Папалекси Николай (pdf)

-  Папалекси Николай  [Справочник-дайджест] 176 Кб (скачать pdf)  (читать)  (читать постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

Книга в формате pdf! Изображения и текст могут не отображаться!


Настройки текста:



ПАПАЛЕКСІ Микола Дмитрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Фізик. Першим на теренах Російської імперії створив газову електронну лампу (1914). Одним з
перших у світі висунув ідею радіолокації Місяця. У фізиці існує науковий термін «Метод
Папалексі – Мандельштама».
З родини військового. Батько, Папалексі Д., – командир батальону 51-го литовського полку.
Народився 20 листопада (2 грудня) 1880 р. в м. Сімферополі Таврійської губернії Російської
імперії (нині – столиця Автономної Республіки Крим України).
Помер 3 лютого 1947 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований на Новодівочому
цвинтарі.
Навчався в Сімферопольській, Полтавській гімназіях, Берлінському (1899-1900), Страсбурзькому
університетах (1900-1904).
Працював асистентом (1904-1911), приват-доцентом в страсбурзькому Фізичному інституті (19111914), науковим консультантом лабораторії Руського товариства бездротових телеграфів і
телефонів (1914-1918), викладачем Одеського політехнічного інституту (1918-1922), займався
науковими дослідженнями в Центральній радіолабораторії (1922-1935), фізичному та
Енергетичному інститутах АН СРСР (1935-1947).
Член-кореспондент Академії наук СРСР (1931).
Голова Фізичного і президент Фізико-хімічного товариств СРСР (1930).
Голова Полярної комісії з дослідження радіозв’язку в Арктиці (1937).
Голова Всесоюзної наукової ради з радіофизики і радіотехніки при Академії наук СРСР (1944).
Лауреат Державної премії СРСР (1942).
Лауреат Менделєєвської премії (1936).
Першим в СРСР застосував для розжарення генераторних електронних ламп високочастотне
індукційне нагрівання.
У творчій співпраці з Л. Мандельштамом відкрив явище резонансу й асинхронного збудження,
створив принципово нові різновиди генераторів – інтерференційні.
Перу П. Належать монографії і книги «Про вимірювання відстані від Землі до Місяця за
допомогою електромагнітних хвиль» (1946), «Розвиток астрономії в СРСР» (), а також низка
доробків з радіофізики, радіотехніки, теорії нелінійних коливань.
Уже після смерті П. звинуватили не лише в космополітизмі, а й в шпигунстві на користь…
кайзерівської Німеччини (1949).
Свого часу існувала премія ім. М. Д. Папалексі АН СРСР.
Серед друзів та близьких знайомих П. – С. Вавілов, К. Ф. Браун, Л. Мандельштам, А. Іоффе, О.
Крилов, С. Хайкін, Г. Ландсберг, П. Лазарєв, Д. Томсон, Б. Розінг, В. Гуляєв, В. Мігулін та ін.
***
НОВА ЕРА, з наукового кредо М. Папалексі
Є всі підстави думати, що із застосуванням радіометодів для астрономії відкриється нова ера, ...яка
допоможе ще глибше проникнути в таємниці всесвіту.
ПОШУКИ НЕВИЧЕРПНОГО ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ, з статті Л. Мандельштама і М. Папалексі
«Про параметричне збудження електричних коливань»
Ми спочатку досліджували явище збудження коливань при періодичній зміні намагнічування
залізного сердечника самоіндукції системи. Надалі дослідили явища параметричного збудження
при механічній зміні параметрів.
У цій статті викладається наближена теорія всього процесу параметричного збудження коливань,
що випливає з даних Пуанкаре загальних методів знаходження періодичних рішень
диференціальних рівнянь. У ній розглядається як випадок самоіндукції, котрий періодично
змінюється, так і місткості, а також наводяться деякі результати дослідів. Ми обмежуємося лише
розглядом в першому наближенні, не виключено, найважливішого випадку параметричного
збудження, коли частота зміни параметра приблизно вдвічі більша за середню власну частоту
системи.

