Украина: славное прошлое [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Украина: славное прошлое [Энц. справочник] 44 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Славне минуле

Запорізька Січ (коротка хронологія)


Назва

Роки

Причини зникнення


Томаківська

I половина 16 ст. - 1593

Зруйнована кримськими татарами


Стара (Базовлуцька, Чортомлицька)

1593-1709

Зруйнована царськими військами


Олешківська

1711-1728

Перестала існувати в результаті повстання козаків


Нова

1734-1775

Ліквідована Катериною II


Задунайська

1775-1828

Перестала існувати в результаті повстання козаків на чолі з отаманом Гладким


Азовське козаче військо

1829-1865

Ліквідоване царським урядом


Козацтво та гетьманщина


Козацтво

З‘явилося в Україні у 15 ст. Сформувалося переважно з селян та міщан, які тікали у малолюдні місця, де ставали вільними людьми. У 40-х роках 16 сторіччя заснували Запорізьку Січ – своєрідну демократичну козацьку республіку: за кожним козаком визнавалися рівні права на користування земельними угіддями та на участь у військовій раді. Існувало до початку 19 ст.


Козацьке право

Звичаєві норми, на яких грунтувався порядок виборів кошової, курінної, паланкової старшини, порядок судочинства тощо.


Козацька рада

Орган самоуправління - загальні козацькі збори. На них вирішувалися усі питання як внутрішньої, так і зовнішньої політики; адміністративні, судові та військові справи; на них обирали і скидали гетьманів (на Січі – кошових отаманів). З 60-х років 17 ст. у зв‘язку з обмеженням Москвою автономії Лівобережної України К.р. поступово втратила своє первісне значення. Вона набула характеру урочистої церемонії обрання на гетьмана призначеної царським урядом особи. Після ліквідації гетьманщини у 1734 р. не скликалася.

Січові К.р. діяли до повного зруйнування Запорізької Січі.


Козацькі суди

Існували на території Лівобережної України в 16-18 ст. (Генеральний, полкові, сотенні, сільські). Застосовували як норми звичаєвого права, так і норми законів.


Гетьманщина

Назва Лівобережної України, яка користувалася певною автономією після 1667 р. Проводячи гнобительську політику, централізацію державного апарату, посилення національного гніту Москва поступово обмежувала права Г.

В 1722-1727 і 1734-1750 р. р. частково, а в 1764 р. остаточно скасувала посаду гетьмана. В 1981 р. царський уряд ліквідував суспільно-політичний устрій Г., замінивши його загальнодержавним устроєм Російської імперії.


Гетьман

В 16-17 ст. – ватажок козацтва, а в 17-18 ст. – воєначальник козацького війська і правитель України. Спочатку обирався на загальній козацькій раді, а пізніше – призначався або затверджувався царським урядом.


Наказний гетьман

Особа, що тимчасово обіймала посаду гетьмана. Н.г. призначався для заступництва гетьмана, коли той вирушав у похід, або очолювання війська, коли гетьман залишався у своїй резиденції.


Булава

Символ влади в 16-18 ст. Її урочисто вручали кожному новообраному гетьману представники козацької старшини. Разом з булавою той отримував рангові маєтності.


Бунчук

Військова регалія у вигляді палиці з прикрашеною пасмами кінського волосся, китицями кулею на верхньому кінці. У гетьмана – символ влади.


Генеральна старшина

Найвища адміністрація. До її складу входили: генеральний обозний, генеральний суддя, генеральний підскарбій, генеральний писар, генеральні осавули(зазвичай два), генеральний хорунжий і генеральний бунчужний.


Генеральна військова канцелярія

Центральна установа гетьманської адміністрації з середини 17 ст. до 1764 р. До її відання входило управління політичними, військовими, адміністративними, судовими, фінансовими, господарськими справами. У 1722 році права Г.в.к. Москва обмежила. Припинала діяльність, коли царизм остаточно ліквідував автономний устрій України.


