Голинкин Мордехай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

фотограф відобразив цю подію.

СТВОРИВ ІНСТИТУТ МУЗИЧНИХ НАУК, з Електронної єврейської енциклопедії

У 1917 р. Голінкін надрукував статтю «Храм мистецтв в Ерец-Ісраель», ідея якої виникла ще 1912

року. Голінкін писав, що відродження Ерец-Ісраель неможливе, якщо поряд з Біблією і науками не

знайдеться гідного місця для мистецтва, зокрема, для оперного театру на івриті.

...У вересні 1923 р. Голінкін диригував оперою «Травіата», вперше виконаною на івриті

колективом «Ха-опера ха-Ерец-Ісрєеліт» в Тель-Авіві, причому серед солістів не було запрошених

співаків. У тому ж році він диригував першим симфонічним концертом в Ерец-Ісраель. За 1923–

1927 рр. оперний театр під його керівництвом поставив понад 15 спектаклів класичного оперного

репертуару.

Їх давали в Тель-Авіві, Єрусалимі, Хайфі, їх відвідували і євреї, і араби, і англійці, за перші три

роки– понад 150 тисяч осіб.

Повернувшись в 1929 р. до Ерец-Ісраель, Голінкін відновив деякі спектаклі, а в 1930 р. створив

художній колектив, з яким здійснив концертне турне країною. На зібрані в Америці засоби був

створений Махон ле-мад’ей музика (Інститут музичних наук), який проіснував з 1931 р. по 1933 р.

Голінкін очолював інститут, керував відділеннями опери і симфонічних концертів, створив при

інституті симфонічний оркестр.

НЕВИПРАВДАНА РОЗКІШ, з статті Й. Тавора «Вплив різних хвиль еміграції на розвиток

музично-виконавського життя в Ізраїлі»

Слід відзначити, що жоден оперний театр у світі, навіть за умови повного продажу квитків і за

найдорожчими цінами, не в змозі покрити свої витрати. Причому, чим більший і значніший театр,

тим вищі його витрати; тому найзнаменитіші і відвідувані оперні театри світу, такі, як «Ковент-

гарден», «Ла Скала» чи «Гранд-Опера», існують за рахунок дотацій з боку держави і меценатів.

У Ерец-Ісраель тих років оперний театр здавався невиправданою розкішшю, і навіть ентузіазм

Голінкіна не був в змозі забезпечити необхідні кошти.

ПЛАСІДО ДОМІНГО НАЛЕЖАВ ДО ЄВРЕЙСЬКОЇ БОГЕМИ, з репортажу М. Хініч

«Прогулянки Тель-Авівом»

Один з нестандартних маршрутів, присвячений тель-авівській богемі, починається від набережної,

від будівлі «Мігдаль ха-опера», більше відомої цінами на апартаменти в ній. Раніше в цій будівлі

розташовувався кінотеатр «Кесем», тут же засідав ізраїльський кнесет першого скликання, до того

як перебрався до Єрусалиму. Про перший кнесет нагадує скромна стела у фойє будівлі «Мігдаль

ха-опера».

А колись на цьому місці знаходилася перша тель-авівська опера, заснована Мордехаєм

Голінкіним... Пізніше, опісля більш ніж два десятиліття, в 1947 році, до Тель-Авіва приїхала з

Америки палестинофілка знаменита співачка Едіс де Філіппі, яка продовжила справу Голінкіна.

Створений нею театр проіснував до 1982 року, в ньому починав свою кар’єру Пласідо Домінго,

так що він теж якийсь час належав до тель-авівської богеми.

НІЯКИЙ НЕ АНТИСЕМІТ, з статті В. Зака «Реабілітований ...Шаляпін»

Література про Шаляпіна пістрявить безліччю неточностей, а інколи безглуздостей. Серед ярликів,

міцно приклеєних до співака, «висвічується» і ярлик антисеміта.

...»Ніяка інша нація, окрім євреїв, не здатна зрозуміти так глибоко і ясно цінність ідей і ідеалів», –

писав Шаляпін єврейському диригентові М. Голінкіну. І якщо навіть темпераментний

інтерпретатор музики в запалі творчої суперечки брязнув зопалу щось зайве, не було, справді,

ніяких підстав ставати в позу скривджених.

І просторікування про так званий «антисемітизм Шаляпіна» пора закінчувати. Назавжди.

БРОНЬ ДЛЯ БУБКИ, бувальщина

Мордехай Голінкін мав щирого приятеля літератора Алтера Друянова. А той, у свою чергу, мав

песика на прізвисько Бубка. Так ось, це щеня виявилося рідкісним меломаном: зачувши звуки

музики, воно захоплено завмирало і слухало.

Зважаючи на такий рідкісний факт, М. Голінкін забронював за собакою постійне місце в першому

ряду оперного театру.

На одну з прем’єр прибув поважний гість – верховний комісар Герберт Семюел (це був період

британського мандата). Зрозуміло, з великою свитою.

Гостям запропонували сісти в першому ряду ...по обидва боки від Бубки. Це сам Голінкін дав

вказівку песика не чіпати. А ось його господаря, Алтера Друянова, безцеремонно пересадили в

інший ряд.

Коли завіса опустилася, і гості бурхливо зааплодували, Бубка в гордій величі вийшов із залу.

Господаря він чекав,