Голдовский Евсей (fb2)

- Голдовский Евсей [Справочник-дайджест] 19 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




ГОЛДОВСЬКИЙ Овсій Михайлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.

Учений, винахідник.

З міщанської родини. Батько, Голдовський М., – власник годинникової майстерні; донька, Голдовська М., – телекінодокументаліст; онук, Лівнєв С., – сценарист.

Народився 7 (20) січня 1903 р. к м. Нікополі Катеринославського повіту Катеринославської

губернії Російської імперії (нині – районний центр Дніпропетровської області України).

Помер 27 листопада 1971 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив Московський енергетичний інститут (1924).

Був викладачем Державного технікуму кінематографії (1924-1930), головним інженером

кінофабрики «Союзкіно» (1930-1932), викладачем Всесоюзного державного інституту

кінематографії (з 1930), науковим співробітником Всесоюзного науково-дослідного

кінофотоінституту (з 1932), головним інженером Комітету у справах кінематографії при РНК

СРСР (з 1937).

Почесний член Міжнародної спілки технічних асоціацій кінематографії

Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1947).

Перший лауреат міжнародної премії «Інтеркамера» (1969).

Спеціалізувався з проблем систем широкоекранного кінематографа, триплівкового панорамного

кінематографа, широкоформатної кіноапаратури для зйомок і демонстрації фільмів на 70-мм

кіноплівці, проектування залів для кінотеатрів.

Г. – автор книг «Світлотехніка кінозйомки» «Синхронізація в звуковому кіно і телевізії» (1933), (1944), «Проблеми кінопроекції» (1955), «Проблеми панорамного та широкоекранного

кінематографа» (1958), «Принципи широкоформатного кінематографа» (1962), «Основи

кінотехніки» (1965), «Нариси історії кінопроекційної техніки» (1969) «Кінопроекція в запитаннях і

відповідях» (1971).

Всього перу нашого земляка належить 75 книг і близько 200 наукових статей.

Життю і творчості нашого земляка присвячена документальна стрічка «Моснаукфільму» (1963).

Міжнародна спілка технічних асоціацій кінематографії заснувала премію імені Г. за найвидатніше

досягнення року в галузі кінотехніки (1974).

Будинок, в якому народився і виріс Г., зберігся, однак меморіальну дошку з нього поцупили.

Серед друзів та близьких знайомих Г. – С. Ейзенштейн, К. Чібісов, Л. Люм’єр та ін.


***

ВІЧНА БОРОТЬБА

, з життєвого кредо О. Голдовського

До обіду співробітник бореться з голодом, а після обіду – зі сном.


БИЛИ КРІЗЬ МОКРЕ ПРОСТИРАДЛО, з спогадів О. Голдовського

Я вже сидів у кабінеті слідчого, коли відчинилися двері й увели Шумяцького. Слідчий сказав:

– Краще зізнайтеся, подітися вам однаково нікуди.

Я просто не впізнав Шумяцького. Він був завжди такий міцний, сильний, упевнений у собі. І

раптом бачу його зломленого, згорбленого, з погаслим поглядом. Навіть не підняв на мене очей.

Його посадили напроти на стілець, він був у якихось світлих, майже білих чи то піжамних штанах, чи то кальсонах, перев’язаних на нозі, в черевиках без шнурків.

Коли він поклав ногу на ногу, я побачив, що шкіра в нього абсолютно біла. Мені все стало

зрозуміло. Його били через мокре простирадло: при цьому всі синці йдуть усередину. Сплутати

неможливо.


БУВ ЖИВОЮ, з статті Ю. Богомолова «Не останній з могікан»

У розвитку технології світового кіно Овсій Михайлович Голдовський зіграв приблизно ту ж роль, що й Сергій Михайлович Ейзенштейн у становленні кіно як мистецтва. ...І була в них одна спільна

справа – перша у світі кіношкола (ВГІК), яку вони разом створили, і в якій разом і до кінця своїх

днів викладали.

Ті зі студентів, хто не застав Овсія Михайловича у ВГІК, училися за його книгами, здавали

екзамени з конспектів його праць.

Він був серед тих, хто конструював перші вітчизняні установки звукового, кольорового й

стереоскопічного кіно, розробляв і втілював у життя технології панорамного, широкоекранного й

кругорамного кіно.

Мені пощастило: я його застав у ВГІК. Він тоді вже був легендою, живою і чарівною. ...Ми

відрізняли серед могікан Овсія Михайловича. Він, наскільки пам’ятається, не уявляв своєї

значущості для вітчизняної кінокультури. Це було видно з манери спілкування майстра зі

студентами – за всієї його іронічності, за всього його скептицизму в його погляді завжди мерехтіла

здорова людська цікавість.


КРАЩА ЗА ДИСНЕЇВСЬКУ, з інформації «Кругова кінопанорама» на krugorama.ya.ru В 1958 році на Всесвітній виставці в Брюсселі в американському павільйоні працював кінотеатр за

системою «Циркорама» У. Діснея. Атракціон так сподобався Микиті Хрущову, котрий відвідав

виставку, що він розпорядився в найкоротший термін спорудити в Москві кругову кінопанораму, неодмінно кращу за американську. За три місяці під особистим контролем Вождя радянськими

інженерами на чолі з Овсієм Михайловичем Голдовським була розроблена й уведена в

експлуатацію вітчизняна система.

29 квітня 1959 року відбувся перший кіносеанс, а відкриття нового атракціону було