Полювання на Сетавра [Станіслав Лем] (fb2) читать постранично, страница - 3

вважаємо на тій підставі, що вій виліз із-під руїн складу й почав поводити себе, як… як…

Аханьян не знайшов слушного слова і, перервавши фразу, вів далі:

— Склади містяться біля полотна вузькоколійки, за п’ять миль від тимчасового посадкового майданчика. Відразу після катастрофи розпочато рятувальну операцію: насамперед перевірено особовий склад, щоб з’ясувати, чи не лишився хтось під руїнами будинків. Ця операція забрала б не більш як годину, але виявилося зо від струсу втратили повну герметичність будинки централізованого керування роботами, і вона затяглася аж до півночі. Близько першої години з’ясовано, що аварія високовольтної лінії, яка підводить електроенергію до території будівництва, так само як і пошкодження телефонного зв’язку, викликані не метеоритами. Кабелі перерізано… променем лазера.

Піркс моргнув. Він не міг звільнитися від враження, що бере участь у якійсь виставі, в маскараді — адже такі речі не могли відбуватися насправді. Лазер. Нічого собі! Може, його привіз марсіанський шпигун? Але інженер-командор не скидається на людину, що вдосвіта стягає людей з ліжка, аби розповісти їм дурні небилиці.

— Передусім полагодили телефонну лінію, — казав Аханьян, — а тим часом керівництво Місяця втратило радіотелеграфний зв’язок з малим транспортером аварійної бригади, посланим на місце пошкодження лінії електропередачі; о третій годині ночі з’ясувалося, що транспортер цей атаковано лазером і в результаті кількох попадань він згорів. Водій та його помічник загинули, а два чоловіка з техобслуговування, які, на щастя, були вже в скафандрах і готувалися вийти на ремонт лінії, встигли вискочити й сховались у пустелі, тобто в Mare Transguilitatis, приблизно ось у цьому районі, — Аханьян указав точку Моря Спокою, віддалену приблизно на чотириста кілометрів від невеликого кратера Араго.

— Жоден з них, наскільки мені відомо, не бачив нападника. Просто в першу мить вони відчули дуже сильний тепловий удар, і транспортер зайнявся. Їм пощастило вискочити, перш ніж вибухнули балони із стисненим газом; їх врятувала відсутність атмосфери; вибухнула тільки та частина пального, що змішалася з киснем усередині транспортера. Один з цих людей загинув за нез’ясованих досі обставин, а другий зумів повернутися на територію будівництва, подолавши близько сорока кілометрів; він біг у скафандрі, витратив увесь свій запас повітря і задихнувся б, але, на щастя, його вчасно помітили, і зараз він у лікарні. Наші відомості про те, що сталося, обмежуються його розповіддю і, природно, потребують перевірки.

У кімнаті запала мертва тиша. Піркс потроху починав розуміти, що все це означає, але ще не вірив, не хотів ще вірити…

— Ви, напевне, здогадуєтесь, — казав далі Аханьян, вуглисто-чорна постать якого вирізнялась на тлі місячного краєвиду кольору ртуті, коли вона горить, — що перерізав телефонний кабель та високовольтну лінію, а також напав на транспортер не хто інший, як уцілілий Сетавр. Ця модель ще мало відома, її запущено в серійне виробництво лише місяць тому. Зі мною мав прийти інженер Клярнер, один з проектувальників Сетавра, щоб докладно розповісти вам як про можливості цієї моделі, так і про засоби її знешкодження або знищення…

Кадет, що сидів поруч з Пірксом, тихо застогнав. Це був стогін надзвичайного захвату, далекий від будь-якого страху. Хлопець навіть не помітив докірливого погляду навігатора. Та й ніхто нічого не помічав і не чув, окрім голосу інженера-командора.

— Я не інтелектронік і не можу сказати вам надто багато про Сетавра. Але серед присутніх мусить бути доктор Мак Корк. Він тут?

Худий чоловік в окулярах підвівся із стільця.

— Тут. Я не брав участі у проектуванні Сетаврів, мені відома лише наша, англійська модель, близька до американської, але не тотожна. І все ж відмінності не дуже великі, отже, я до ваших послуг…

— Чудово. Докторе, прошу вас до мене, я змалюю тільки наявну ситуацію. Цей Сетавр десь тут, — Аханьян обвів кінцем указки Море Спокою. — Це означає, що він перебуває на відстані 30- 80 кілометрів од території будівництва. Він, як і всі Сетаври, був призначений для гірничих робіт у дуже тяжких умовах — при високій температурі, при значній небезпеці обвалів, і тому має масивну будову та грубий панцир… але про це докладніше розповість доктор Мак Корк. Щодо засобів, які ми маємо для боротьби з ним, то командування місячних баз виділило нам певну кількість вибухових речовин, динаміту та оксиліквітів, а також гірничі лазери й ручні лазери близької дії. Зрозуміло, ні вибухові речовини, ні лазери не призначені для бойових операцій. Оперативні групи будуть забезпечені транспортерами малого й середнього радіуса дії для пересування з метою знищення Сетавра; два з цих транспортерів мають легкий протиметеоритний панцир. Лише такий панцир може витримати промінь лазера з відстані близько кілометра. Правда, ці дані стосуються Землі, де вбирання енергії атмосферою вносить істотні поправки. Тут атмосфери