МАРКЕВИЧ Болеслав Михайлович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Письменник, перекладач, журналіст. Псевдоніми – Хвиля, Заміський обиватель.
З шляхтянської родини.
Народився в 1822 р. в маєтку батька на теренах Волинської губернії Російської імперії (нині –
Волинська область України).
Помер 18 (30) листопада 1884 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург
РФ).
Закінчив юридичне відділення одеського Рішельєвського ліцею.
Працював чиновником міністерства державного майна (до 1848), чиновником з особливих
доручень при московському генерал-губернаторові (1848-1853), служив в Державній канцелярії і
міністерстві внутрішніх справ (1853-1866), міністерстві народної освіти (1866-1875).
Член Ради міністрів.
Досягши високих посад, був викритий у хабарництві й звільнений зі служби (1875).
Друкувався в газетах «Голос», «Московські відомості», журналах «Російський вісник», «Дитячому
журналі».
Як літератор дебютував перекладами з польської в кінці 40-х рр. XIX ст.
Потім настала черга серії нарисів «Типи минулого» (кінець 60-х рр.), романів «Марина з
Червоного Рога» (1878), «Чверть століття тому» (1878), «Перелом» (1880), «Безодня» (1883), збірника «Повісті та оповідання» (1883), 11-томного «Повного зібрання творів» (1885), «Листів до
графа О. К. Толстого і П. К. Щебальського» (1888).
Перу М. також належать публіцистичні цикли: «З Петербурга» (1863-1875), «З берегів Неви»
(1878-1883).
Серед друзів та близьких знайомих М. – А. Чехов, М. Катков, М. Кисельова, М. Чехов, Є.
Єфремова, В. Бегічев, М. Владіславлєв та ін.
***
НЕ ПОТУРАТИ ІНСТИНКТАМ
, з політичного кредо Б. Маркевича
Будь-яка національність , якщо потурати її інстинктам, неодмінно прагнутиме спочатку до
автономії, а потім і до повної незалежності.
ВЕСЬ В БІЛОМУ, зі спогадів А. Чехова
З білою чуприною, з білими бакенбардами, весь в білому і білих черевиках, Маркевич був схожий
на статую командора.
У Бабкині Маркевич нудьгував жахливо. Йому бракувало там столичного гамору, тим паче, що і
газети і журнали виходили там не щодня. Аби захопити їх раніше всіх, Маркевич виходив далеко
до лісу і там чекав Микешку, який повертався з пошти, брав у нього газети і, не віддаючи їх
нікому, усамітнювався десь в затишному куточку і прочитував від дошки до дошки.
ТРЕТИРУЄ ПЛІТКАМИ, з листа А. Чехова М. Лєйкіну від 30 січня 1884 р.
Сьогодні в театрі Лентовського йде горезвісний «Чад життя» Б. Маркевича. Якщо дістану квиток, то сьогодні буду в театрі.
«Чад життя» писаний в граді Воскресенську минулим літом, майже на моїх очах. Знаю я і автора, і
його друзів, яких він нещадно третирує своєю пліткою.
РОЗВІНЧУВАВ ДЕРЖАВНУ ЗРАДУ І КОРУПЦІЮ, з книги К. Арсенєва «Критичні етюди»
Цікавий оповідач, прекрасний декламатор, улаштовувач домашніх спектаклів і пікніків, типовий
«чиновник особливих доручень» на всі руки, був прийнятий в аристократичних сферах. В 1875 р.
цій кар’єрі настав несподіваний кінець; його в 24 години звільнили з служби. З’ясувалося, що він
одержав 5 тисяч рублів за те, що «посприяв» відібранню «Санкт-Петербурзьких відомостей» у В.
Ф. Корша й переданню їх в інші руки. Звільнення стало великою сенсацію, особливо з огляду на
те, що за кілька місяців до того, він розмірковував у своїх добутках про «втрату ідеалів», «чисте
мистецтво», «мерзотний матеріалізм» і т. д.
…Ті з його творів, де немає гострої приправи тенденційного висвітлення громадського життя 60-х
і 70-х років, зовсім загубилися в масі журнального баласту, а в тих добутках, які читалися в
чинність сторонніх мистецтву міркувань, художнє, за деякими виключеннями, досить ординарне.
…За визначенням К. К. Арсеньєва, автора, котрий написав про Маркевича найдокладнішу
розвідку, той перетворив роман у «знаряддя регресу». Все, що проповідувалося в передових
статтях «Московських відомостей», знаходило відбиття в добутках Маркевича, причому він
пускав в обіг методи, недозволені публіцистові – перекручене й часом пасквільне зображення
нелюб’язних власнику «Московських відомостей» осіб. Це надавало творам Маркевича
пікантності й знаходило своїх читачів.
Під прозорими псевдонімами він виводив великих державних людей, і середня публіка, яка завжди
цікавиться інтимним життям високопоставлених осіб, накидалася на
Последние комментарии
3 часов 33 минут назад
3 часов 36 минут назад
3 часов 49 минут назад
3 часов 50 минут назад
4 часов 4 минут назад
4 часов 21 минут назад