Генеральна скарбова канцелярія

Найвищий фінансовий орган гетьманської адміністрації. Відала військовим скарбом, оподаткуванням і стягненням з населення зборів, фінансувала адміністративно-військові установи тощо. Очолював генеральний підскарбій.


Генеральний обозний

Виборна службова особа, яка обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад. Керував артилерією, організацією війська тощо.


Генеральний писар

Службова особа, котра очолювала генеральну військову канцелярію і вела справи гетьманської адміністрації. Іноземці величали Г.п. канцлером, зважаючи на його важливу роль у суспільно-політичному житті країни.


Генеральний бунчужний

Виборна особа, яка займала одну з найвищих посад при гетьмані і належала до генеральної старшини. Крім основного обов‘язку – берегти і захищати (на війні) – бунчук, виконував доручення, що стосувалися судових справ, дипломатичних зносин тощо.


Козацька старшина

Керівна верхівка козацтва. Обиралася на козацькій раді. У 1785 р. царський уряд ліквідував К.с. як окрему станову групу, зрівнявши її з дворянством.


Січова військова рада

Найвищий орган влади у Запорізькій Січі. Право брати у ній учвсть мали усі козаки.


Рангові маєтності

Земельні володіння, що надавалися гетьманом козацькій старшині “на ранг”, тобто як винагорода за службу на час перебування на виборній посаді.


Полк

Адміністративно-територіальна і військова одиниця, створена у 1648 р.

На Слобідській Україні: Ізюмський, Острозький, Охтирський, Сумський, Харківський.

На Лівобережній Україні: Гадяцький, Київський, Лубенський, Миргородський, Ніжинський, Переяславський, Полтавський, Прилуцький, Стародубський, Чернігівський.

На Правобережній Україні: Білоцерківський, Брацлавський, Вінницький, Канівський, Корсунський, Уманський, Черкаський, Чигиринський та інші.

Ліквідовані царським урядом.


Полкова рада

Орган полкового самоврядування в реєстровому, а пізніше – городовому козацькому війську.


Полкова старшина

Орган управління полком. Під керівництвом полковника здійснювала адміністративну, військову та судову владу на території полку. До складу входили полковий обозний, полковий писар, полковий осавул, полковий суддя, полковий хорунжий. Перестала існувати на Правобережній Україні у 1711 р., слобідській – у 1765 р., Лівобережній – у 1783 р.


Полковий суд

Суд, що діяв на території полку. Складався з полкової старшини. Розглядав як кримінальні, так і цивільні справи. Вирішальний голос належав полковнику.


Реєстрові козаки

Військо, сформоване польським урядом у 1572 р. з українців. Зобов‘язані були відбувати власним коштом військову службу.


Городові козаки

Таку назву дістали реєстрові козаки після приєднання України до Росії у 1654 р.


Курінь

Військова одиниця, що складалася з кількасот козаків. У 18 ст. їх було 38.


Кошовий отаман

Виборна особа, якій належала у Запорізькій Січі найвища військова, адміністративна та судова влада. Останнім К.о. був П. Калнишевський.


Кошовий суддя

Найближчий помічник кошового отамана; особа, котра провадила слідство, розглядала судові справи та чинила суд на Запорізькій Січі. Обирався на військовій раді, як правило, на один рік. Його вироки затверджував кошовий отаман; смертні вироки – військова рада.


Десяцький

Ватажок нижчої військової одиниці – десятки.


Січовик

Козак Запорозької Січі.


Визначні літописи


Літопис

Дата

Автор

Короткий виклад


“Повість временних літ”

12 ст.

Невідомий

Зведення літописів 11 ст.


Густинський

Початок 17 ст.

Оригінал невідомий (переписав у 1670 р. їєромонах М. Лосицький)

Опис історичних подій з часів Київської Русі до 1597р.


“Літописці Волині і України”

Початок 17 ст.

Невідомий

Опис історичних подій до 60-х років 16 ст. Закцнчується розповіддю київського війта Богдана Балики про польсько-шведську інтервенцію та діяльність гетьмана П. Сагайдачного


Густинський монастирський

Початок 17 ст.

