Корвин-Петровская Мария [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

- Корвин-Петровская Мария [Справоч.-дайдж.] 23 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Запольської) С.

Яновському

Багато боргів, грошей взагалі немає, писати ніколи. Лише Львів мені залишився, більше нічого.

Немає ґрунту під ногами, немає даху над головою...

СИМВОЛ ЄДНОСТІ ДВОХ КРАЇН, з розвідки В. Дишканта «Габріель Запольська як дзеркало

української приналежності до Європи»

Що стосується Габріель Запольської, то в умовах активної підтримки Польщею європейських

устремлінь України ця письменниця і актриса може служити своєрідним символом єдності

культурного простору обох країн. ...Її біографія, як, наприклад, біографія Соломії

Крушельницької, – зразок кровної спорідненості певної частини України з Європою.

Габріель Запольську як із західними, так і з російськими письменниками початку минулого

століття об’єднувало багато чого.

Для письменників типу Запольської були нестерпимими, перш за все, брехня, лицемірство,

практика подвійних стандартів в суспільній і сімейній моралі.


ЗАКОЛИСУВАЛА СУМНА ВОЛИНСЬКА ДУМА, з оцінки М. Г. Корвін-Петровської (Г.

Запольської) Ю. Крашевським

Невже на нашій землі може народитися така жінка, яку до сну заколисувала сумна волинська

дума, а мати полька до молитви рученьки складала.

БЕЗСМЕРТЯ ЛІРИКА І ВІДЬМИ, з оцінки М. Г. Корвін-Петровської (Г. Запольської) Р.

Віктюком

Запольська була якнайтоншим ліриком і якнайтоншою відьмою. Вона настільки тонко розуміла, в

чому неможливість зійтися двом. Майже нереально, в ній була така туга і біль.

...У п’єсі («Маленькі подружні злочини» – авт.) історія про те, як люди кохають і прощають один

одного.

Габріель Запольська – львів’янка. Недавно я був у Львові, і був приголомшений тим, що її могила, нібито тільки недавно з’явилася. Маса живих квітів, свічок. Я навіть подумав, що помилився.

Вона померла на початку XX століття. Дві могили за все життя приголомшили мене. Перша –

Оскара Уайльда на Пер Лашез. Коли я до неї підійшов збоку, а був похмурий день, мені здалося, що там тисячі пелюсток троянд. А коли наблизився, то побачив, що це сліди помади від

поцілунків. Це приголомшливо! Дощ змиває їх і знову тисячі людей залишають цей знак кохання, запаху, пристрасті. В цьому і є безсмертя Уайльда і Габріель.

Мені б дуже хотілося, щоб сталося відкриття Запольської в XXI столітті, як молодого

божевільного дівчати, тому що таку п’єсу могло написати тільки дівча.

...П’єсу Габріель Запольської я можу порівняти лише з тургенівським «Місяцем в селі»... Але я з

жахом і радістю можу сказати, що Запольська на початку XX століття написала на цю ж тему

тонше, глибше, смішніше і зворушливіше і одночасно – серйозніше. Якби вона була Пушкіним, в

назві було б слово «маленькі», а ми «л» закреслюємо і зверху пишемо «маненькі сімейні злочини».

Тургенєв був би щасливим, якби він прочитав цю п’єсу.


ТРАГЕДІЇ НЕРОЗУМНИХ ЛЮДЕЙ, з кореспонденції «Пані Дульська з Тарнова» в газеті

«Демократична Україна»

Назва п’єси Габріель Запольської «Мораль пані Дульської» давно стала афоризмом, який

вживають, коли йдеться про брехливу, святенницьку «мораль». Написана сто років тому і

вперше показана в Кракові, драма має щасливе сценічне життя. Її перекладали і ставили

словацькою, чеською, українською, російською, угорською, болгарською, румунською,

іспанською, німецькою мовами.

У трагіфарсах Габріель Запольської, або «трагедіях нерозумних людей» (так письменниця

визначала свої твори) виявляється її спостережливість за побутом і характерами міщанського

середовища. Драми вирізняють чудове знання законів сцени, вміле розгортання дії, живий діалог і

мова, що передає індивідуальні риси персонажів.

Нещодавно киянам випала нагода переглянути ще одну виставу за актуальною п’єсою. Її зіграли

актори Тарнівського драматичного театру імені Людвіка Сольського у приміщенні Київського

академічного Молодого театру. Показ вистави гості з сусідньої держави присвятили 150-річчю від

дня народження Габріель Запольської та 100-річчю написання п’єси.

Вистава у постановці Кшиштофа Міклашевського нагадувала дивовижне телебачення, де можна

бачити різні канали, «перемикаючи» лише увагу.


БОЖЕВІЛЬНО ЦІКАВО, з інтерв’ю Р. Віктюка О. Химич «За рахунок садомазохізму «Маненькі

подружні злочини» навіть виграють»

– Чому вирішили взятися за «подружні злочини»?

– Ой-ой, відмінна тема для бесіди! Значить, розповідаю... Тихо всім! – Роман Григорович шикнув