Будкер Андрей (fb2)

- Будкер Андрей [Справочник-дайджест] 20 Кб (скачать fb2) - Николай Михайлович Сухомозский

Настройки текста:



БУДКЕР Андрій Михайлович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.

Фізик. У фізиці існує науковий термін «Пастка Будкера – Поста».

З селянської родини. Справжнє ім’я і по-батькові – Герш Іцкович.

Народився 1 травня 1918 р. в с. Мурафі Вінницького повіту Подільської губернії Російської імперії

(нині – Шаргородський район Вінницької області України).

Помер 4 липня 1977 р. в м. Академмістечку Новосибірської області СРСР (нині – Новосибірська

область РФ).

Закінчив фізичний факультет Московського державного університету (1936-1941).

Працював молодшим, старшим науковим працівником, начальником сектору, керуючим

лабораторією нових методів прискорення Інституту атомної енергії (1946-1957), директором

Інституту ядерної фізики Сибірського відділення академії наук СРСР (1957-1977).

Академік академії наук СРСР (1964).

Двічі лауреат Державної премії СРСР (1949; 2002).

Лауреат Ленінської премії (1967).

Учасник Другої світової війни.

Спеціалізувався з проблем фізики і керованого термоядерного синтезу.

Як учений дебютував роботою з проблем пошуку тензора енергії – електромагнітного поля у

рухомих середовищах.

Перу настала черга наступних доробків: «Бетатронний метод розігріву плазми до високих

температур» (1958), «Беззалізні прискорювачі з великими полями» (1963), «Кінетика електронного

охолодження» (1975), «Метод електронного охолодження в прискорювачах і накопичувачах

заряджених часток: (Огляд)» (1977).

Уже після смерті видрукувані «Зібрання праць» (1982), «Нариси, спогади» (1988), «Наука в

Сибіру» (1998).

Ім’я нашого земляка носить Інститут ядерної фізики Сибірського відділення Російської академії

наук (1994), аудиторія в Новосибірському державному університеті (РФ), вулиця в м. Женева

(Швейцарія).

Сибірське відділення Російської академії наук заснувало стипендію для студентів НДУ і премію

для молодих учених імені нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих Б. – І. Курчатов, В. Векслер, М. Лаврентьєв, О. Верейський, Р.

Сагдєєв, І. Тамм, О. Скринський, А. Райкін, С. Попов, І. Хриплович та ін.


***

ВЛАСНИМ РОЗУМОМ

, з творчого кредо Г. Будкера

Коли придумуєш щось сам, високий шанс нічого не придумати. Але коли живеш чужим розумом, точно нічого не придумаєш.


ВЛАДУ – ГРОМАДІ, з адміністративного кредо Г. Будкера

У НДІ науковці не повинні віддавати владу «адміністративному апарату». Яким би цей апарат не

був гарним і доброзичливим, він може забезпечити гарний порядок, постачання тощо,

але не творчу атмосферу.


НА ВОЛОСИНЦІ БОРОДИ, афоризми Г. Будкера

Іноді корисніше не знати, що зроблено до тебе, щоб не збитися на вторований шлях, яки веде в

глухий кут.

Я тримався на волосинці бороди Курчатова.


ВІЧНИЙ ДВИГУН, зі спогадів Г. Будкера

Мені доручили забезпечити регулювання майбутнього термоядерного реактора, аби він не дуже

«розігнався» і не вийшов з-під контролю. Зараз це доручення нагадує історію про те, як хтось

хотів винайти вічний двигун і взяв патент на те, щоб той не розігнався до нескінченних

швидкостей.


НЕЗВИЧАЙНА ЗВИЧАЙНІСТЬ, з оцінки Г. Будкером Л. Ландау

Мені Ландау завжди здавався людиною найзвичайнісінькою, найординарнішою.

Найзвичайнісінькою людиною. Але із цивілізації на порядок вищою, ніж наша, земна.