Монахи

Охоплює 1600-1640 роки. Містить відомості про історію монастиря, діяльність гетьмана П. Сагайдачного, матеріальну допомогу Москви українському православному духівництву.


Львівський

Початок 17 ст.

Невідомий

Опис подій з 1408 по 1649 р. р. Зокрема, важливі відомості про зовнішньополітичне та економічне становище Західної і Правобережної України.


Межигірський

Середина 17 ст.

Настоятель Ілля Кощаківський

Опис історичних подій на Волині та Київщині з 1393 по 1700 роки.


“Літописець в руських і польських сторонах, що ся діяло і якого року”

Кінець 17 ст.

Група анонімних

Опис подій у 1587-1725 р. р.


Добромильський

Кінець 17 ст.

Священик Симеон Коростенський

Стислий опис подій у 1648-1700 р. р.


“Короткий опис Малоросії”

Початок 18 ст.

Невідомий

Починається згадкою про Київську Русь і закінчується скасуванням гетьманства у 1734 р. Автор славить Б. Хмельницького, І.Богуна, С. Палія, виправдовує дії старшини щодо придушення козацьких виступів.


Лизогубівський

1742

Ймовірно генеральний обозний Я. Лизогуб

Хроніка історичних подій до кінця 17 ст., а також родинні записи Лизогубів.


“Короткий літопис Малої Росії”

1777 р.

В. Рубан

Опис історичних подій з 1506 по 1770 р. р. Обгрунтовується домагання української старшини зрівнятися у правах з російським дворянством. Включено твір “Землеописання Малої Росії” (ймовірно О. А. Безбородька).


“Літопис самовидця”

Кінець 17 ст.

Ймовірно генеральний підскарбій Р. Ракушка-Романовський

Висвітлює події у 1648-1782 р. р.


“Літопис подій у Південній Русі”

Початок 18 ст.

Канонік Я. Юзефович

Охоплює хроніку подій з 1614 по 1700 р.р.


“Історія русів”

Виданий у 1846 р.

Невідомий

Історія України з давніх часів до 1769 р. Зокрема, гетьманську владу автор вважає надкласовим органом державного управління.


10 міжнародних угод


Угода

Рік

Учасники

Основні положення


Роставицька

1619

Україна - Польща

Козацький реєстр зменшувався з 10600 до 3000 чоловік, яким заборонялося здійснювати походи на Крим і Туреччину; виключені з реєстру козаки мали повернутися під владу панів.


Хотинський мир

1621

Туреччина - Польща

Султан і кримський хан зобов‘язалися не нападати на Україну, а Польща – заборонити українським козакам судноплавство по Дніпру і припинити походит запорожців на Крим і Туреччину.


Куруківська

1625

Україна - Польща

Встановила козацький реєстр у 6000; нереєстрові козаки поверталися під владу поміщиків.


Березневі статті

1654

Україна - Росія

Україні надавалися автономні права; встановлено 60-тисячний козацький реєстр; старшинська адміністрація зберегла право збирати податки; російським урядовцям заборонялося втручатися у внутрішні справи України.


Переяславські статті

1659

Україна - Росія

Визнаючи Березневі статті, ще більше обмежила автономію України. Визнала контроль Москви за гетьманом і козацькою старшиною, збільшила кількість царських військ тощо.


Слободищенський трактат

1660

Україна - Польща

Анулювала угоду про “воз‘єднання” України з Росією і проголосила “воз‘єднання” з Польщею. Правобережна Україна перейшла під нового господаря, Лівобережна залишиилася у складі Росії.


Московські статті

1665

Україна- Росія

Українські міста і землі оголошено власністю царя; збільшувалася кількість російських військ на Україні; запроваджено збирання податків для Москви.


Бахчисарайська

1681

Росія-Туреччина-Крим

Кордоном між Росією і Туреччиною проголошено Дніпро; Туреччина й Кримське ханство визнали Лівобережну Україну, Запоріжжя і Київ васалами Росії; татари зберегли право кочувати у південних степах України.


