Калмыкова (Чернова) Александра [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

заїжджала до Феоктистова, не застала. Написала на картці, що

бажаю його бачити, проте відповіді ще нема.

Були Калмикова і Бірюков, який вже сьогодні прислав мені …»Що робити?».

…Калмикова і Бірюков мене все умовляють їхати до государя, але Леночка Фукс, Саша і Таня не

радять, говорять, що він сам нічого не вирішить. Поки я їду до Феоктистова...

Цілую всіх вас, чекаю сьогодні листи. Левочка, милий, портрет зроби, будь ласка. Кланяюся

madame Seuron, miss Gibson, дядькові Костю, Альсиду.

ЇХНІЙ ВОГОНЬ ГРІЄ, з нарису К. Гоги «Жінка – чарівна і таємнича»

Переходячи від козацької доби до нашого теперішнього часу хочеться пригадати таких жінок, як

Марія Раєвська-Іванова, Христина Данилівна Алчевська, Олександра Михайлівна Калмикова,

Наталія Кобринська, Софія Русова та ін. Вони посідають почесне місце в розвитку української

культури. Це жінки, які віддали свої серця бідним і знедоленим, давши їм можливість вчитися.

Майже всі вони видавали збірки, як наукового стилю так і художнього. Багато з них були

художниці, вони відкривали власні школи, музеї, були педагогами, які віддали все своє життя

культурницькій праці. Про цих жінок мало хто говорив.

Проминули літа, десятиріччя, давно немає серед живих відданих своєму народові дочок,

невтомних трудівниць на культурно-освітній ниві. Але назавжди вони зосталися з нами, і серед

нас те Добре, Вічне й Розумне, що вклали ці жінки у всеукраїнське багаття духовного

утвердження нації. Той духовний вогонь і сьогодні гріє всіх, кому дорогі рідна історія, культура.