Подальші детальніші досліди провадилися з іншою дослідною установкою, в якій для збільшення
глибини модуляції (до 40%), а також потужності (до 4kV) була змінена система котушок статора.
СПРИЯВ ПРОГРЕСОВІ РАДІОТЕХНІКИ, з статті П. Чачина «Микола Дмитрович Папалексі»
Блискучі здібності швидко висунули його серед молодих учених. Двадцяти чотирьох років він вже
одержав ступінь доктора фізики і став вести самостійну наукову роботу. У 1914-1916 рр. ним були
проведені роботи з направленій телеграфії, досліди з радіозв’язку з підводними човнами і
телекерування.
Він брав діяльну участь в розвитку досліджень з нелінійних і параметричних коливань, відкрив і
вивчив резонанс n-роду, комбінаційні резонанси, параметричний резонанс.
За допомогою розробленого ним інтерференційного методу Папалексі і Мандельштам детально
дослідили розповсюдження радіохвиль над земною поверхнею і здійснили точне вимірювання їх
швидкості. На підставі цих робіт став можливим розвиток радіоінтерференційної геодезії і
навігації.
Цінні дослідження з схем телеграфної і телефонної модуляції, з питань п’єзокварцевої стабілізації,
селективного прийому, схем трансформації частоти, методів вимірювання глибини модуляції і
низки інших знайшли щонайширше практичне застосування і сприяли прогресу радіотехніки.
В АТМОСФЕРІ ВЗАЄМНОЇ ДОВІРИ, з дослідження Є. Фейнберга «Вавилов і вавиловський
ФІАН»
Коли фізичний відділ Фізико-математичного інституту виділився в самостійний ФІАН і разом з
Академією 1934 року переїхав до Москви, очоливший його Вавилов приступив, власне кажучи, до
створення нового інституту. Він організував низку нових лабораторій і відділів, для керівництва
якими запросив найбільших і вже відомих московських фізиків.
Леонід Ісакович Мандельштам і Микола Дмитрович Папалексі (переїхав з Ленінграду) очолили
лабораторію коливань (власне кажучи, Лабораторію радіофізики), Ігор Євгенович Тамм –
теоретичний відділ, Григорій Самуїлович Ландсберг – оптичну лабораторію, Сергій Миколайович
Ржевкін і ленінградець Микола Миколайович Андрєєв – акустичну.
Усім цим видатним вченим у ФІАНі створили винятково сприятливі умови для роботи. Нічого
подібного вони не мали, працюючи, наприклад, у Московському університеті. Особливо велике
значення мала сама атмосфера взаємної довіри, доброзичливості і турботи.
ЙОМУ НАЛЕЖИТЬ ГОЛОВНА РОЛЬ, з офіційного відгуку Л. Мандельштама
Микола Дмитрович Папалексі... є ... найбільш видним фахівцем з радіотехніки, як теоретичної, так
і експериментальної. Ряд результатів його робіт був ним же чи його співробітниками під його
безпосереднім керівництвом впроваджений у практику. Ім’я Миколи Дмитровича широко відоме
як у нас, так і за кордоном.
Ранні його дослідження частково торкаються проблеми вимірювань в сфері швидких
електромагнітних коливань. Він вперше розробив і запровадив у динамометр для високочастотних
струмів.
До цих же питань відноситься і розробка нового методу виміру частоти і логарифмічного
декременту …Результати зазначених досліджень увійшли ... в навчальну літературу у нас і за
кордоном.
Великий інтерес представляють дослідження Миколи Дмитровича поводження ланцюга
перемінного струму, який має електричний вентиль і самоіндукцію. …
Пізніші дослідження ряду інших авторів, які стосуються аналогічних питань, базувалися саме на
цих роботах.
Микола Дмитрович розробив систему спрямованої телеграфії з декількома антенами, які
живляться зрушеними по фазі струмами (зроблені розрахунки, виміряне поле і т.д.).
Працюючи в період першої світової війни консультантом лабораторії Російського товариства
бездротових телеграфів і телефонів, Микола Дмитрович досяг значних успіхів у розробці,
здійсненню та впровадженню в практику тоді ще не існуючих в Росії газових, а потім і
порожнистих електронних ламп. Він також першим у Росії розробив спосіб нагрівання металевих
частин за допомогою високочастотних індукційних струмів. Наскільки я знаю, у той час з цього
питання не існувало закордонної літератури.
Вкажу також на те, що Микола Дмитрович у той же період часу (наприкінці 1914 р. – початку
1915 р.) теж вперше в Росії набув досвіду радіотелефонування з допомогою катодних ламп.