“Вічний мир”

1686

Росія - Польща

Росія залишила за собою Лівобережну Україну, Запоріжжя та Київ, а Польща – Західну і Правобережну Україну.


Коломацькі статті

1687

Україна - Росія

Обмежила політичну автономію. Без царського уряду гетьманові заборонялося позбавляти старшину посад, а старшині – скидати гетьмана. Україна зобов‘язувалася видавати російських селян-втікачів, не відбирати у старшини маєтки, на які видано царські грамоти. Москва пообіцяли найбільш “заслуженим” надавати російське дворянство.


10 українсько-польських битв


Битва

Рік

Місце

Результат


Солоницька

1596

Поблизу Лубен (Полтавська обл.)

Майже два тижні точилися бої. Врешті-решт з оточення вирвалася лише частина козаків, очолюваних С. Наливайком.


Жовтоводська

1648

Урочище Жовті Води (Дніпропетровська обл.)

Козаки оточили загони С. Потоцького і Я. Шемберка і у ніч на 16 травня вщент їх розбили.


Корсунська

1648

Під Корсунем (???)

Козаки 26 травня вщент розгромили основні польські сили, авангард яких зазнав значних втрат під Жовтими Водами.


Пилявецька

1648

Біля с. Пилявці (Хмельницька обл.)

Селянсько-козацьке військо у вересні розгромило супротивника (140000 чоловік), захопивши військовий обоз і всю артилерію.


Зборівська

1649

Під м. Зборів

Почалася 15 серпня раптовою атакою козаків військ польського короля, що переправлялися через річку. Ворогів оточили. Але хан Іслам-Гірей III змусив Б. Хмельницького припинити воєнні дії і укласти Зборівську угоду.


Берестецька

1651

Поблизу м. Берестечко (Волинська обл.)

Союзник козаків хан Іслам-Гірей III, захопивши у полон Б. Хмельницького, відступив з ордою в Крим. У ході бою з поляками вдалося прорвати оточення й відійти. Після поразки змушені були укласти невигідну Білоцерківську угоду.


Батозька

1652

Біля гори Батіг (Вінницька обл.)

Військо Б. Хмельницького розгромило супротивників на чолі з М. Калиновським


Жванецька

1653

Під м. Жванець (Хмельницька обл.)

Польське військо вже оточили, коли стало відомо про змову союзника хана Іслам-Гірея III з польським королем Яном II Казиміром. Аби не ризикувати, облогу зняли і відвели війська.


Сучавська

1653

Біля м. Сучава

Козаки героїчно відбивалися майже два місяці. Після загибелі ватажка Тимоша Хмельницького відступили.


Охматівська

1655

Біля с. Охматів (Черкаська обл.)

У січні об‘єднані україно-російські загони здобули перемогу над об‘єднаним польсько-татарським військом.


10 повстань за свободу


Повстання

Рік

Хто повстав

Чим закінчилося


Білоцерківське

1589

Міщани міста

Придушене київським воєводою В. Острозьким, котрий на смерть скарав його ватажків.


Острянина

1638

Селяни і козаки Запоріжжя

Отримали перемогу над поляками під Говтвою, але під Жовнином зазнали поразки. Заклавши табір у гирлі Сули мужньо оборонялися, але через нестачу харчів змушені були капітулювати.


Переяславське

1666

Козаки місцевого полку

За допомогою царських військ гетьману І. Брюховецькому вдалося його придушити.


Палія Семена

1702-1704

Селяни і козаки Волині та Поділля

Охопило мало не все Правобережжя. Повсталі під проводом полковників Палія, Іскри, Самуся визволили від поляків Бар, Білу Церкву, Немирів, Хмільник та ін. міста. Зазнало поразки.


Кліщинське

1767-1770

Козаки с. Кліщинці (тепер Полтавська обл.)

Протягом трьох років козаки, збудувавши укріплений табір, відбили атаки шести каральних експедицій. Врешті-решт опір було зламано.


