МАЦЄЄВИЧ Олександр Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Священик. В чернецтві – Арсеній (1716). Архієрейським Собором Російської Православної
Церкви зарахований до лику святих як Арсеній Ростовський (2000).
З родини священика.
Народився в 1697 р. в м. Володимирі-Волинському Речі Посполитої (нині – районний центр
Волинської області України).
Помер 28 лютого (11 березня) 1772 р. в одному з казематів фортеці м. Ревеля Російської імперії
(нині – м. Таллінн, столиця Естонської Республіки). Похований в Нікольській церкві.
Навчався в Володимир-Волинській духовній школі, Львівській і Київській духовних академіях.
Був проповідником Новгород-Сіверського Спаського монастиря (1716-1717), ієродияконом
Чернігівської єпархії (1717-1718), ієромонахом Київського Софіївського собору (1723-1729),
проповідником Троїцького Іллінського монастиря (1729-1730), Тобольської єпархії (1730-1733),
ієромонахом Північної морської експедиції В. Беринга (1734-1737), законовчителем Санкт-
Петербурзького сухопутного кадетського корпусу (1738-1739), гімназії при Академії наук і
адміралтейського відомства (1739-1740), митрополитом тобольським (1741-1742), митрополитом
ростовським (1742-1762).
В історію М. ввійшов як активний борець з світською владою за незалежність церковного
управління. Піку «конфлікт інтересів» сягнув за царювання Катерини II і закінчився не на користь
митрополита. Розцінивши його відвертого і принципового листа до Священного Синоду як
посягання на устої, автора… арештували, терміново доправили д Москви. де позбавили сану й
відправили в заслання в Миколо-Карельський монастир під Архангельськ. Де за персональним
наказом імператриці три дні на тиждень виводили на чорні роботи. А під житло відвели низький і
тісний каземат під вівтарним склепінням місцевої Успенської церкви.
Та й цього здалося замало. Незабаром М. перевезли в Ревельську фортецю, де на останні п’ять
років життя практично заживо поховали.
Помісний Собор Російської Православної Церкви років визнав недійсним позбавлення сану
митрополита Арсенія (1917-1918).
Пам’ять святого мученика вшановують 13 березня.
Серед друзів та близьких знайомих М. – О. Розумовський, А. Стаховський, С. Яворський, Г.
Купцевич, Т. Щербацький, В. Вонатович, П. Маліновський, О. Бестужев-Рюмін, Т. Задонський, А.
Юшкевич, Д. Аскаронський та ін.
***
ЄДИНЕ БЛАГО
, з життєвого кредо О. Мацєєвича
Благо, що упокорив мене, Господи!
ЄЛИЗАВЕТІ НЕ ПРИСЯГНУВ, з дослідження Б. Вірного «Мацєєвич Олександр Іванович,
митрополит Ростовський і Ярославський»
10 лютого 1742 року владика Арсеній залишив Тобольськ і відправився до Москви на коронацію
Єлизавети Петрівни. Імператриця підписала указ про його призначення в члени Синоду з
одночасним переведенням на Ростовську кафедру. Незабаром стало відомо про незвичайний
вчинок нового члена Синоду: митрополит Арсеній відмовився прийняти Петровсько-
Феофанівську формулу присяги для членів Синоду (формулу, котра мучила совість російських
архієреїв аж до 1901 року). Митрополит Арсеній, зокрема, вважав принизливими для
архієрейського сану слова «висповідаю ж з клятвою крайнім судією бути Саму Всеросійську
монархиню, Государиню нашу наймилостивішу». Замість владика пропонував «висповідаю ж з
клятвою крайнім судією Богу й Спасителю нашому Ісусу Христу, повноправного Голову Церкви й
Великого Архієрея й Царя».
До цієї формули митрополит Арсеній зробив ще пояснення, що монаршої влади….
У терміні «крайній суддя» стосовно особи імператора митрополит Арсеній побачив «зайві пестощі
й приниження або відкидання крайнього судії – самого Христа».
Єлизавета дозволила митрополитові Арсенієві цього речення не вимовляти, проте він все-таки
присяги не приніс і просив імператрицю «помилувати мене, раба твого й прочанина, – відпустити
в Ростовську єпархію мою». Єлизавета виявила виняткову прихильність до владики і виконала
його прохання. Він без усякого покарання виїхав до Ростова.
Однак в оточенні імператриці й серед членів Синоду залишилося невдоволені цим бунтом. Коли в
1745 році помер заступник бунтівника митрополит Амбросій, у Синоді підняли справу про не
підписану владикою Арсенієм присягу.
І ЦАРЯМ ЗАГРОЖУЄ ВІДЛУЧЕННЯ ВІД ЦЕРКВИ, з листа О. Мацєєвича Священному
Синоду від 6
Последние комментарии
7 часов 14 секунд назад
12 часов 44 минут назад
13 часов 51 минут назад
14 часов 49 минут назад
15 часов 3 минут назад
1 день 13 минут назад