Особливо велике значення мають його роботи... як науково-дослідні, так і практичні, останнього
часу.
…У лабораторіях, керованих Миколою Дмитровичем, здійснено як ним самим, так і науковцями
під його безпосереднім керівництвом цикл досліджень, які стосуються до різних питань
радіотехніки. Я вкажу на деякі, ті, що мають і практичне значення. Розроблено новий спосіб
модуляції радіотелеграфного передавача, котрий знайшов застосування в потужній для того часу
(20 кВт) ламповій радіостанції, встановленої Трестом слабкого струму в Тегерані.
З інших робіт, які знайшли практичне застосування, вкажу ще на наступні: використання
кварцових резонаторів для селективного прийому (прийомний радіоцентр в Бутові), пристрій для
виміру глибини модуляції радіотелефонних передавачів (Каунас), схеми трансформації частоти й
ін.
Здійснено теоретичне та експериментальне дослідження так званих автопараметричних фільтрів,
принципово відмінних від звичайних резонансних. Ці роботи привели до побудови нових
прийомних пристроїв, що були випробувані під його безпосереднім керівництвом в умовах
експлуатації.
…Протягом останніх років Микола Дмитрович працює над двома серйозними проблемами. Перша
стосується нового типу генерації перемінних струмів...
Друга – це поширення електромагнітних хвиль за допомогою інтерференційного методу. …Після
теоретичної і лабораторної розробки зазначений метод пройшов випробування в умовах
експедицій, проведених у 1934-1937 рр. під керуванням Папалексі. В останніх брали участь і
спеціалісти Головного управління Північного морського шляху. Ці роботи дали вельми цікавий
матеріал... Отримані результати дозволяють зробити висновок, що вже зараз зазначений метод
може бути застосований для вирішення низки практичних завдань в ряді сфер народного
господарства (наприклад, в навігації, гідрографії).
Значну кількість робіт ми написали спільно. Наше співробітництво в області електромагнітних
коливань продовжується понад 30 років; за цей довгий час у нашій роботі в цій області
встановився настільки тісний контакт, …що в більшості випадків важко навіть сказати, що
зроблено одним, що – іншим.
Що ж стосується технічного оформлення отриманих результатів, то Миколі Дмитровичу належить
ведуча роль.
Навколо Миколи Дмитровича згрупувалося багато молоді, яка працює як у науково-дослідній
області, так і в практичній. З цієї школи вийшла низка цінних робіт.
…Виходячи з усього вищевикладеного, я думаю, що М. Д. Папалексі є безперечним кандидатом у
дійсні члени Академії наук СРСР.
1938 р.
Л. Мандельштам.
До відгуку Л. І. Мандельштама приєднуємося: С. Вавилов, А. Іоффе, О. Крилов, П. Лазарєв.
ЗАВАДИЛА СМЕРТЬ, з статті Ю. Сторожука «Внесок в астрономію»
Спостереження над розповсюдженням радіохвиль під час сонячних затемнень 1936 і 1945 років,
здійснені під керівництвом Папалексі, дозволили одержати важливий матеріал про властивості
іоносфери. Він також заклав теоретичні основи астрономії радіолокації в СРСР. Для
експериментальної перевірки теоретичного висновку про те, що джерелом радіовипромінювання
Сонця є зовнішні шари сонячної атмосфери – хромосфера і корона, Папалексі організував
експедицію до Бразилії для спостереження повного сонячного затемнення. Проте смерть завадила
йому здійснити ці плани.





MyBook - читай и слушай по одной подписке