Коліївське

1768

Гайдамаки Правобережжя

Царські війська захопили М. Залізняка, І. Гонту та інших ватажків, а їхні загони роззброїли. У свою чергу, поляки стратили 3000 гайдамаків, а кожному десятому відрубали праву ногу і ліву руку, або ліву ногу і праву руку.


Пікінерів

1769-1770

Дніпровського і Донецького пікінерських полків

Жорстоко придушене.


1789-1793

Селян с. Турбаї (Полтавська обл.)

Обурені відмовою урядовців записати їх у козаки, почали повстання. Після поразки васали російського царя переселили усіх непокірних у Таврійську та Херсонську губернії.


Бузьке

1817

Козаки Бузького війська

Царський уряд кинув на придушення понад 10000 своїх вояків, які жорстоко розправилися з повсталими.


Коломичиське

1870-1872

Селяни Куп‘янського повіту (тепер Луганська обл.)

Причиною були великі викупні платежі. Придушене царським військом.


Мужилівське

1906

Селяни с. Мужилова (тепер Тернопільська обл.)

Повсталі чинили опір протягом п‘яти днів. Повстання придушили австрійський урядом з допомогою збройних сил.


Повний список давньослов‘янських божеств


Ім‘я божества

Що означає


Б‘єло Яре

Біле Світло


Б‘єсидць


Брезищ


В‘єтриць


Ведиць


Велес

Той, що залазить


Веніщ


Вишень

Високий


Водищ


Гориць


Гостиць


Грибиць


Громищ


Дажбог

Дощу


Доздець


Єзеренць


Живиць


Житнець


Зверенць


Звєздиць


Зелинць


Зрниць


Іовав


Ірстиць

Райський


Квециць


Кленщиць


Колендо


Красиць


Кришень

Гребінь даху


Кровиць


Купала

Той, що омиває


Ладо

Гармонійний


Липець


Листвиць


Листеврзиць


Літець

Той, що ширяє


Ловищ


Люля

Колона


Лютець


Льодиць


Масленць


Милиць


Мислиць


Овсениць


Офір


Плодець


Просиць


Птищець


Пшелиць


Радиць


Радогощ

Радісний


Рибиць


Родиць


Свендиць


Свєтиць


Семищ


Сениць


Сивий Яр

Бузкове Світло


Сломиць


Снезиць


Спасиць


Стеблиць


Страдиць


Страниць


Стрибог

Той, що стриже


Студець


Травиць


Удрзець

Міцний


Хавіл


Хорс

Той, що мне


Шева


Ягондець


Поховальні обряди

Центральна,

Східна УкраїнаПомерлого обмивали, перевдягали у чистий одяг. Клали його на лавку головую до кутка, у якому висіли ікони і вкривали білою матерією. У праву руку вкладали білу хустинку.

Ховали, як правило, на третій день. Усі ночі спеціально найнята читальниця читала Псалтир і заупокійні молитви. Разом з нею у кімнаті не спало декілька стареньких бабусь і дідусів.

Ще на цвинтарі покійника поминали кутею – рисом, звареним з ізюмом.

Померлу дитину обов‘язково підперезували. Аби, коли Бог на Спаса буде на тому світі роздавати яблука, то малюку було куди його сховати.

Вдома відбували тризну, для якої готували спеціальні страви.

Також відзначали дев‘ятий та сороковий день після смерті.


Гуцули      Коли помирали дівчина або парубок, їх одягали, як на весілля. Один вінок дівчині одягали на голову, а другий - набагато більший із барвінку і волошок - клали біля тіла.

Подруги покійної з волоссям, прикрашеним чорними стрічками, імітували весільний обряд, “вибираючи” старост, сваху, бояр. Усіх пов‘язували рушниками, а свасі вручали свічку. Одного з присутніх хлопців вибирали на роль “вдівця”.

На палець покійній одягали обручку з воску, заздалегідь її “позолотивши”. На віко клали весільний коровай, який на цвинтарі по шматочку роздавали рідним.


