Будкер Андрей (fb2)

- Будкер Андрей [Справочник-дайджест] 20 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:




БУДКЕР Андрій Михайлович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.

Фізик. У фізиці існує науковий термін «Пастка Будкера – Поста».

З селянської родини. Справжнє ім’я і по-батькові – Герш Іцкович.

Народився 1 травня 1918 р. в с. Мурафі Вінницького повіту Подільської губернії Російської імперії

(нині – Шаргородський район Вінницької області України).

Помер 4 липня 1977 р. в м. Академмістечку Новосибірської області СРСР (нині – Новосибірська

область РФ).

Закінчив фізичний факультет Московського державного університету (1936-1941).

Працював молодшим, старшим науковим працівником, начальником сектору, керуючим

лабораторією нових методів прискорення Інституту атомної енергії (1946-1957), директором

Інституту ядерної фізики Сибірського відділення академії наук СРСР (1957-1977).

Академік академії наук СРСР (1964).

Двічі лауреат Державної премії СРСР (1949; 2002).

Лауреат Ленінської премії (1967).

Учасник Другої світової війни.

Спеціалізувався з проблем фізики і керованого термоядерного синтезу.

Як учений дебютував роботою з проблем пошуку тензора енергії – електромагнітного поля у

рухомих середовищах.

Перу настала черга наступних доробків: «Бетатронний метод розігріву плазми до високих

температур» (1958), «Беззалізні прискорювачі з великими полями» (1963), «Кінетика електронного

охолодження» (1975), «Метод електронного охолодження в прискорювачах і накопичувачах

заряджених часток: (Огляд)» (1977).

Уже після смерті видрукувані «Зібрання праць» (1982), «Нариси, спогади» (1988), «Наука в

Сибіру» (1998).

Ім’я нашого земляка носить Інститут ядерної фізики Сибірського відділення Російської академії

наук (1994), аудиторія в Новосибірському державному університеті (РФ), вулиця в м. Женева

(Швейцарія).

Сибірське відділення Російської академії наук заснувало стипендію для студентів НДУ і премію

для молодих учених імені нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – І. Курчатов, В. Векслер, М. Лаврентьєв, О. Верейський, Р.

Сагдєєв, І. Тамм, О. Скринський, А. Райкін, С. Попов, І. Хриплович та ін.


***

ВЛАСНИМ РОЗУМОМ

, з творчого кредо Г. Будкера

Коли придумуєш щось сам, високий шанс нічого не придумати. Але коли живеш чужим розумом, точно нічого не придумаєш.


ВЛАДУ – ГРОМАДІ, з адміністративного кредо Г. Будкера

У НДІ науковці не повинні віддавати владу «адміністративному апарату». Яким би цей апарат не

був гарним і доброзичливим, він може забезпечити гарний порядок, постачання тощо,

але не творчу атмосферу.


НА ВОЛОСИНЦІ БОРОДИ, афоризми Г. Будкера

Іноді корисніше не знати, що зроблено до тебе, щоб не збитися на вторований шлях, яки веде в

глухий кут.

Я тримався на волосинці бороди Курчатова.


ВІЧНИЙ ДВИГУН, зі спогадів Г. Будкера

Мені доручили забезпечити регулювання майбутнього термоядерного реактора, аби він не дуже

«розігнався» і не вийшов з-під контролю. Зараз це доручення нагадує історію про те, як хтось

хотів винайти вічний двигун і взяв патент на те, щоб той не розігнався до нескінченних

швидкостей.


НЕЗВИЧАЙНА ЗВИЧАЙНІСТЬ, з оцінки Г. Будкером Л. Ландау

Мені Ландау завжди здавався людиною найзвичайнісінькою, найординарнішою.

Найзвичайнісінькою людиною. Але із цивілізації на порядок вищою, ніж наша, земна.


ЧЕРЕЗ НЕ МОЖУ, з оцінки Г. Будкера В. Вайскопфом

Слово «неможливо» для нього не існувало. Чим важчою була задача, тим сильніше вона його

захоплювала. Рішення, які він знаходив, були оригінальними, несподіваними, простими та

ефективними.


АМОРАЛЬНІСТЬ, зі спогадів Р. Сагдєєва

Мій учитель академік Будкер говорив, що писати докторську дисертацію аморально.


ЗА СЬОМИМ ПІДНЕБЕССЯМ, з інтерв’ю Г. Франка О. Ліпкову

Будкер маленьким хлопчиком допитувався у свого дідуся:

– Що там, над піднебессям?

– Там,– відповідав дідусь,– друге піднебессям.

– А що за ним, за другим піднебессям?

– Там третє піднебессям.

– А за ним, за третім піднебессям?..

Дійшли до сьомого.

– А що там, за сьомим піднебессям?

– А там те, про що не можна запитувати.

У цій нескінченній дитячій цікавості, у спразі дійти «до останнього піднебессям» сам Герц...


І ТЕБЕ ОРГАНІЗУЄ, з книги О. Марчука «Сибірський феномен»

Керівник Академмістечка М. Лаврентьєв попросив керівника Інституту атомної енергії І.

Курчатова порекомендувати талановитого фізика на пост директора створюваного під

Новосибірськом Інституту ядерної фізики.

– Бери Герша, – сказав Ігор Васильович

– А хто це?

– Це – Герш Іцкович Будкер. Але оскільки від його імені можна язик зламати, то я перехрестив

його в Андрія Михайловича!

– Чого він вартий як вчений?

– Та вартий, має відкриття: створив модель прискорювача на зустрічних пучках!

– Так, цікаво... А який він організатор? – запитав Лаврентьєв.

– Такий, що й тебе організує, – відповів