Гонсиоровский Феликс [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

- Гонсиоровский Феликс [Справоч.-дайджест] 20 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГОНСІОРОВСЬКИЙ Фелікс Вікентійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-польський.

Архітектор.

З шляхтянської родини.

Народився 12 листопада 1815 р. в м. Луцьку Волинської губернії Російської імперії (нині –

адміністративний центр Волинської області України).

Помер в 1894 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної області

України).

Навчався у Варшаві.

Працював одеським архітектором (1851-1894).

Починав, зокрема, з будинку Сабанського (поч. 1850-х) на перетині вул. Торгова і Софіївська (не

зберігся) та «Шахського палацу» (1851-1852).

Потім настала черга будинків Маразлі на Приморському бульварі, Ількевича, Санца, Мангубі і

готелю «Імперіал» на Дерибасовській, будинків Маврокордато на Грецькій, Толстого на

Надєждінській, Баржанського на Рішельєвській, Анатра на Пушкінській, Новикова на Гаванній.

За проектами нашого земляка також зведені Археологічного музею, міської бібліотеки на Біржовій

площі, Комерційного училища на Преображенській, римсько-католицького костьолу на

Катерининській.

Значна частина творінь нашого земляка за категорією місцевого значення занесена до Державного

реєстру нерухомих пам’яток України.

Серед друзів та близьких знайомих Г. – Ю. Дмитренко, Л. Влодек, О. Бернардацці, Ф. Фельнер, Г.

Гельмер, М.Толвінський та ін.


***

ВИРАЗНИЦЯ ЗВИЧАЇВ

, з творчого кредо Ф. Гонсіоровського

Архітектура– виразниця звичаїв.

ТВОРЕЦЬ КАМ’ЯНОЇ МУЗИКИ, з статті «Гонсіоровський Фелікс» в книзі «Одесика –

енциклопедія про Одесу»

Коли у середині ХIX ст. Одеса відбулася як європейське місто, переповнене не лише товарами, а й

послугами, польська аристократія побажала влитися до рядів «міських обивателів». Це були так

звані «магнати», які продавали через порт сільськогосподарську продукцію своїх подільських

маєтків і мали на цьому бізнесі величезні бариші. Виникла настійна необхідність їх гідного тут

облаштування. Як відомо, попит народжує пропозицію. У місто приїхав молодий діяльний

архітектор польського походження Фелікс Вікентійович Гонсіоровський.

Хто ж цей заповзятливий, дещо загадковий і такий працездатний архітектор? У різних джерелах

навіть ім’я його пишеться по-різному – Петро, Федір і, нарешті, найвживаніше – Фелікс. Він був

честолюбний, а ще – талановитий, і, до того ж, – працелюбний.

Гонсіоровський став зводити саме такі розкішні палаци, яких бажала спроможна і родовита

польська аристократія. А коли одеська еліта побачила творіння рук його, вона теж вирішила не

відставати від магнатів, і до самої смерті архітектор був буквально завалений приватними

замовленнями. Важко навіть перерахувати побудовані ним особняки, вілли, дачі, прибуткові

будинки, громадські будівлі і споруди, значна частина яких збереглася по сьогоднішній день.

Архітектура Одеси епохи «стилізаторства» і «романтизму» найкращим чином відображена в

численних будівлях, побудованих за проектами Ф. В. Гонсіоровського. Його споруди буквально

«наповнюють» центральну частину міста.

...Виняткове значення для збагачення досвіду зіграло зведення під його керівництвом віадука

через Карантинну балку. Перекинути подібний міст – найдовший в місті – через Польський і

Левашівський спуски – задумали ще в 1840-х рр. Над проектом працювали досвідчені архітектори.

А в 1852 р. розпочали будівництво за розробками столичного майстра К. Я. Маєвського, але

незабаром воно було зупинено через недостатньо переконливе інженерне рішення.

Тільки у 1862-1863 рр., всього за рік, Ф. В. Гонсіоровський віртуозно вирішив складне завдання.

Загальною могутньою пролітною будовою довжиною 120 м було сполучено два (!) мости. З метою

економії високоміцних будівельних матеріалів простір між «черепашковою опалубкою» зведень

був заповнений утрамбованим будівельним сміттям.

Останнім значним експериментом стало для архітектора проектування і зведення будинку

дешевих квартир по вул. Канатній, призначеного для незаможних прошарків населення. Ця

найбільша в Одесі тих часів житлова будівля зайняла цілий квартал.

...Він пішов з життя в 1894 році, а будівля громадської бібліотеки Херсона, визнана однією з

найгарніших у місті, була побудована лише опісля три роки. Так слава творця кам’яної музики

пережила свого