Бойки      Біля померлого проводилися спеціальні похоронні дійства: грали на народних музичних інструментах, співали, розповідали казки, розігрували сценки. Все це мало протидіяти злим силам і самій смерті.


Народні музичні інструменти


Назва

Короткий опис


Бандура

Щипковий. Складається з корпуса овальної форми, грифа з кілками для 10-14 басових струн і багатьох приструнків (до 50)


Басоля

Струнний смичковий. За формою схожий на віолончель


Бубон

Ударний - непевної висоти звуку. Складається з вузького дерев‘яного обруча, обтягнутого з одного боку шкірою, маленьких тарілочок, бубонців або дзвіночків, прикріплених у прорізах обруча. Входить до складу троїстої музики


Дуда

Спільна назва російського, українського і білоруського народного духового інструменту роду подовжньої флейти. Застосовується у складі оркестрів народних інструментів і як сольний інструмент


Кобза

Струнно-щипковий. Має від 8 до 16 струн; звук видобувається за допомогою плектра


Дримба (варган)

За формою схожий на невелику підкову, всередині якої знаходиться тоненький сталевий язичок (міндик). Використовується як супровідний


Коза

Українська і польська назва пневматичного музичного інструменту, подібного до волинки


Скрипка

Струнний смичковий - найвищий за регістром з родини скрипкових. Входить до складу троїстої музики


Сопілка

Духовий - типу подовжньої флейти. Застосовується в оркестрах народних інструментів


Сурма

Духовий. Виготовлений з дерева


Трембіта

Духовий. Інструмент великої довжини (до 3 метрів) з надзвичайно гучним звуком


Флойра

Інструмент родини сопілок. Від звичайної сопілки відрізняється більшою довжиною


Цимбали

Струнний ударний інструмент старовинного походження. Сучасні цимбали – це плоский дерев‘яний ящик з струнами, на яких грають, вдаряючи дерев‘яними молоточками


Троїста музика

Музичний ансамбль – тріо, до складу якого входять: скрипка, бас і бубон; або цимбали, бас, ударні (бубон чи барабан)


Народні танці


Назва

Музичний розмір

Короткий опис


Аркан

2/4 у першому такті; 2/8 і 1/4 - у другому

Чоловічий. Танцюють зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках


Бондар

2/4

Хороводний


Бурима

2/4

Масовий танець; виконується у швидкому темпі


Гопак

2/4

Виконується у швидкому темпі з поступовим прискоренням


Горлиця

2/4

Темп - швидкий


Гречка

2/4

Груповий. Танцюристи зображають, що сіють і збирають гречку


Гуцулка

2/4

виконується в дуже швидкому темпі


Журавель

2/4 або 4/4

У помірному темпі, який поступово прискорюється


Козачок

2/4

жвавий і веселий


Коло

2/4

Хороводний


Коломийка

2/4

Темп - жвавий


Косарі

2/4

Виконується у помірному темпі


Метелиця

2/4

Швидкий, динамічний. Зі зміною фігур, різноманітними обертаннями


Опришки

4/4

Чоловічий парний. Виконується з топірцями в руках


Тропотянка

3/4

Масовий


Шумка

2/4

Подібний до коломийки


Народні пісні


Назва

Короткий опис


Гайдамацька

Пісні про гайдамаччину. Герої пісень – переважно історичні особи – Гнат Голий, Максим Залізняк, Іван Гонта та інші


Гаївка (веснянка)

Старовинні обрядові пісні, які пов‘язані з початком весни і наближенням польових робіт. Їхні мелодії побудовані на багаторазовому повторенні однієї-двох поспівок в межах невеликого діапазону


Дума

Лірико-епічна, розповідає про історичні та сучасні події


Коломийка

Жартівлива пісня


Колядка

Обрядова пісня, що виконується під час святкування Нового року


Купальська

Оспівують весну, молодість, кохання. Відбивають світогляд людей часів поганства або його пережитки


Щедрівка

Величальні, обрядово-звичаєві пісні, що їх виконують під Новий рік. За змістом і формою дуже близькі до колядок.