БАЙКОВ Матвій Андрійович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Математик. Фундатор Петербурзького землеробного училища.
З дворянської сім’ї.
Народився 7 серпня 1800 р. в м. Катеринославі Російської імперії (нині – м. Дніпропетровськ,
адміністративний центр однойменної області України).
Помер 20 січня 1849 р. в м. Санкт-Петербурзі (нині – м. Санкт-Петербург РФ).
Закінчив Харківський університет (1816-1819).
Працював викладачем Харківського університету (1819-1832), директором Санкт-Петербурзького
землеробного училища (1832-1849).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – А. Павловський, І. Осиповський, В. Комлишинський, М.
Архангельський та ін.
***
НАУКА НАУК
, з професійного кредо М. Байкова
Математика не лише одна з найцікавіших наук, а й сама вірою та правдою служить іншим наукам.
ЗАМІНИТИ БУЛО НІКИМ, зі спогадів Я. Бланка
В 1822 р. він отримав ступінь магістра чистої й прикладної математики, в 1826 р. –
екстраординарного професора, а в 1828 р. затверджений ординарним професором сільського
господарства по кафедрі сільського господарювання. А оскільки замінити його з математичних
предметів було ніким, то він продовжував читання математичних лекцій безоплатно. В 1829 р.
його викликали до Санкт-Петербурга для вивчення обчислень з допомогою кісточок за способом
генерал-майора Свободського, а по поверненню до Харкова він став викладати безоплатно цей
спосіб студентам, котрі готуються до викладацької діяльності. (Навчання цьому способу було
запроваджено у всіх навчальних закладах Росії за Найвищим велінням).
В 1832 р. Байкова звільнили з служби в університеті за власним бажанням, і він став директором
щойно відкритого в Санкт-Петербурзі Землеробського училища.
…Показником вимог теоретичної підготовки молодих викладачів можуть служити вимоги
магістерських іспитів.
… Відповіді виконувалися за спостереженнями професора й зачитувалися членами факультету,
після чого були схвалені на засіданні 2 вересня, при цьому Байкова визначили для підготовки
дисертації й захисту теми «Про різні способи викладання диференціального вирахування й про
достоїнства кожного з них».
28 жовтня того ж року факультет, заслухавши підготовлену Байковим дисертацію й письмовий
схвальний про неї відгук професора Павловського, схвалив її й ухвалив представити в Раду для
призначення часу й опонентів для публічного захисту.
…У ступені магістра чистої й прикладної математики Байкова затвердили 17 червня 1822 року,
тобто вже після того, як Осиповський покинув Харківський університет.
З «Огляду викладання» довідуємося, що до 1832 р. Байков і Павловський викладали математику
спільно.
ДБАВ ПРО СТУДЕНТІВ, зі спогадів казеннокоштного випускника Б.
Інспектором студентів обрали молодого, діяльного професора математики Матвія Андрійовича
Байкова...
Він взявся за справу... з усією енергією, відвідуючи нас не щомісяця, а кілька разів на день,
причому і вдень і вночі. Був присутнім на молитвах й за столом; помалу в нас установилася
зразкова чистота, люльки зникли назавжди, придбані залізні ліжка, нові матраци, прекрасні
навчальні меблі, звернено увагу на достатнє екіпірування білизною й одягом, на навчальні
посібники й на відвідування лекцій, поліпшено харчування. Відняли у нас самоврядування, яким
ми не вміли користуватися, й обмежили свободу – без квитка не можна було відлучитися з
корпуса.
Така різка реформа не обійшлася без деяких жертв: деякі з обдарованих моїх товаришів
поплатилися дорого й відправилися, на казенні прогони, – хто в Олешки, хто в Тирасполь,
користуватися свободою на просторі, на обмеженому окладі повітового вчителя.
ЙОГО БОЯЛИСЯ, зі спогадів випускника Н.
Інспектором студентів був у мій час ординарний професор Байков. Він запровадив найстрогішу,
ледь не солдатську дисципліну серед студентів...
Строгість нагляду доходила до крайніх і деколи смішних витівок...
Студенти боялися, але не любили Байкова.
...Слова «Ти, хлопчисько, негідник, дурень» і т.п. не сприсали з його язика.
ЗАХОПЛЮВАВСЯ КОЗАЦЬКИМИ СТРАВАМИ, з статті А. Макарова «Український
святковий стіл вражав навіть спокушених гурманів москвичів і петербуржців»
Слава нової української кухні рознеслася всією імперією. В 1830-1840 роках
Последние комментарии
2 минут 16 секунд назад
24 минут 6 секунд назад
29 минут 6 секунд назад
33 минут 6 секунд назад
37 минут 59 секунд назад
2 часов 11 минут назад