Михельсон Владимир [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

МІХЕЛЬСОН Володимир Олександрович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Фізик, метеоролог. Фундатор нового наукового напряму – фізики горіння; один з фундаторів

актинометрії на теренах Російської імперії; автор закону залежності руху фронту займання від

складу газової суміші в стані горіння (1894). У фізиці існує науковий термін «Лінії Релея –

Міхельсона».

З міщанської родини.

Народився 18 (30) червня 1860 р. в м. Тульчині Подільської губернії Російської імперії (нині –

районний центр Вінницької області України).

Помер 27 лютого 1927 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив одну з приватних Московських гімназій (1878), навчався в Петербурзькому інституту

інженерів шляхів сполучення (1878-1879), закінчив Московський університет (1879-1883), слухав

лекції в Берлінському університеті і Сорбонні (1887-1889).

Працював викладачем Московського сільськогосподарського інституту (1894-1927).

Лауреат премії ім В. Мошніна.

Спеціалізувався з проблем теорії теплового випромінювання, фізики горіння, актинометрії, метеорології.

Першим застосував методи статистичної фізики для визначення функції розподілу енергії в

спектрі випромінювання абсолютно чорного тіла; узагальнив принцип Доплера на випадок, коли

простір між спостерігачем і джерелом заповнений світлозаломлюваним середовищем з швидко

змінною щільністю; вивів формулу, котра якісно правильно передає вид експериментальних

кривих розподілу енергії в спектрі випромінювання; показав роль теплопровідності гарячої суміші

за розповсюдження фронту полум’я.

Заклав основи теорії вибухового горіння.

Створив низку актинометричних приладів (крижаний піргеліометр, біметалевий актинометр

тощо).

Організував «Середньоруську сільськогосподарсько-метеорологічну мережу» (1895-1897).

Друкувався в газеті «Вісті», журналах «Спостереження метеорологічної обсерваторії

Московського сільськогосподарського інституту», «Gournal de Physique», «Журнал Російського

фізико-хімічного товариства», «Philosophical Magazine».

Як вчений дебютував працею «Про нормальну швидкість займання гримучих газових сумішей»

(1887).

Потім настала черга наступних доробків: «Досвід теоретичного пояснення розподілу енергії в

спектрі твердого тіла» (1887), «Про різноманіття механічних теорій фізичних явищ» (1891), «Про

застосування крижаного калориметра в актинометрії» (1894), «Про принцип Доплера» (1899),

«Нариси з спектрального аналізу», «Фізика перед судом минулого і перед запитами майбутнього»

(обидва – 1901), «Огляд новітніх досліджень з термодинаміки променистої енергії» (1902), «Нова

актинометрія» (1908), «Курс фізики» (1913 -1914).

Метеорологічній обсерваторії Тімірязівської сільськогосподарської академії (Москва) присвоєно

ім’я нашого земляка (1927).

Серед друзів та близьких знайомих М. – О. Столєтов, В. Вільямс, С. Ростовцев, В. Він, Д.

Прянішніков, Е. Лейст, Г. Гельмгольц, Г. Ліпман, А. Кундт та ін.

***

ПІДПОРЯДКОВАНІСТЬ ЗАКОНОВІ ВЕЛИКИХ ЧИСЕЛ, з наукового кредо В. Міхельсона

Універсальна роль і сама необхідність існування ...функції випливають з тих загальних законів

теорії вірогідності, яка характеризує собою цілком нестрункий розподіл будь-яких елементів в

системі, підпорядкованій закону великих чисел.

ПЕРЕДБАЧИВ КВАНТОВУ ТЕОРІЮ, з розвідки О. Злигостєва «Відкриття квантів»

Міхельсона обрали професором кафедри фізики і метеорології Московського

сільськогосподарського інституту, колишньої Петровської сільськогосподарської академії і

майбутньої Тімірязевської сільськогосподарської академії в Петровську-Розумовському. Він

розгорнув велику роботу з організації метеорологічних спостережень і створення метеорологічної

обсерваторії. Особисто багато і плідно займався актинометрією.

Після Жовтневої революції ... одна з його статей, в якій він передбачав настання засухи, привернула увагу В. І. Леніна і за його вказівкою була опублікована в «Вістях» 17 вересня 1920 р.

під назвою «Важливе застереження».

...Повертаючись до історії теплового випромінювання, слід зазначити, що статті Міхельсона

передували вимірювання, здійснені американським астрофізиком Самуелем