з

шанувальником цього мистецтва. Дочекавшись моменту, коли доглядач залу відвернувся, він на

очах у свого супутника перевернув картину догори дригом. У такому вигляді вона висіла декілька

днів.

Дійсно, ніхто з відвідувачів не звернув уваги на цю, мабуть, не дуже важливу обставину. Тоді ж В.

О. Гіляровський виступив у пресі із статтею про «Бубнового валета», в якій писав: «Одностороння

виставка. І, до того ж, я мало відчуваю щирості у «Бубнових валетів». Тут не пережито, не

передумано, – а вигадано!


ЗНАЙ НАШИХ, з статті «Український модернізм в Чикаго» в газеті «Комерсант»

У «Chicago Cultural Center» відкрилася виставка «Український модернізм 1900-1930 років». На

представлено 11 робіт Олександра Богомазова (в тому числі «Пилярі» і «Правка пил»), дві роботи

Казимира Малевича, «Композиція» і «Атлет» Олександра Родченка, «Безсюжетна композиція»

Ольги Розанової, «Севрський міст» і «Дами з песиком» Олександри Екстер, «Абстрактна

композиція» Еля Лисицького, «Натюрморт з агавою» Олексія Грищенка, «Бегонії» Петра

Кончаловського, три абстракції Соні Делоне, багатометрові панно «Карнавал», «Аргонавти» і

«Банкет» Всеволода Максимовича, кілька пейзажів Абрама Маневича і чотири роботи Давида

Бурлюка, які були створені в різні роки різними техніками. Крім того, до експозиції увійшла

«Жіноча фігура» знаменитого скульптора-модерніста Олександра Архипенка, яка нещодавно була

подарована Національному художньому музею і донині в Києві не виставлялася.

Основна частина експозиції – понад сорок полотен – узята з зібрання Національного художнього

музею. Інші твори представлені Державним музеєм театрального, музичного кіномистецтва,

Пархомівським історико-художнім музеєм, Одеським, Львівським і Дніпропетровським

художніми музеями, а також колекціонерами з Києва, Одеси і Львова.


5 КАРТИН ЗА 3 МІЛЬЙОНИ ДОЛЛАРІВ, з повідомлення РІА «Новини»

За сенсаційно високу ціну була продана на торгах аукціонного будинку Sotheby’s у Лондоні

картина російського художника-»імпресіоніста» першої чверті ХХ століття Костянтина Коровіна.

Пейзаж «Гурзуф улітку» був оцінений в 1 мільйон 38 тисяч 400 фунтів стерлінгів (більше, ніж 1,9

мільйона доларів), що у 12 разів перевищує його стартову ціну.

Також надії аукціонерів виправдала серія картин учасника групи прогресивних художників

«Бубновий валет» Петра Кончаловського. П’ять його мальовничих полотен, серед яких були твори

різних періодів, у тому числі «Натюрморт із рибою й пивом» 1912 року, пейзаж «Клени в

Абрамцево» 1926 року й «Портрет Юрія Деніке» 1913 року, принесли продавцям у цілому 1

мільйон 645 тисяч фунтів (більше 3 мільйонів доларів).

Ці картини Кончаловського ніколи раніше не виставлялися на продаж. Вони були передані

аукціонному будинку нащадками художника, серед яких відома в Росії родина Михалкових-

Кончаловських. Онук Петра Кончаловського, відомий кінорежисер Андрій Кончаловський

особисто був присутній на торгах у британській столиці.

Серед лотів був представлений й один з найпопулярніших серед покупців Sotheby’s російський

художник – представник позаминулого століття, мариніст Іван Айвазовський. Цього разу на торги

була виставлена його картина «Корабельна аварія» 1888 року. Новий власник віддав за неї 926

тисяч 400 фунтів (близько 1,7 мільйона доларів). Інші картини художника, а також його

послідовників, були оцінені нижче.

Крім Айвазовського, російське мистецтво XIX століття представляли Ілля Рєпін, Василь Суриков,

Ісаак Левітан, Василь Полєнов, Петро Верещагін, Костянтин Маковський. Пропозиції щодо їх

робіт в цілому не перевищували оцінки в 500 тисяч фунтів (920 тисяч доларів).

Загальна сума, виручена від торгів відділення російського мистецтва Sotheby’s, склала приблизно

12 мільйонів 300 тисяч фунтів (понад 22,5 мільйона доларів).


ЩЕ ОДИН РЕКОРД, з замітки «Відбувся аукціон будинку «Антик-Центр» в газеті «Діловий

тиждень»

На київському аукціоні будинку «Антик-Центр» російський натюрморт поставив рекорд. Так,

картина Петра Кончаловського «Яблука на вікні», написана в 1932 році, була продана за 260 тисяч

доларів. Остання ціна на картину перевищила стартову в три рази.

Роботи Петра Кончаловського, виконані в період «Бубнового валета» (1910-1917), оцінюються на

ринку дорожче, ніж створені в радянську епоху. Так, у 2005 році «Портрет Юрія Петровича

Юр’єва» (1913) із зібрання родини художника був проданий на лондонських торгах Sotheby’s за

1,2 мільйони доларів (700 тисяч фунтів). Однак для східноєвропейських аукціонів ціна в 260 тисяч

доларів вважається досить високою.

Найвищі оцінені лоти українських художників не досягли верхніх меж своїх естимейтів: картина

Миколи Пимоненка «Продавщиця полотна» продана за 160 тисяч, а полотно Миколи Самокиша

«Воли з погоничем» пішли за 150 тисяч (стартова ціна).


ГРОШІ ЗАСТЯТЬ СОВІСТЬ, з інформації «Монополія на Кончаловського» в газетів

«КомерасантЪ»

За поданням міністерства юстиції РФ проти одного із спадкоємців Петра Кончаловського

порушена кримінальна справа. Йдеться про зникнення картин, які були передані на відповідальне

зберігання дружині Лаврентія Кончаловського, онука художника.

У 2002 році Микита Михалков і Андрій Кончаловський подали позов до Лаврентія

Кончаловського, який втаїв, на їх думку, частину картин при розділі спадку. На 61 картину, що

перебувала у розпорядженні Лаврентія Кончаловського був накладений арешт, а його дружину

Ніну Кончаловську призначили відповідальною за зберігання.

Впродовж тривалого часу судові пристави не могли зв’язатися з подружжям, аби здійснити

процедуру вилучення. Коли ж судові виконавці відкрили квартиру онука художника, то вони не

виявили там... жодного полотна. У зв’язку з цим і порушено кримінальну справу.

Враховуючи, що одна з робіт Петра Кончаловського продана на аукціоні Sothby`s за 500 тисяч

доларів, може йтися про суму близько декількох десятків мільйонів доларів.




Вход в систему

Навигация

Поиск книг

 Популярные книги   Расширенный поиск

Последние комментарии

Последние публикации