www.ukrclassic.com.ua – Електронна бібліотека української літератури
Григір Тютюнник
ДЯДЬКО НИКІН
Виходимо з двору вдосвіта. У селі ще ні в кого й не світиться.
Тільки де-не-дена стовпах уздовж вулиці лампочки ліниво-жовто
поблимують на ранок. Дядько Никінвідчиняє ворота, прикручені до
стовпців іржавим дротом так, щоїх треба, трохи піднімати, бо інакше
з місця не зрушиш, а я тягну тачку з нашим товаром —свіжиною:
закололи вчора кабана, то повеземо оце на базар у Полтаву.
За селом я трохи наджидаю, поки дядько впорається з ворітьми, а
далі цупимо тачку вдвох. Дядько Никін у новому, виїзному, як він
каже, протезі, взутому в черевик, теж новий і рипучий, і без ціпка, то
дуже пришкандибує: дишло смикається управоруч і тачку водить.
Отак і плуганимося селом, як два необ’їжджених бички в ярмі, дядько
рвицькаєдишло на себе, а я заточуюся, бо в руці слабіший за дядька,
та рвицькаю на себе.
—Якби попутна машина трапилась, то краще, міркуєдядько
вголос.
Це так, аби не мовчати. Аспитай у нього, чому краще«попутною»,
а не автобусом,—не скаже, бо й сам не знає. Однак я таки питаю.
—Того краще,—каже дядько,—що... краще.
Ну от, я ж так і знав!
Під ногами внас та під колесами тачки полускує мерзле, прибите
інеєм листя, шурхотить тверда наїжачена трава, теж біла, з темним од
морозу прозеленцем, а нахлівах та горищах по всьому селі співають
півні —вже по-зимовому, хрипкувато.
Можна було б, звичайно, побазарувати й дядьковою машиною,
інвалідською, так несправна ще з літа. Щось там дядько так
одрегулгював у моторі (він каже: «мóтор»), що як заведе, то дим валує,
мов із цегельні, й огортає всю машину. А він ще й гукає з кабіни:
«Ану лишень, плем’яшу, подивись, який там дим!»
«Чорний!» —кричу на весь куток, бо треба ж гуркіт перекричати.
Дядько Никін глушить мотор, вилазить із кабіни й з виглядом
механіка-аса прорікає:
«Значить, бензин старий. Треба заливати нового, а його катма».
Або:
«Значить, карбюратор підгуляв. Треба знімать та нести хлопцям у
табір, хай ладнають».
Знімає й несе. І я вже наперед знаю: по дорозі в табір він зайде до
лавки за чверткою, зміркувавши, що «дурномузика не грає», а ввечері
повернеться трохи напідпитку, з «настроєним» карбюратором, довго
порпатиметься, доки прилаштує його на місце, і нарешті скаже,
виважуючи протез у кабіну:
«Ану, Ільку, штовхни, спробуємо завести».
123
Тоді я впираюся руками в зарослий пилюгою задок машини і
кроків здесяток пхаю її до Вишневого ярка, а далі вона котиться
сама, чмихаючи холодним димком мені в коліна. Буває, що й
заводиться. За такої удачі ми, весело вигукуючи один одному на вухо,
що таки наша взяла, вилітаємо на повному газі з ярка в степ і робимо
«обкатку», доки набридне. А буває, що машина скочується в ярок, так
і не завівшись, бо, як виявляється потім, дядько Никін забув
увімкнути «зажигання»... Тоді ми або ж кидаємо її в ярку, або ждемо,
доки з молочарні повертатиметься двокінкою наш сусіда,
молоковоз,—той уже невідмовить, притягне її до двору.
І так щоліта, од початку й до кінця моїх вакацій, хіба, мо’,
автоінспектор відбере у дядька права за якусь там провину. Тоді
машина безвиїзно стоїть у дворі, накрита од дощу й сонця старими
куфайками та витертими до фіолетового блиску тітчиними
плюшками, а дядько нудиться без діла та метикує, яким чином
визволити права.
Та визволяти їх недоводиться, бо інспектор — наш дільничний —
незабаром сам приїздить мотоциклом до двору, віддає дядькові права
й каже:
—Только ж смотріть мені, Христофоровичу, щоб більше не
повторювалося, щоб —гарантія. А то як же це так: уключили лєвий
поворот, а жарите прямо...
—То я ж забув, що включив його, ще як виїжджав із двору, хай
йому абищо! —покаянно вигукує дядько Никін, і вони йдуть у хату.
(«Загляньте ж хоч, як ми живемо»,—припрошує дядько)...
З’їжджаємо з кладовищенського піщаного косогору. Пісок примерз,
узявся зверху тонкою скоринкою й шахкає підногами —ламається.
Крізь ріденькі сосни попереду прозирає східень —вузька білувата
смуга з ледь помітним рожевим пружком угорі. Розвидняється.
На зупинці анікогісінько. В сільбуді, що
Последние комментарии
3 часов 59 минут назад
4 часов 2 минут назад
2 дней 10 часов назад
2 дней 14 часов назад
2 дней 16 часов назад
2 дней 17 часов назад