Коженевский Аполлон (fb2)

- Коженевский Аполлон [Справочник-дайджест] 19 Кб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




КОЖЕНЬОВСЬКИЙ Аполло Теодорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Поет, драматург, перекладач.

З дворянської родини. Батько, Коженьовський Т., – збіднілий шляхтич; син, Конрад Д., –

письменник, класик англійської літератури.

Народився 21 лютого 1820 р. в с. Гоноратці Оратівської волості Липовецького повіту Волинської

губернії Російської імперії (нині – Іллінецький район Вінницької області України).

Помер 23 травня 1869 р. в м. Кракові (Польща). Похорон перетворився на патріотичну

маніфестацію.

Закінчив Житомирську гімназію (1840), навчався в Петербурзькому університеті (з 1840).

Працював управителем та адміністратором поміщицьких маєтків на Поділлі.

Перу К. належать п’єси «Комедія», «Без порятунку», «Заради наживи», «Для милого гроша»;

мемуарно-історіософічний твір «Польща і Москва».

Наш земляк також – автор поетичного циклу «Пісні чистилища», поеми «Перед грозою»; низки

статей.

Перекладав А. дe Віньї, В. Гюго, Ч. Діккенса.

За участь у польському повстанні заарештований (1861) і за вироком суду разом з дружиною

Бобровською Е. засланий спочатку до Вологди (1862), а потім – Чернігова (1863).

Що стосується особистого життя, то у нашого земляка під час польського повстання загинув

старший брат, а молодшого запроторили до Сибіру; молодою від сухот померла дружина (1865).

Серед друзів та близьких знайомих К. – Бобровський Т., Собаньский Т. та ін.


***

МОЯ ГОЛГОФА

, з творчого кредо А. Коженьовського

Де Голгофа, там і поезія.

НЕМАЄ РІДНОЇ ЗЕМЛІ, з вірша А. Коженьовського «На день народження сина»

Дитя, скажи собі:

«Нема у мене рідної землі,

Любові, батьківщини й честі,

Допоки волі не побачить Польща».


ЗАЗНАВ ЖИТТЄВОЇ ПОРАЗКИ, зі спогадів Д. Конрада

Того вечора я випадково заглянув до його кімнати раніше, ніж звичайно, і, ніким не помічений,

дивився, як доглядальниця підкидала папери в палаючий камін. Батько, обкладений подушками,

сидів у глибокому кріслі. Це я востаннє бачив, як він піднявся з постелі.

Вигляд у нього був, мені здавалось, не так важко хворої, як смертельно втомленої людини, що

зазнала поразки.

ПОНЯТТЯ ЧЕСТІ, з кореспонденції В. Мельника «Як шляхтич із Поділля став класиком

англійської літератури»

У пору народження свого єдиного сина, (Джозеф Конрад народився 21 листопада 1857 року) саме

на Поділлі мешкав його батько– збіднілий шляхтич Аполло Коженьовський. Уродженець Східного

Поділля, людина зі столичною університетською освітою та літературним хистом (одна з його п’єс

ішла тоді в Житомирському театрі), він мусив працювати управителем маєтків місцевих

поміщиків, часто переїжджав із місця на місце, і це, ясна річ, об’єктивно ускладнило майбутні

дослідницькі пошуки. На Східному Поділлі народилась і мати Конрада– Евеліна Бобровська.

Важливим чинником, який вплинув і на подальше життя, і на формування характеру та світогляду

Конрада, була атмосфера, що панувала в домі. Її визначали переконання батька, котрий прагнув

бачити Польщу незалежною і брав активну участь у національно-визвольному русі.

Юний нащадок шляхетського роду надто рано дізнався, що це означає в умовах самодержавної

Росії. В 1860-му Коженьовські переїжджають до Житомира, влітку наступного року– до Варшави.

Перебування в польській столиці виявилося нетривалим. Охранка викриває зв’язки батька з

національним підпіллям. Його заарештовують, кидають до фортеці і невдовзі віддають під суд,

який постановляє вислати опального літератора до Вологди.

...У квітні 1865-го Евеліни не стало. Юзефу не виповнилося ще й восьми років, як він залишився в

Чернігові з батьком, на ту пору вже теж невиліковно хворим.

Рік вони прожили удвох серед книг. Аполло Коженьовський інтенсивно працював, перекладаючи

на польську Шекспіра та Гюго, і син тихцем заглядав у його рукописи. Він вільно читав не тільки

по-польськи, а й по-французьки. До школи хлопця батько не віддав– займався з ним сам, хоч і з

перервами, викликаними хворобою. Тоді ж, вочевидь, Конрад отримав перші особистісні уроки

польської дворянської честі, вірним якій Аполло Коженьовський залишався до останніх днів.

Мабуть, якраз звідти бере витоки поняття честі– ключове для розуміння поведінки головних

героїв книг Джозефа Конрада.


УСПІХ У ВОЛЕЛЮБНОЇ ПУБЛІКИ, з книги «Спогади» Т. Бобровського

Поривчастий, відкритий, щиро люблячий людей, але невмілий, часом навіть безпорадний в

практичних справах. У своїх думках про людей він був невблаганний і на словах, і на папері,

однак в повсякденному житті, мабуть, був навіть дуже поблажливий – очевидно, для рівноваги, –

про що я йому не раз говорив, а може ще й тому, що у нього подвійна система відліку: одна для

людей маленьких, простаків, а інша – для великих світу цього...

Серце у нього було м’яке і чуйне, ...переповнене співчуттям до бідних і




«Призрачные миры» - интернет-магазин современной литературы в жанре любовного романа, фэнтези, мистики