ЧЕРЕЗ НЕ МОЖУ, з оцінки Г. Будкера В. Вайскопфом

Слово «неможливо» для нього не існувало. Чим важчою була задача, тим сильніше вона його

захоплювала. Рішення, які він знаходив, були оригінальними, несподіваними, простими та

ефективними.


АМОРАЛЬНІСТЬ, зі спогадів Р. Сагдєєва

Мій учитель академік Будкер говорив, що писати докторську дисертацію аморально.


ЗА СЬОМИМ ПІДНЕБЕССЯМ, з інтерв’ю Г. Франка О. Ліпкову

Будкер маленьким хлопчиком допитувався у свого дідуся:

– Що там, над піднебессям?

– Там,– відповідав дідусь,– друге піднебессям.

– А що за ним, за другим піднебессям?

– Там третє піднебессям.

– А за ним, за третім піднебессям?..

Дійшли до сьомого.

– А що там, за сьомим піднебессям?

– А там те, про що не можна запитувати.

У цій нескінченній дитячій цікавості, у спразі дійти «до останнього піднебессям» сам Герц...


І ТЕБЕ ОРГАНІЗУЄ, з книги О. Марчука «Сибірський феномен»

Керівник Академмістечка М. Лаврентьєв попросив керівника Інституту атомної енергії І.

Курчатова порекомендувати талановитого фізика на пост директора створюваного під

Новосибірськом Інституту ядерної фізики.

– Бери Герша, – сказав Ігор Васильович

– А хто це?

– Це – Герш Іцкович Будкер. Але оскільки від його імені можна язик зламати, то я перехрестив

його в Андрія Михайловича!

– Чого він вартий як вчений?

– Та вартий, має відкриття: створив модель прискорювача на зустрічних пучках!

– Так, цікаво... А який він організатор? – запитав Лаврентьєв.

– Такий, що й тебе організує, – відповів Курчатов. – Бери, нехай він у тебе втілює свої ідеї.


КАПІТАЛІСТИЧНИЙ ІНСТИТУТ В СРСР, з інтерв’ю І. Хрипловича Н. Дьоміній

Будкер був неймовірним організатором, котрий створив великий інститут, на мій погляд, кращий

фізичний інститут і в Радянському Союзі, і в сучасній Росії. Важко повірити, але в 1960-і роки

Андрій Михайлович домігся для інституту права укладати угоди усередині країни й за кордоном

за договірними цінами... Зароблені в такий спосіб гроші йшли й на фундаментальні дослідження, і

на будівництво житла для співробітників, і на регулярну надбавку на рівні 20% до їхньої зарплати.


ПРАГНУЛИ «ПОМАЦАТИ» АНТИРЕЧОВИНУ, з статті «Будкер Герш Іцкович» на sib.net

З початком Великої Вітчизняної війни він пішов на фронт добровольцем, хоча й мав броню, що

звільняла його від мобілізації як фахівця, потрібного оборонній промисловості.

Серпень 1945 року лейтенант Будкер зустрів на Далекому Сході. Тут же він довідався про те, що

сталося над мирними японськими містами Хіросімою і Нагасакі. Звістка про атомне

бомбардування настільки сильно вразила, що вже тоді він твердо вирішив: працювати буде

виключно над «мирним» атомом.

…Основним напрямком роботи стало забезпечення регулювання термоядерного реактора, щоб він

не міг вийти з-під контролю. На той час це було те ж, що привселюдно заявити про створення

вічного двигуна. При рішенні цієї проблеми, Будкер Г. І. …придумав «магнітні пробки» – відкриті

пастки для втримання плазми.

…В 1967 р. очолюваний Будкером Г. І. колектив, а основу його становили молоді сибірські

фізики, першим у світі почав вивчати взаємодію речовини й «антиречовини» на прискорювачах.


