Корнилович Александр [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

Помічникові.

Повертаючи при цьому вищезазначений лист Корніловича, маю честь бути з довершеним

шануванням і такою ж відданістю Вашого Високопревосходительства Покірний Слуга О. Сукін.

*Сукін Олександр Якович – комендант Петропавловської фортеці.

КЛОПОТАННЯ НЕ ЗАДОВОЛЬНИЛИ, з довідника Г. Самаль «Віртуальна енциклопедія

декабристів»

Листом від 5.2.1829 Корнілович звернувся до А. X. Бенкендорфа з проханням відправити його

рядовим в діючу армію на Кавказ. Клопотання це було направлене графу А. І. Чернишову, який

19.5.1829 за №378 повідомив, що на це високої згоди немає.

Тільки 8.11.1832 одночасно з загальним скороченням терміну ув’язнення декабристам, які

перебували на каторжних роботах, Корнілович був призначений рядовим в Ширванський піхотний

полк, який стояв в Царських Колодязях.

…Порушив клопотання про переведення в Тифліс в Кавказький саперний батальйон, яке граф

Бенкендорф підтримав «для надання йому через це можливості зайнятися літературою і працями

своїми і здобувати засоби для утримання старої своєї матері», проте клопотання не було

задоволене.

ДЕКАБРИСТОМ СТАВ ВИПАДКОВО, з книги М. Греча «Нотатки про моє життя»

Олександр Осипович Корнілович, штабс-капітан Генерального штабу, добра, освічена, люб’язна

людина, займався з успіхом літературою, й особливо російською військовою історією, брав участь

в перекладі російською мовою «Історії війни 1812 року» Бутурліна. Видав він також дуже

хороший альманах під заголовком «Російська старина».

Він потрапив у цю історію (підготовка до повстання декабристів – авт.) випадково. У нього була

пристрасть знайомитися і бувати в знатних будинках, в колі блискучої аристократії, у графині

Лаваль, у Лебцельтерна (австрійського посланника) й ін. В кінці 1825 року відправився він до

полуденної Росії, – здається, для побачення з матір’ю, і привіз в 2-у армію поклони від різних осіб

та листи Муравйовим, Пестелям і іншим. Там сприйняли його як учасника ліберальних задумів і

дали доручення до Петербургу. Самолюбність не дозволила йому признатися, що він не перебуває

в співтоваристві з ясновельможними лібералами.