Завойский Евгений [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЗАВОЙСЬКИЙ Євген Костянтинович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Фізик. Відкривач явища електронних парамагнітного (1944) і феромагнітного (1947) резонансів.

Винахідник люмінесцентної камери для вивчення ядерних процесів. У фізиці існують наукові

терміни «Парамагнітний резонанс Завойського», «Феромагнітний резонанс Завойського».

З лікарської родини. Батько, Завойський К., – військовий медик; син, Завойський К., – поет,

музикант, журналіст, правозахисник.

Народився 15 (28) вересня 1907 р. в м. Могилів-Подільському Подільської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Вінницької області України).

Помер 9 жовтня 1976 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив фізико-математичний факультет Казанського державного університету (1930).

Працював науковим співробітником Центральної радіолабораторії (1930-1933), викладачем

Казанського державного університету (1933-1947), науковим співробітником Інституту атомної

енергії ім. Курчатова (1947-1971).

Академік академії наук СРСР (1964).

Герой Соціалістичної Праці (1969).

Лауреат Державної премії СРСР (1949).

Лауреат Ленінської премії (1957).

Посмертний лауреат премії Міжнародного товариства магнітного резонансу (1977).

Спеціалізувався з проблем термоядерної плазми, електронно-оптичних перетворювачів для

дослідження швидкоплинних світлових процесів, радіоспектроскопії, поглинання енергії

радіочастотного поля розчинами електролітів і газами.

Брав участь в роботах зі створення атомної бомби (Арзамас-16).

Незалежно від Я. Б. Файнберга та інших, відкрив ефекти аномально високого опору плазми за

великої щільності струму і її швидкого (турбулентного) нагріву (1961).

Незалежно від У. Беннета вказав на можливість здійснення керованого термоядерного синтезу за

допомогою релятивістських електронних пучків (1968).

Друкувався в журналах «Атомна енергія», «Доповіді АН СРСР», «Nuclear Fusion», «Special

supplement», «Journal of Physics (USSR)».

Як вчений дебютував доробком «Дослідження суперрегенеративного ефекту і його теорія» (1933).

Потім настала черга праць «Парамагнітна абсорбція в перпендикулярних і паралельних полях для

солей, розчинів і металів» (1944), «Spinmagnetic resonance in paramagnetics» (1945), «Paramagnetic absorption in some salts in perpendicular magnetic fields» (1946), «О вивченні надшвидких світлових

процесів»(1955), «Про застосування багатокаскадних електронно-оптичних підсилювачів світла в

астрофізиці» (1958), «Колективні взаємодії і проблема отримання високотемпературної плазми»

(1963), «Turbulent heating of plasma by means of а current» (1969).

Що стосується особистого життя, то З. рано втратив батька (1919); рідного брата Бориса

розстріляли (1937); чоловіка сестри – заарештували і кинули до одного з сталінських концтаборів

(1937).

Заснована Міжнародна премія ім. Завойського (1991).

Ім’я нашого земляка носять одна з вулиць м. Казань, місцевий фізико-технічний інститут (1984).

Пам’ятник йому встановлено біля фізичного факультету Казанського університету (2004); у вузі

функціонує музей-лабораторія вченого (1997).

У Москві видана книга спогадів про З. «Чарівник експерименту» (1993).

У Казані відбулася міжнародна конференція «Сучасний розвиток магнітного резонансу»,

присвячена 100-річчю з дня народження нашого земляка (2007).

Серед друзів та близьких знайомих З. – С. Фанченко, І. Курчатов, П. Капіца, Г. Остроумов, Є.

Веліхов, А. Олександров, Б. Козирєв, С. Альтшулер, М. Бутслов, Л. Блюменфельд, С.

Вонсовський, М. Марков, І. Тамм, В. Скорюпін, Б. Кадомцев та ін.

***

УЧИТИСЯ ДУМАТИ, з життєвого кредо Є. Завойського

Не втрачати часу, а вчитися і думати.

ВИКИНУЛИ З ЛАБОРАТОРІЇ, зі спогадів Є. Завойського

Комісія увійшла до лабораторії без стукоту в мить, коли я спостерігав ядерний магнітний резонанс

і сидів за установкою...

Комісія перетнула промінь світла від гальванометра і зупинилася, не зважаючи на мої жести; вона

стояла півхвилини і потім прозвучала фраза: «Тут все саморобне і не має ніякої наукової цінності»

(я, очевидно, підпадав теж під це визначення, і в цьому значна частка істини). Я хотів було

заговорити, проте комісія вже йшла до дверей. Все...

Мені було сказано: «Якщо ви завтра не витрусите все з цієї кімнати, то будуть поставлені до

дверей вартові з наказом не пускати вас до кімнати».

ПЕРСПЕКТИВИ ВІДКРИТТЯ – РАЗЮЧІ, з відгуку І. Кікоїна