Сетницкий Николай (fb2)

- Сетницкий Николай [Справочник-дайджест] 21 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




СЕТНИЦЬКИЙ Микола Олександрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Економіст, філософ, публіцист, поет. Псевдоніми – А. Остромиров, Кононов, Коновалов, Узелков, Гежелинський.

З дворянської родини. Батько, Сетницький О., – фабричний інспектор.

Народився в 1888 р. в м. Ольгополі Волинської губернії Російської імперії (нині – Чечельницький

район Вінницької області України).

Розстріляний більшовиками 4 листопада 1937 р. в одному з енкавеесівських застінків м. Москви.

Похований в братській могилі Донського цвинтаря.

Закінчив Петроковську класичну гімназію (1908), навчався на відділенні східних мов (1908-1909), закінчив юридичний факультет (1909-1914) Петербурзького університету.

Працював економістом і статистиком низки державних установ (1913-1919), викладачем

Одеського університету (1919-1920), заступником завідувача (1920-1921), завідувачем Одеським

губстатбюро (1921-1922), секретар Концесійного комітету РРФСР (1922), співробітником відділу

торгівлі Всеросійської ради народного господарства (1923-1924), Комісаріату пошти і телеграфі

(1924-1925), економічного бюро КВЖД (1925-1929), викладачем Харбінських юридичного

факультету (1925-1934) і політехнічного інституту (1931-1935), співробітником Комісії з евакуації

(1935), планового відділу Московської Казанської залізниці (1935-1936), старшим науковим

співробітником Інституту світового господарства і світової політики (1936-1937).

Друкувався в «Вістях юридичного факультету в Харбіні», «Віснику Маньчжурії», «Економічному

бюлетені Китайсько-східної залізниці».

Перу нашого земляка належать наступні книги: «Статистика, література і поезія. До питання про

план дослідження» (1922), «Капіталістичних лад в зображенні М. Ф. Федорова» (1926), «Микола

Федорович Федоров (Біографія)», «Російські мислителі про Китай (М. Федоров і Вл. Солойов)»

(обидва – 1928), «Організація світовпливу», «Про кінцевий ідеал» (обидва – 1932), «СРСР, Китай і

Японія», «Вістря світової кризи» (обидва – 1933).

С. також автор доробків «Порівняльний баланс зовнішньої торгівлі Маньчжурії», «Зовнішня

торгівля П. Маньчжурії», «Світовий ринок оліїстих», «Порт-дайрен»

Всього він опублікував 49 робіт на економічні теми.

Емігрував до Китаю (1925), проте повернувся (1935). Через два роки заарештований «за зраду

Батьківщини і шпигунство на користь Японії» і Військовою колегією Верховного суду СРСР

засуджений до вищої міри покарання (1937).

Того ж року до 8 років сталінських концтаборів була засуджена і дружина нашого земляка О.

Сетницька (Дубяго).

Обоє реабілітовані «за відсутністю складу злочину» (1956).

Серед друзів та близьких знайомих С. – М. Бердяєв, М. Лосський, Л. Пастернак, М. Устрялов, В.

Муравйов, О. Горський, Є. Яшнов, В. Катаєв, С. Бекнєв, Е. Багрицький, Ю. Олеша, В. Савельєв та

ін.


***

ОСТАННЄ ЗАВДАННЯ

, з філософського кредо М. Сетницького

Ідеал, за самим своїм сенсом є межове, останнє і найбільше завдання, до якого прагне людство.

ДО ЧОРНОЇ ПРІРВИ НЕБУТТЯ, уривок з книги М. Сетницького «Про кінцевий ідеал»

Усі, хто свідомо стане на ці шляхи передвказаного нам перетворення світу, будь то окремі особи, групи, класи, суспільства, організації чи держави – всі вони стануть центрами тяжіння для всіх сил

життя і рано чи пізно переможуть світ ні для кого не образливою перемогою життя.

...Проти есхатологічних побудов «земного раю» й ідеалів «кінцевого вдосконалення» необхідно

виставити теж есхатологічні побудови більшої сили, прямоти і продуманості, ніж нігілістичні і

суперечливі побудови «нескінченного вдосконалення», котрі насправді ведуть до «довершеного

кінця», до чорної прірви небуття.

...Ідеал не є, не може і не повинен бути чимось безформним, безмірним і безмежним, як ми б

сказали – апейротичним. У цьому випадку ми мали б перед собою щось потворне, що не має і не

може мати імені, і якщо може вабити і захоплювати, то лише шляхом обману і підміни.

...Елементарні спроби сумістити дійсність та ідеал дають підставу говорити про невловимість

другого і різниця і розділення між ними за цієї видимої недосяжності вселяють думку про

непрохідну між ними безодню.

...Сучасна техніка вже має сили, здатні без особливих зусиль знищити людство і особливо більш

довершені і «культурні» шари його (населення міст). Питання саме в тому й полягає: куди

направити ці сили, ...які готові звалитися на світ і задавити людство? Що повинне бути зроблене, аби та влада, яка вже перебуває в руках людини, послужила їй для блага, для порятунку, а не для

загибелі? І в чому це благо?


У ХАРБІНІ МЕНЕ ЦЬКУВАЛИ, з автобіографії М. Сетницького від 31 серпня 1936 р.

У жовтні 1925 р. перебрався до Харбіну. Я слабо уявляв собі становище в м. Харбіні, коли їхав

туди.

...У 1929 р. ..я був звільнений китайськими властями, а оскільки запізнився з від’їздом з Харбіну, то мені загрожував ув’язнення до концентраційного табору. Врятувала мене від