Заболотный Даниил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично

ЗАБОЛОТНИЙ Данило Кирилович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: радянський.

Епідеміолог, мікробіолог. Організатор першої кафедри епідеміології у світі (1920), першої

кафедри бактеріології на теренах Російської імперії (1898).

З селянської родини.

Народився 28 грудня 1866 р. в с. Чоботарці Вінницького повіту Подільської губернії Російської

імперії (нині – с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області України).

Помер 15 грудня 1929 р. в м. Києві СРСР (нині – столиця України). За заповітом похований в

рідному селі поруч з дружиною. На надгробку зроблено напис: «Тут поховано тіло померлого

Президента Всеукраїнської Академії наук академіка Данила Кириловича Заболотного, селянина

села Чоботарки».

Закінчив одеську Рiшельєвську гімназію (1885), природничий факультет Новоросійського (1891)

та медичний Київського (1894) університетів.

Працював на Одеській бактеріологічній станції (1889-1891), лікарем в Подільській губернії (1894-

1895), Київському Київському військовому шпиталі (1895-1897), викладачем Петербурзького

жіночого медичного інституту (1898-1928), президентом Всеукраїнської академії наук (1928-1929).

Брав участь в експедиціях з вивчення чуми в Індії, Аравії, Монголії, Китаї, Ірані, Месопотамії,

Туркестані, Шотландії, Маньчжурії.

Дійсний член Всеукраїнської академії наук (1922).

Кавалер французького ордена Почесного Легіону, медалі ім. Л. Пастера.

Спеціалізувався головним чином на вивченні трьох інфекційних хвороб – чуми, холери й сифілісу.

Разом аз експериментатором І. Савченком випробував на собі дію сироватки, заразивши себе

холерою. Ризикований експеримент пройшов успішно. Завдяки йому було доведено, що від

інфекції можна захиститися шляхом введення через рот ослабленої культури вібріонів.

Вивчив збудника чуми, описавши форми хвороби, опрацював питання про виготовлення

протичумних вакцин і сироваток, виявив природні вогнища чуми. Результати його досліджень

дали можливість впровадити раціональні запобіжні заходи і створити мережу протичумних

закладів.

Довів ефективність попередньої імунізації проти захворювання холерою.

Опрацював також актуальні проблеми газової гангрени, дифтерії, черевного та висипного тифу,

дизентерії, малярії, грипу.

Виступив на міжнародних конференціях: з чуми (Мукден, 1911), з чуми, холери, жовтої

лихоманки (Париж, 1912).

Засновник Інституту мікробіології та епідеміології (м. Київ).

З – автор книг «Чума, епідеміологія, патогенез і профілактика» (1907), «Дослідження чуми» (1899-

1901), «Легенева чума в Маньчжурії 1910-1911 рр.».

Всього перу З. належить 230 наукових праць, з яких: 8 підручників i посібників, 50 – на тему

чуми, 24 – про сифіліс, 23 – холеру, 16 – з інших тем епiдемiологiї та мiкробiологiї.

Ім’ям З. названо Вінницький медичний коледж, вулиці в містах Київ (1966) і Одеса.

Пам’ятний знак вченому встановлено на території київського Інституту мікробіології та

епідеміології (1981).

Меморіальні дошки прикрашають будинки Президії НАН України і по. вул. Житомирській

столиці України, в якому З. мешкав.

Серед друзів та близьких знайомих З. – І. Мечников, I. Сєченов, М. Горький, В. Високович, І.

Савченко, І. Кияницин, Г. Глязер, В. Пiдвисоцький, В. Воронін та ін.

***

ІТИ НА ПЛАХУ,

з наукового кредо

Д. Заболотного

Іти на плаху, горіти вогнем. ...Забезпечити людям життя без хвороб, страждань і сліз.

ФАРШИРОВАНІ ГОЛОВИ, зі спогадів Д. Заболотного

Пожежні дзвонять в усі дзвони, гасають містом. І попереду, точнісінько як щедрінський горе-

герой, на білому коні скаче сам градоначальник і репетує: «Паліть, я вам наказую». Цей Угрюм-

Бурчєєв дійшов до того, що зажадав з Бельгійського трамвайного товариства 20 тис. рублів:

мовляв, земля під трамвайними рейками заражена (чумою – авт.) на півметра в глибину.

…Для генерала справжньою втіхою було командувати руйнуванням та спаленням вутлих бараків

на Привозному майданові. Метушився, горлав, бризкав піною – либонь, уявляв себе в Москвi, яку

треба спалити перед нашестям Наполеона.

…Це ж дідько його знає що, монстри якісь з фаршированими головами...

ВЕЛЕТ МЕДИЦИНИ І БІОЛОГІЇ, зі спогадів О. Барояна

Стоячи на плечах інших велетів своє ї доби, як Пастер i Кох, Лiстер i Мечников, він не бажав

розмінювати на дріб’язок