Єрусалимський синдром [Ісраель Шамір] (fb2) читать постранично, страница - 2

— гарувати за копійки на ізраїльських фермах і на заводах, багато з яких розташовано на так званих автономних територіях.

Розумієте, як це добре і просто? Ви будуєте завод на територіях, палестинці працюють на вас, але в той же час завод екстериторіальний, а палестинців немає навіть у списках місцевого населення. Це, звичайно, старий єврейський задум. «Одного разу у п'ятницю ребе їхав до Одеси. Він затримався в дорозі, уже наставала субота, але ребе помолився, і Господь створив чудо — усюди була субота, а там, де їхав ребе, була п'ятниця».

Ця притча, виявилося, була пророчою. Усюди, де перебуває єврей, — там Ізраїль, громадянські права, нормальна зарплата, соціальні права. А де його немає — там уже дикість, «третій світ», убогість, катівні і голод. І, за логікою божевільні, так і має бути. Тому в єврейському поселенні Елі, між двома палестинськими селами до півдня від Наблуса, відкрили новий плавальний басейн олімпійського розміру. У той самий час в околишніх селах у гоїв немає води — ані в басейні, ані в крані. Є села, де уже вісім місяців немає води. У селян не тільки загинув врожай — вони не миються тижнями. Питну воду приносять із собою в пластикових пляшках. Рука на водорозбірному клапані — єврейська рука. Як співали свого часу, «якщо в крані немає води...».

Або, наприклад, проблеми з візами. Ви, можливо, знаєте, що ізраїльська влада не дає іноді приїхати панові Нечипоренку на історичну батьківщину покійного єврейського діда його дорогої покійної тещі. Але чи знаєте ви, що десятки й сотні палестинців не можуть навіть відвідати своїх дружин і дітей, тому що ті живуть за межами «смуги осілості», так званої зеленої риси? Діди не можуть побачити своїх онуків, які живуть на відстані п'яти кілометрів, тому що їх розділяє кордон, прозорий для євреїв, але непроникний для гоїв. Чи знаєте ви, що сотні гоїв сиділи і сидять в ізраїльських в'язницях роками без суду і слідства, без обвинувачення й адвокатів? Що нещодавно вийшов на волю один з них, що просидів без суду і слідства шість років? Що там залишилося ще чимало людей, які просидять стільки, скільки треба контррозвідці?

Скільки галасу зчинено у світі через арешт 13 євреїв в Ірані! Але чи знаєте ви, що в ізраїльських в'язницях перебувають десятки викрадених ліванців, яких узагалі ні в чому не обвинувачують? Їх було викрадено майже два десятиліття тому, щоб змусити Ліван знайти і віддати останки давно загиблого ізраїльського льотчика, якого збили під час бомбування мирних сіл. Чи знаєте ви, що в Ізраїлі щодня і щогодини катують людей, пардон, гоїв? Що катування тривають тижнями і місяцями і нерідко закінчуються смертю?

Чи знаєте ви, що ізраїльські лікарі підписують кожен протокол тортур і затверджують їх застосування? Чи знаєте ви, що ізраїльські судді не втручаються і не припиняють катування в'язнів? Чи знаєте ви, що сотні тисяч палестинців позбавилися свого майна, конфіскованого єврейською владою за п'ятим пунктом у 1948-му, 1967-му і в наші дні? Чи знаєте ви, що, поки ви розмірковуєте про єврейське золото у швейцарських банках, єврейська влада й далі щодня конфісковує власність гоїв?

Чи знаєте ви, що християни Вифлеєма не можуть навіть піти помолитися до Храму Воскресіння в Єрусалимі? Що російські жінки, що вийшли заміж за палестинців Вифлеєма, роками не одержують дозволу єврейської влади на паломництво до Єрусалима? Що мусульмани Рамалли не можуть відвідати святу для них мечеть Аль-Акса в Єрусалимі?

Чи знаєте ви, що єврей одержує в сім разів більше води, ніж гой? Що його дохід перевищує гойський уп'ятеро? Що в об'єднаному Єрусалимі, де всі доходи заробляються завдяки гоям, усі витрати йдуть тільки на користь євреям? Що палестинці не можуть навіть поїхати викупатися в морі? Коли нові іммігранти стали приїжджати до Ізраїлю, вони найчастіше порівнювали нашу країну з однією з теплих середньоазіатських або закавказьких республік. Але вони лестили нам — ми живемо в загубленому світі, у далекому заповіднику, позабутому часом. Після демократизації Південної Африки Ізраїль залишився єдиною чорною крапкою на карті світу — останнім прихистком расизму й апартеїду.

Щоразу, коли я проїжджаю повз черговий КПП на шосе, коли мене обшукують на вході в магазин, коли мене допитують в аеропорті, у мене виникає відчуття мандрівника на машині часу. Ні, я країни іншої не знаю, та й немає таких країн. Вони були, інші країни. Адже єврейська держава в Палестині виникла наприкінці 20-х років (хоча формальну незалежність здобула тільки в 1948 році). Воно — ровесник інших блискучих утворень свого часу, і насамперед — націонал-соціалістської Німеччини. Багато чудових задумів тих часів було реалізовано в нас. У них конфіскували майно євреїв, у нас конфіскували майно гоїв. У них вигнали євреїв — у нас вигнали гоїв. У них звільняли з роботи євреїв — у нас не брали на роботу гоїв. Донині немає гоїв — суддів Верховного суду; гоїв у керівництві великих компаній, навіть інженерів Електричної компанії — і то немає. Замість