Релігія Голокосту [Томаш Габісь] (fb2) читать постранично, страница - 2

залишилося ні найменших слідів: пекельний процес ідеального злочину».

- Юрген Торвальдсен (Jurgen Thorwaldsen): «Абсолютно унікальна подія дотеперішньої історії, яка не допускає жодного порівняння з варварськими вчинками, які були здійснені ненімецькою стороною».

- Елі Візель (Elie Wiesel): «Голокост не допускає аналогій. Покинутість євреїв у пазурах бестії не має ніяких паралелей в історії. Вона була тотальною. Смерть охороняла всі виходи. (...) Це був той поворотний момент в історії людства, після якого ніщо більше не могло бути таким, яким було до цього. Це була трагедія євреїв, яку не можна порівняти ні з чим іншим. З філософської точки зору це було абсолютне зло. (...) Масове вбивство єврейського народу займає центральне місце в нашому житті та історії світу. (...) Аушвіц не можна пояснити, і його не можна наочно зобразити. Все одно, чи Голокост є вершиною історії чи її помилкою, він по відношенню до історії трансцендентний. Усе в ньому породжує жах та веде до відчаю. Мертві є в полоні таємниці, відкрити яку ми ні не варті, ні не є в змозі. (...) В Аушвіці вбивали не тільки людину, а й ідею людини. Жити в світі, в якому більше нічого немає, у якому кат поводить себе як Бог і вдає, що чинить справедливість, для багатьох було немислимо. Тому що світ спалив своє серце в Аушвіці».

- Арнольд Мостовіч (Arnold Mostovicz): «Голокост був перший і єдиний випадком в історії, коли саме існування стало злочином. Отже, я вважаю, що він унікальний».

- Люсі Давідовіч (Lucy Dawidowicz): «Унікальність вбивства шістьох мільйонів європейських євреїв: Ніколи до цього в історії людства ніяка держава і ніякий політичний рух не вирішували здійснити знищення всього народу. (...) Назви цих фабрик смерті, і зокрема назва Аушвіц, заміняють дев’яте коло в пеклі Данте як шифр зла».

- Нора Левін (Nora Levin): «Голокост унікальний не лише через розміри людських втрат, тобто вбивство шести мільйонів євреїв, але й тому, що незрозумілими є супроводжуючі його обставини. Власне кажучи, ніхто не може зрозуміти, як могли взагалі відбуватися такі масові вбивства, а також як так сталося, що це допустили. Нагромадження фактів не приводить до розуміння; неможливо зрозуміти в принципі, що трапилося. (...) Звичайні людські істоти просто не в стані перенестися в такий світ, тут відмовляє нормальне співчуття, тому що всі нам відомі людські реакції не співвідносні з гітлеризмом. Насправді світ Аушвіцу був іншою планетою. (...) Аушвіц не можна уявити і неможливо зрозуміти; він лише залишається в пам’яті. Між мертвими і рештою нас лежить провалля, яке не може подолати жодна людина, яка б талановита вона не була».

Так, ніщо не зупинить того крику про Аушвіц, який «лунатиме до кінця часів» Емануель Левінас (Emmanuel Levinas). Ми повинні сьогодні «розглядати світ крізь світло вогнів Аушвіца» Роберт МакАфі Браун (Robert McAfee Brown).

Теологія Голокосту.

Щодо до Голокосту як квазірелігійного міфу потрібно підходити не з політичними, соціологічними чи психологічними критеріями, а передусім з теологічними. Джордж Стейнер (George Steiner) пише:

«Якщо існують якісні відмінності між Шоа та численними прикладами масових вбивств, які заплямували історію перед і після Шоа, то вони мусять лежати дуже глибоко, а саме у символічній та метафізично-теологічній сферах».

Елі Візель вважає, що Голокост є «невидимою містерією, коли Бог і людина зі страхом дивляться один одному в очі»; «покинуті та забуті Богом євреї були самі, вони вмирали та боролися цілком самотні». Стейнер притримується думки, що після Голокосту ми не володіємо більше словами та реченнями, які уможливлювали б наш діалог з Богом, тому що більше не має змісту говорити до Бога чи про Бога, чиїми основними властивостями є відсутність та мовчання. Згідно Стейнера відбувся «вихід Бога» з мови та з області людського досвіду. Питання, яке витає над Аушвіцом, є для Стейнера набагато глибшим, ніж питання політичної патології, економічних, етнічних чи суспільних конфліктів, наскільки важливі вони б не були. Це є питання віри в існування Бога. Для Єжі Равіча (Jerzy Rawicz) Бог «зійшов з розуму»; для інших, таких як МакАфі Браун «побачивши те масове вбивство, Бог сам став жертвою цього масового вбивства». Фердинанд Камон (Ferdinand Camon) писав: «Наприкінці зустрічі Прімо Леві стверджував: «Якщо є Аушвіц, то Бога бути не може». На мою думку, письменник хотів представити певний філософський висновок про неіснування Бога і наступний аргумент Ансело д’Акости направити проти нього ж самого: якщо Бог є, то Аушвіца бути не може. Але оскільки Аушвіц існує, то існування Бога є неможливим».

Ці цитати вказують на те, що Голокост розглядається не як історичний, а як космічний елемент, який є настільки демонічним та інфернальним, що через нього треба ставити собі Останнє Питання. Той факт, що створено «теологію Голокосту», але не створено «теології злочинів червоних кхмерів», що Голокост, а не мученицька смерть окремої