Ширшов Петр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

уважному оку дослідника. Про скільки

чудових речей розповідає вітер, лід, океан...

ПОДВИГ – НЕ ЗАСТРІЛИТИСЯ, з особистих нотаток П. Ширшова

З ранку була буденна «лихоманка» на роботі: дзвінки телефонів, папери, шифровки, телеграми. А

о 7 вечора мене викликали, і я дізнався: Женя арештована...

Веселу, усміхнену її чекали на березі ріки, і такою ж жвавою й веселою вона сіла до машини в

легенькій літній сукні. Серед чужих і ворожих людей.

Колись на крижині, в наметі, який загубився в заметілі і полярній ночі, я мріяв про велике

кохання, прислухаючись до завивань вітру. Я завжди вірив в це і чекав... Ось і домріявся– сивий

дурень, котрий в сорок з гаком років зберіг наївність хлопчиська. Слухай же, як свистить вітер в

тюремних ґратах... як виє він над дахом тісного барака, куди замкнули твою бідну Женю...

Незабаром ранок... Три місяці я все ж таки на щось сподівався, на диво, не зізнаючись собі, чекав, повернеться Женя... Скільки разів черговий дзвінок телефону передчуттям стискав серце– це

Женя, Женя дзвонить з дому, відпустили... Скільки разів, повернувшись вночі додому, обережно

входив до спальні: а раптом диво, може, вона удома, просто мені не сказали?!

Три місяці я добиваюся, щоб мені хоч щось сказали про неї, про її долю, і кожного разу натикаюся

на стіну мовчання. Ніхто нічого не говорить і, очевидно, не скаже.

Навіщо я все це пишу? Не знаю. Часу у мене попереду більш ніж достатньо... Я тримаюся... Я

повинен жити заради твоєї мами, заради тебе, Маринко. Але хай ніколи в житті тобі не доведеться

дізнатися, яка це мука – утриматися від найбажанішого виходу...

Хай ти ніколи не дізнаєшся, як важко відірвати руку від пістолета, яким став гарячим в кишені

шинелі.

ЗВАЛИЛИ НА ПЛЕЧІ КОЛОДУ, з книги І. Папаніна «Лід і полум’я»

До мене підійшли двоє молодих людей:

– Ви Папанін? Дозвольте нам оглянути полярну станцію? Ми гідробіологи з «Літке» Петро

Ширшов і Веніамін Богоров...

– Ну, раз ви учені, то дуже навіть бажано, щоб ви оглянули нашу станцію і висловили свою

думку...

Вони рушили по припаю до станції. Я подивився їм услід і несподівано навіть для самого себе

вигукнув:

– Стійте, братики, почекайте хвилинку!

Ширшов і Богоров зупинилися. Я продовжував:

– Що ж ви в порожні підете, коли всі ми до сьомого поту вже допрацювалися? Візьміть колоду і

віднесіть попутно на станцію.

Гідробіологи звалили на плечі здоровенну колоду і, згинаючись під її тяжкістю, побрели до

станції, провалюючись в рихлому снігу.

...Недаремно говорять, що світ тісний. Життя зіштовхувало мене з цими людьми безліч разів, а з

Ширшовим ми жили на Північному полюсі. Півтора десятиліття опісля академік П. П. Ширшов, член-кореспондент Академії наук СРСР В. Г. Богоров і я веселилися, згадуючи про цю найпершу

нашу зустріч. А тоді мені було не до сміху. Я не знаходив спокою: адже припай могло зламати в

будь-який день, і ми зазнали б відчутних втрат.

ЗБИРАВ ГЕРБАРІЙ ЛИШАЙНИКІВ, з книги Е. Кренкеля «RAEM – мій позивний»

Шістнадцять осіб на чолі з Отто Юлійовичем Шмідтом рушили до острова, який належало

описати для науки і нанести на карту.

Цей шлюпочний похід, за яким ми з цікавістю спостерігали з борту судна мовби повторював в

мініатюрі арктичну експедицію. Шлюпки йшли тріщинами і ополонками, насилу долаючи ці дві

милі.

Експедиція носила комплексний характер. Кожний з учених займався своєю справою – Ширшов

збирав гербарій мізерних лишайників, Стаханов з рушницею в руках відправився на пошуки

звірів. Хмизников зайнявся геологічними справами, Факидов – магнітними вимірюваннями.

Гаккель визначав точні координати острова...

ДОПИТЛИВІ ОЧІ, з листа К. Гемп М. Ширшовій в 1981 р.

Люди з яскраво вираженим характером не забуваються. Дякую Вам за пропозицію написати

спогади про Петра Петровича!

...Знайомство наше відбулося влітку в Архангельському інституті промислових досліджень, в

якому я виконувала обов’язки вченого секретаря... Мені було доручено ознайомити його з

роботами майбутньої експедиції.

Він був молодий, дуже молодий. Рум’яне обличчя, коротко обстрижене волосся, відкритий крутий

лоб, допитливі очі.

ОДИН З ФУНДАТОРІВ ФІТОГЕОГРАФІЇ, з кореспонденції В. Волинської «Ксенія Гемп і

нарком Ширшов»

У 1931 році Всесоюзний арктичний інститут направив на шхуні «Ломоносов» наукову експедицію

на Нову Землю і Землю Франца-Йосипа. Ксенію