Буняковский Виктор (pdf)

-  Буняковский Виктор  [Справочник-дайджест] 212 Кб (скачать pdf)  (читать)  (читать постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


Настройки текста:




БУНЯКОВСЬКИЙ Віктор Якович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Математик, перекладач. Винахідник планіметра, пантографа, приладу для додавання квадратів. В
математиці існує науковий термін «Нерівність Коші – Буняковського».
З військової родини. Батько, Буняковський Я., – підполковник кінно-польського уланського полку.
Народився 4 (16) грудня 1804 р. в м. Барі Могилівського повіту Подільської губернії Російської
імперії (нині – районний центр Вінницької області України).
Помер 30 листопада (12 грудня) 1889 р. в м. Петербурзі Російської імперії (нині – м. СанктПетербург РФ). Похований поблизу церкви Смоленської Божої Матері.
Слухав лекції в Лозаннській академії (1822-1824), паризьких Сорбонні і «College de France» (18241827).
Працював викладачем Петербурзького 1-го кадетського корпусу (1826-1831), офіцерських класів
Морського відомства (1827-1862), Петербурзьких гірничого інституту, Інституту шляхів
сполучення (1830-1846), а також університету (1846-1859), наставником-спостерігачем
Пажеського корпусу (1849-1859), віце-президентом Петербурзької академії наук (1864-1889).
Академік Петербурзької академії наук (1830).
Почесний член усіх університетів на теренах Російської імперії.
Спеціалізувався з проблем математичного аналізу; теорії чисел; геометрії; теорії вірогідності і її
застосування до демографії, статистики, страхової справи, теорії похибок тощо; актуарної
математики; методики викладання математики і математичної лексики.
Теорія вірогідності домогла допомогти в рішенні багатьох соціальних питань. Наприклад, в
облаштуванні страхових кас службовців для забезпечення пенсіями і допомогою. Недарма наш
земляк виконував почесні обов’язки головного експерта з питань статистики і страхування уряду.
Друкувався в газеті «Санкт-Петербурзькі відомості», журналах «Маяк», «Акти Імператорського
Санкт-Петербурзького університету», «Морський збірник».
Б. – автор праць «Лексикон чистої и прикладної математики» (1839), «Основи математичної теорії
вірогідностей» (1846), «Декілька слів про холеробоягузство» (1848), «Думки про рух
народонаселення взагалі» (1850), «Паралельні прямі» (1853), «Опис рухомої таблиці для
визначення місяця і числа Св. Великодня без жодного обчислення і просте рішення головних
питань, які стосуються календаря грецько-російської церкви (1857), «Досвід про закони
смертності в Росії і про розподіл православного народонаселення за віком» (1865), «Записка В. Я.
Буняковського про винайдений ним снаряд, названий саморахівницями, за допомогою яких
усуваються незручності звичайних рахівниць щодо перенесення одиниць з нижчого розряду у
вищий» (1867).
Всього наш земляк залишив 108 наукових розвідок.
Перекладав Д. Байрона, Ч. Гарольда.
Що стосується особистого життя, то Б. рано втратив батька (1809).
За ініціативою Імператорської академії наук засновано премію ім. Буняковського (1875).
У Києві пройшла Міжнародна конференція пам’яті В. Я. Буняковського (2004).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – М. Остроградський, П. Чебишев, А. Марков, В.
Імшенецький, А. Савич, С. Ковалевська та ін.
***
НЕ ТОРСАТИ ОСНОВ, з релігійного кредо В. Буняковського
Застосовувати формули, які мають відношення до ослаблення вірогідності свідчень і переказів, до
вірувань релігійних є потрясіння основ.
ХТО НАСПРАВДІ ПОМИЛЯЄТЬСЯ, з статті В. Буняковського «Зауваження на уявно знайдені
п. Соколовим: 1) нову теорему з варіаційного числення і 2) помилки академіка Остроградського»
Пан Соколов стверджує, що в мемуарі (з варіаційного числення) Остроградського залишилася і
помилка Ейлера, і вкралась ще нова, важливіша, з неї належало б зробити висновок, що нашому
академікові невідомі навіть правила однорідності диференціальних виразів, а отже, і основні
початки диференціальних виразів, а отже, і основні початки диференціального числення. Отже,
йдеться про престиж академіка, який досить утримує за собою ім’я першокласного математика...

ПОЄДНУВАВ ТЕОРІЮ З ПРАКТИКОЮ, з статті І. Воронцової «Розвиток математики в Росії у
XVIII ст.»
Буняковського цікавлять головним чином питання теоретичні. Велика частина їх в першу
половину його діяльності відноситься до теорії чисел. Ця галузь математики за своїм характером
суттєво різниться від аналізу. В той час, як аналіз гармонійно розвивається і відрізняється
природною послідовністю своїх законів, теорія чисел відрізняється дивовижною химерністю і
своєрідністю окремих її істин.
Більшість інших робіт Буняковського відноситься до теорії вірогідності. Він приклав багато
зусиль і до практичного застосування теорії вірогідності до російської статистики. На основі його
розробок були встановлені норми військового набору.
ЗАПРОПОНУВАВ НОВИЙ МЕТОД, з монографії Д. Пінаєвського «Демографічні дослідження
вчених Петербурзької академії наук (1724-1917




MyBook - читай и слушай по одной подписке