Фабр Андрей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

За Катерининським проспектом від моста – пустеля. Вулиця мала найпотворніший вигляд: постійна невилазна багнюка, де часто карети зупинялися і їх витягували з пасажирами волами. Вулицю перерізали упоперек два урвища... Для переїзду через них обладнали нікчемні дерев’яні містки, і вже губернатор Фабр зробив замість містків кам’яні арки, вирівняв вулицю, влаштував шосе і бульвари.

УБОЛІВАВ НАВІТЬ ЗА БУЗОК, зі спогадів О. Молчанової

Дерева на бульварі всі добре прийнялися... Наступної весни зацвів бузок, і розпочалася війна проти любителів дармових букетів. З раннього ранку Фабр вже гуляє бульваром і ловить охочих скористатися бузком.

Не раз траплялося, що він приводив за вуха до училища парочку «повітовиків», викликав доглядача і кричав, аби він їх зараз же випоров за псування рослин, а потім, йдучи, на вухо говорив, щоб він їх полякав, а сікти, мовляв, не треба.

РІЗНОПЛАНОВА ОБІЗНАНІСТЬ, зі спогадів А. Демидова

Правитель канцелярії генерал-губернатора, пан Фабр, зібрав цікаву колекцію... У цьому дендрологічному музеї буде поміщено всякого роду дерева, яке ростуть в Російській імперії. І тепер уже є в ньому багато зразків дерев, як в природному вигляді, так і поліровані.

Пан Фабр, який так благородно користується коротким дозвіллям, що залишається у нього від його найважливіших занять, продемонстрував перед нами, коли ми відвідували його кабінет, не лише надзвичайну ввічливість і люб’язність, але й різнопланову обізнаність.

ЗБІР ПОЖЕРТВУВАНЬ, з кореспонденції Г. Скубака «Напівзабутий пантеон: повернення пам’яті»

Величезну роботу з розміщення і лікування хворих провели губернатор Андрій Якович Фабр, міський голова Іван Ізотович Ловягін і губернський предводитель дворянства К. П. Шабельський. Вони також організували збір пожертвувань серед всіх верств населення на потреби армії з забезпечення військ кіньми, фуражем, продовольством, з перевезення величезної кількості озброєння, боєприпасів, муки, крупи, хворих і поранених, з будівництва і облаштування кухонь, лазаретів, шпиталів.

Зараз, на жаль, прізвища цих людей, котрі так багато зробили для міста, майже забуті і хіба що зрідка згадуються в науковій літературі.

ЦІ РУКИ НІЧОГО НЕ КРАЛИ, з статті Є. Чернова «Фабр Андрій Якович»

Його відрізняла неймовірна працездатність і самовіддача, прагнення неухильно виконати всі завдання, розпорядження і накази, чесність в розпорядженні казенним майном і фінансами, непідкупність і ділова компетентність.

Ці якості особливо виявилися в період Кримської війни 1853-1856 рр., коли Катеринославська губернія перетворилася на прифронтову зону. Фабр неодноразово одержував екстраординарні повноваження і значні кошти в повне своє розпорядження... Проявляючи дбайливість, він повертав до скарбниці заощаджені суми.

МІСЦЕВИЙ РИШЕЛЬЄ, з нарису М. Кавуна «Життя чудового губернатора»

У 1812 р., коли Росія воювала з Наполеоном, Таврида воювала з не менш небезпечним ворогом – страшною хворобою, що казна-звідки прийшла, – чумою. Особливо та вирувала в рідному повіті Фабра – Феодосії. Вона охопила понад 50 населених пунктів на просторі двохсот верст. У одному документі початку XIX століття кучерявою канцелярщиною мовиться, що Фабр, «запропонувавши сам себе до вживання в найнебезпечніші місця, повністю виправдав довіру, яку йому виявило начальство». Негайно відправився в охоплені епідемією райони і не боячись заразитися, брав участь в порятунку населення. За що і одержав «Високе Монарше благовоління». Щось подібне до сучасної «Почесної грамоти» чи «Подяки».

Як сказано в документі, Фабр за власною ініціативою «мав в своєму завідуванні багато заражених сіл, в яких припинив чуму, був доглядачем розташованого на річці Яндолі чумного лазарету, до якого звозили зачумлених з різних місць, проводив по всьому зачумленому краю обкурювання за методом Гітона де Морво». Мабуть, допомогли і метод, і самовідданість. Чума відступила...

А в липні 1830 р. в столиці Криму – Сімферополі – знов бушувала епідемія: цього разу холери-морбус. Фабра призначили піклувальником одного з кварталів міста без відриву від основної діяльності і він сумлінно виконував ці обов’язки. Про це навіть зроблено окремий запис в формулярному послужному списку.

КАЗКОВИЙ ДАРУНОК НЕЗАМОЖНИМ СИРОТАМ, з дослідження О. Бобкової «З історії благодійності на Півдні України: А. Я. Фабр»

Вінцем добродійної діяльності А. Я. Фабра стало створення притулку для хлопчиків-сиріт у Сімферополі. ...Усе своє майно він заповів майбутньому благодійному закладові.

Це рішення було прийняте задовго до смерті. Найперша дата реєстрації заповіту – 18 вересня 1846 р. Згідно з цим документом всі маєтки та зібраний за довгі роки життя