Папалекси Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (pdf) читать постранично, страница - 2

вавиловський
ФІАН»
Коли фізичний відділ Фізико-математичного інституту виділився в самостійний ФІАН і разом з
Академією 1934 року переїхав до Москви, очоливший його Вавилов приступив, власне кажучи, до
створення нового інституту. Він організував низку нових лабораторій і відділів, для керівництва
якими запросив найбільших і вже відомих московських фізиків.
Леонід Ісакович Мандельштам і Микола Дмитрович Папалексі (переїхав з Ленінграду) очолили
лабораторію коливань (власне кажучи, Лабораторію радіофізики), Ігор Євгенович Тамм –
теоретичний відділ, Григорій Самуїлович Ландсберг – оптичну лабораторію, Сергій Миколайович
Ржевкін і ленінградець Микола Миколайович Андрєєв – акустичну.
Усім цим видатним вченим у ФІАНі створили винятково сприятливі умови для роботи. Нічого
подібного вони не мали, працюючи, наприклад, у Московському університеті. Особливо велике
значення мала сама атмосфера взаємної довіри, доброзичливості і турботи.
ЙОМУ НАЛЕЖИТЬ ГОЛОВНА РОЛЬ, з офіційного відгуку Л. Мандельштама
Микола Дмитрович Папалексі... є ... найбільш видним фахівцем з радіотехніки, як теоретичної, так
і експериментальної. Ряд результатів його робіт був ним же чи його співробітниками під його
безпосереднім керівництвом впроваджений у практику. Ім’я Миколи Дмитровича широко відоме
як у нас, так і за кордоном.
Ранні його дослідження частково торкаються проблеми вимірювань в сфері швидких
електромагнітних коливань. Він вперше розробив і запровадив у динамометр для високочастотних
струмів.
До цих же питань відноситься і розробка нового методу виміру частоти і логарифмічного
декременту …Результати зазначених досліджень увійшли ... в навчальну літературу у нас і за
кордоном.
Великий інтерес представляють дослідження Миколи Дмитровича поводження ланцюга
перемінного струму, який має електричний вентиль і самоіндукцію. …
Пізніші дослідження ряду інших авторів, які стосуються аналогічних питань, базувалися саме на
цих роботах.
Микола Дмитрович розробив систему спрямованої телеграфії з декількома антенами, які
живляться зрушеними по фазі струмами (зроблені розрахунки, виміряне поле і т.д.).
Працюючи в період першої світової війни консультантом лабораторії Російського товариства
бездротових телеграфів і телефонів, Микола Дмитрович досяг значних успіхів у розробці,
здійсненню та впровадженню в практику тоді ще не існуючих в Росії газових, а потім і
порожнистих електронних ламп. Він також першим у Росії розробив спосіб нагрівання металевих
частин за допомогою високочастотних індукційних струмів. Наскільки я знаю, у той час з цього
питання не існувало закордонної літератури.
Вкажу також на те, що Микола Дмитрович у той же період часу (наприкінці 1914 р. – початку
1915 р.) теж вперше в Росії набув досвіду радіотелефонування з допомогою катодних ламп.

Особливо велике значення мають його роботи... як науково-дослідні, так і практичні, останнього
часу.
…У лабораторіях, керованих Миколою Дмитровичем, здійснено як ним самим, так і науковцями
під його безпосереднім керівництвом цикл досліджень, які стосуються до різних питань
радіотехніки. Я вкажу на деякі, ті, що мають і практичне значення. Розроблено новий спосіб
модуляції радіотелеграфного передавача, котрий знайшов застосування в потужній для того часу
(20 кВт) ламповій радіостанції, встановленої Трестом слабкого струму в Тегерані.
З інших робіт, які знайшли практичне застосування, вкажу ще на наступні: використання
кварцових резонаторів для селективного прийому (прийомний радіоцентр в Бутові), пристрій для
виміру глибини модуляції радіотелефонних передавачів (Каунас), схеми трансформації частоти й
ін.
Здійснено теоретичне та експериментальне дослідження так званих автопараметричних фільтрів,
принципово відмінних від звичайних резонансних. Ці роботи привели до побудови нових
прийомних пристроїв, що були випробувані під його безпосереднім керівництвом в умовах
експлуатації.
…Протягом останніх років Микола Дмитрович працює над двома серйозними проблемами. Перша
стосується нового типу генерації перемінних струмів...
Друга – це поширення електромагнітних хвиль за допомогою інтерференційного методу. …Після
теоретичної і лабораторної розробки зазначений метод пройшов випробування в умовах
експедицій, проведених у 1934-1937 рр. під керуванням Папалексі. В останніх брали участь і
спеціалісти Головного управління Північного морського шляху. Ці роботи дали вельми цікавий
матеріал... Отримані результати дозволяють зробити висновок, що вже зараз зазначений метод
може бути застосований для вирішення низки практичних завдань в ряді сфер народного
господарства (наприклад, в навігації, гідрографії).
Значну кількість робіт ми написали спільно. Наше співробітництво в області електромагнітних
коливань продовжується понад 30 років; за цей довгий час у нашій роботі в