Гонсиоровский Феликс [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

- Гонсиоровский Феликс [Справоч.-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

class="book">до внутрішніх двориків.

Архітектурні форми будівлі підкреслено монументальні. Стрілчасті отвори і біле кам’яне

облицювання додають візуальної легкості. Межі ділянки і сам палац утворюють напівзамкнений

двір, вхід до якого спроектовано через монументальну арку («в’їзну башту») з хвірткою, котра

нагадує кріпосний підйомний місток. Головний вхід вирішено у вигляді масивних пілонів, на які

спираються стрілчасті арки, що несуть один із залів другого поверху. Перед входом в палац

розташований фонтан.

Східне крило мало зальну структуру і було призначене для світського життя, з великим залом для

балів і будинкового театру. Північне крило мало комірчасту структуру з анфіладним розміщенням

дверних отворів і складало інтимну зону палацу.

...З 1917 року комплекс використовувався різними радянськими держустановами. З 1967 р. в

палаці було училище культури Одеського облвиконкому.

В кінці двадцятого століття почався період активного «відновлення втраченого», і садибу

Бжозовського передали в довгострокову оренду фірмі «Синтез Ойл» з обов’язковою умовою

проведення ремонтно-реставраційних робіт.


БУДУВАВ І В ХЕРСОНІ, з замітки О. Гриценка «Обласний палац урочистих подiй»

Будинок колишньої громадської бібліотеки (вул. 21 Сiчня, 24) зведений у 1896 році за проектом

архітектора Миколи Толвінського та Фелікса Гонсіоровського для Херсонської громадської

бібліотеки. Тут же розташовувалася перша експозиція Херсонського музею старожитностей,

заснованого видатним археологом Віктором Івановичем Гошкевичем.

Нині тут розташований обласний Палац урочистих подій.


ВЛАСНИМ КОШТОМ, бувальщина

За свідченнями сучасників, траплялися у Ф. Гонсіоровського й інженерні прорахунки. Так,

поспішно споруджені сходи на початку вул. Гоголя ...сповзли під своєю тяжкістю вниз разом з

частиною схилу.

Це загрожувало архітекторові примусовими роботами в штрафних ротах. Проте Ф.

Гонсіоровський знайшов вихід: він звів сходи удруге – уже власним коштом.