Мацеевич Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

заслати до вічного й безвихідного перебування в

Ревель, де й веліти його, Брехуна, помістити в тамтешній фортеці в одному з казематів, під

надійною вартою, не допускаючи до нього ні в якому разі не лише для розмов, а й для огляду

нікого. Одним словом, так його розмістити, щоб і вартові не тільки про стан його, але й його

мерзенного імені не знали.

Для утримання його у варту визначити іноземців з тамтешнього гарнізону. Комендант повинен

неослабно слідкувати, щоб цей Брехун утримувався у строгості, бо зі справи видно, що він

сповнений, крім злості, ще й помилкової святості.

ПІКЛУВАВСЯ, ЩОБ ЦЕРКВА СТАЛА ВИХОВАТЕЛЕМ, з розвідки О. Думова «Милостивий

отець і добрий архіпастир»

Новий митрополит Ростовський з великими запалом почав служіння в Ростові й впродовж

двадцяти років з неослабною наполегливістю втілював в життя власні переконання. Він так

поспішав познайомитися з ростовською паствою, що в перший же рік оглянув не тільки всі церкви

у своєму місті, а відвідав і ярославські. Владика виявив, що серед ростовської пастви була безліч

розкольників, через відсутність шкіл народ перебував в глибокому неуцтві, а духівництво не

відповідало висоті свого покликання. Митрополит Арсеній став одразу піклуватися, аби Церква

була вихователькою народу.

У перший же рік він видав строгі інструкції благопристойним.

Священикам звелів задовольнятися тільки доброчинною нагородою за служіння.

Благопристойні повинні були стежити за поведінкою священнослужителів, а також за тим, щоб у

народі не поширювалося марновірство й не було розмірковувань про фальшиві дива.

Парафіяльним священикам розсилалися накази владики навчати своїх парафіян необхідним

християнським молитвам.

ІМПЕРАТРИЦЯ НАЛЯКАЛАСЯ, бувальщина

Бажаючи після коронації виявити перед народом своє благочестя, Катерина II вирішила

відправитися до Ростова, щоб бути присутньою на перекладенні мощів святителя Димитрія

Ростовського в нову срібну раку. І вона писала своєму штат-секретарю: «Оскільки мені відоме

владолюбство і сказ ростовського владики, я вмираю, боячись, щоб він раку Димитрія

Ростовського без мене не переніс», – і наказала поставити до нової раки майора з солдатами.