Остання збірка [Роберт Шеклі] (fb2) читать постранично

- Остання збірка (пер. Руслан Ткачук) 1.12 Мб  (читать) (читать постранично) (скачать fb2) (скачать исправленную) - Роберт Шеклі

Настройки текста:




Сьома жертва


Стентон Фрелейн сів за стіл, марно намагаючись зробити вигляд, що він страшенно зайнятий, як і личило директорові о дев'ятій тридцять ранку. Це було неможливо. Він ніяк не міг зосередитися на рекламі, яку написав учора ввечері, і думати про справи. Єдине, що він міг, чекати надходження пошти.

Він очікував повідомлення уже протягом двох тижнів. Уряд, як завжди, не відзначався особливою пунктуальністю.

Скляні двері його кабінету, на яких висіла табличка «Моргер і Фрелейн, верхній одяг», відчинилися, і до приміщення увійшов, трохи накульгуючи від давнього вогнепального поранення Е. Дж. Моргер. Його плечі були опущені, але в сімдесят три роки уже можна не турбуватися про свою поставу.

— Привіт, Стене, — сказав Моргер. — Як там наша реклама?

Фрелейн став компаньйоном Моргера шістнадцять років тому, коли йому самому було двадцять сім. Разом вони вибудували «Протект-одяг» — концерн з оборотом у мільйон доларів.

— Гадаю, з цим уже можна працювати, — Фрелейн простягнув Моргерові листок і подумав, коли ж, нарешті, принесуть пошту.

«Ви ще не придбали «Протект-Костюм» фірми «Моргер і Фрелейн»? — вголос прочитав Моргер, підносячи папір ближче до очей. — Даремно, адже це останнє слово в чоловічій моді!»

Моргер відкашлявся й поглянув на Фрелейна. Потім посміхнувся і продовжив:

— «Остання модель — не лише найбезпечніша, а й найінтелектуальніша. Кожний «Протект-Костюм» оснащений спеціальними кишенями для зброї, які гарантовано не випинаються. Ніхто, крім вас, не знатиме, що ви озброєні. Зброю з кишені напрочуд легко дістати, що дозволяє використати її миттєво і без перешкод. Розташування кишень на вибір замовника». Дуже непогано, — зауважив Моргер.

Фрелейн сумно кивнув.

— «Протект-Костюм Спеціальний» оснащений самовідкривними пістолетними кишенями, які є останнім досягненням сучасної техніки індивідуального захисту. Один дотик до потаємної кнопки, і готова до бою зброя опиниться у вашій руці, зведена й знята із запобіжника. Завітайте до найближчої крамниці фірми «Моргер і Фрелейн». Якщо ви цінуєте своє життя, купуйте «Протект-Костюм»!» Чудово, — похвалив Моргер. — Дуже гарна, зворушлива реклама.

Він замислено розгладив сиві вуса.

-Може, варто було б додати, що «Протект-Костюм» випускається як у діловому, так і спортивному стилі з однією чи двома нагрудними кишенями, оснащується однією чи двома кнопками та глибокими або мілкими клапанами.

— Справді, я й забув.

Фрелейн забрал листок і збоку дописав кілька слів. Потім підвівся, поправив піджак, з-під якого вже помітно випинав живіт. Фрелейнові було сорок три. Останнім часом він трохи погладшав і волосся на маківці почало рідшати. У нього був добродушний вигляд, але очі дивилися холодно.

— Розслабся, — співчутливо сказав Моргер. — От побачиш: лист принесуть із ранковою поштою.

Фрелейн змусив себе посміхнутися. Йому хотілося крокувати з кутка в куток, але замість цього він присів на край столу.

— Наче це перше моє вбивство, — похмуро посміхнувшись, сказав він.

— Мені знайоме це відчуття, — кивнув Моргер. — Поки я не вийшов з Гри, то теж не спав місяцями, очікуючи повідомлення про чергове Полювання. Я тебе чудово розумію.

Запала тиша. Коли мовчання почало ставати нестерпним, відчинилися двері, увійшов клерк і поклав пошту Фрелейнові на стіл.

Стентон схопив листи, швидко перебрав їх і знайшов довгоочікуваний — довгастий білий конверт від УЕК з урядовою печаткою.

— Є! — полегшено видихнув Фрелейн, і обличчя його засяяло посмішкою. — Нарешті!

— Радий за тебе, — Моргер, хоча й поглядав на лист із цікавістю, але не запропонував Фрелейнові його розпечатати. Це було б порушенням не лише етикету, а й закону. Ім'я Жертви, крім Мисливця, не повинен був знати ніхто. — Вдалого Полювання, Стентоне.

— Інакше й бути не може! — впевнено сказав Фрелейн.

Порядок у своєму столі він навів ще тиждень тому, тож міг іти хоч зараз. Він узяв свій кейс.

— Гарне Полювання робить світ кращим. — Моргер поплескав його по плечі. — Тобі варто розвіятися.

— Ще як варто, — Фрелейн знову посміхнувся і потис Моргерові руку.

— Де мої двадцять років! — сказав Моргер, поглядаючи на свою покалічену ногу й сумно посміхаючись. — Дивлячись на тебе, так і тягне знову взятися до зброї.

Моргер належав до еліти — десять успішних Полювань відкрили перед ним двері Клубу Десяти — клубу обраних. А оскільки після кожного Полювання йому доводилося виступати в ролі Жертви, то всього в його активі значилося двадцять убивств.

— Сподіваюсь, мені не трапиться такий ас, як ви, -посміхнувся Фрелейн.

— Викинь ці дурниці з голови. Якою за номером буде в тебе ця Жертва?

— Сьомою.

— Сім — щасливе число. Ще раз бажаю удачі й сподіваюся незабаром побачити тебе серед членів Клубу.

Фрелейн помахав рукою і попрямував до виходу.

— Пам'ятай: обережність і ще раз обережність, — крикнув йому навздогін Моргер. — Одна