НІЯКИХ ОБРАЗ, з кореспонденції А. Кудрявцева «Могутній талант»

Популярністю в усіх світових прискорювальних центрах користується метод електронного

охолодження, застосовуваний для зменшення поперечних розмірів згустків. Однак коли Андрій

Михайлович запропонував його, скептиків знайшлося предосить і дехто навіть жартівливо дорікав

автора в замаху на класичну теорему Ліувілля про сталість фазового обсягу.

…А. Будкер вирішив і не менш важче завдання, пов’язане із цією діяльністю: він домігся

урядового дозволу продавати ці прискорювачі, у тому числі й за рубіж, а виручені гроші витрачати

на розвиток наукових праць.

…Будкер завжди боявся виявитися оточеним лише вузьким колом однодумців. Він міркував, що

якими б не були ці люди порядними й доброзичливими, інформація, отримана від них, була б не

повною... Тому Андрій Михайлович запровадив правило – максимально широко обговорювати і

наукові, і організаційні питання, вислуховуючи різні точки зору.

…Він неухильно зберігав вірність своїй «спортивній» (волейбольній) формулі: вся команда

виводить на завершальний удар того, у кого це виходить краще всіх. І жодних образ!


ПРОРОК І ФАВН, зі спогадів О. Верейського

Він уразив мене з першої зустрічі барвистістю, соковитістю натури, гумору. Сама зовнішність

його була незвичайна. Щось вічне, ніби його створив художник школи Рембрандта. З його можна

було б писати героїв класичних міфів. Чи то пророк, чи то фавн...


БУВ АКТОРОМ, зі спогадів А. Райкіна

Як він сміявся! Іноді я не встигав навіть договорити фразу, довести до кінця мізансцену, а він уже

реготав. Він не любив запитувати. І умів слухати. Слухав і дивився по-дитячому жадібно. І

зненацька вибухав блискучою промовою. Це були несподівані цікаві думки про музику, живопис, театр, літературу...

Він був актором. Я стверджую це як актор.


ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД, з нарису А. Мелік-Пашаєвої «Андрій Будкер, фізик»

Якось у розмові з Тенгізом Євгеновичем Абуладзе, автором «Покаяння», я запитала:

– Що для вас означає «нове мислення»?

– Повернення до здорового глузду.

…Усе, що робив і зробив Будкер, наповнене здоровим глуздом.


НЕ ЗНУЩАЙТЕСЬ НАД КРОЛЕНЯТАМИ, з повісті В. Кузнєцова «Сорок тисяч братів»

Коли парапсихологія тільки ставала модною (у середині шістдесятих), в Новосибірському

Академмістечку вже проводилися досліди з передавання думок на відстань. Високопосадові, очевидно, не випадково вибрали для телепатів Інститут ядерної фізики. Ним керував тоді Андрій

Михайлович Будкер. Важко уявити кращу кандидатуру для підтримки будь-якої нестандартної

ідеї: колеги й учні називали академіка фантазером і мрійником, Ландау ж охрестив

релятивістським інженером.

Телепати, знущаючись кроленятами, стверджували, що ті спеціальними променями передають

свої больові відчуття на відстань. Кролиця-мати здригалася, і за частоту збігів співробітники

доповіли директорові.

Відповідь відома мені майже з перших вуст: від удови вченого, сценариста науково-популярного

кіно А. Мелік-Пашаєвої.

– В преферанс граєте? – запитав Андрій Михайлович. – То ж розкладіть карти, перевірте

ймовірність випадання певних сполучень. Подивитеся, що вийде, і зрівняєте!

Подивилися й охолонули: частота збігів у картах була тією ж.


НІЗАЩО, бувальщина

У шістдесяті роки до Москви завітали французи. В Академії наук їм порадили:

– Їдьте до Новосибірська, подивитеся...

– Це до Будкера? Нізащо!

– Хіба ви знайомі?

– Ні, і не бажаємо. Досить, що з ним знайомий де Голль... Приходимо до президента просити

асигнування на дослідження, а він у відповідь: «Я недавно був у Сибіру, там Будкер на науку

гроші заробляє сам».

Так і не дав...