Україна в лещатах сіонізму [Василь Яременко] (fb2) читать постранично

Книга 153972 устарела и заменена на исправленную

- Україна в лещатах сіонізму 72 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Василь Яременко

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

Василь ЯРЕМЕНКО, професор УКРАЇНА В ЛЕЩАТАХ СІОНІЗМУ

1. «Маю я святе синівське право?..» Василь Симоненко

Однодумці Вадим Зіновійович Рабинович та Ірина Валентинівна Саприкіна кажуть, що не маю. До рішення суду внесено навіть таке: «В судовому засіданні відповідач Яременко В. В. пояснив, що він має намір опублікувати ще одну статтю такого спрямування». Мовляв — спробуй. Але я виконую обіцянку, дану судді І.В.Саприкіній. І скажу більше: у перспективі маю намір написати книжку під назвою «Як мене судили сіоністи». Сіоністи, а не євреї, за спини яких ховається Рабинович, і ховає його пані суддя, бо, звичайно, показати пальцем на всю єврейську людність — негоже. Дурниці, мовляв, може робити «невихований» Михайло Бродський (Шлаєн) або психічно хворий Рабинович, а не всі євреї.

Проте бувають такі «дурниці», що одній людині зробити їх не під силу — для цього треба цілий народ. Такою «дурницею» є обрання пана Рабиновича президентом «Всеукраїнського єврейського конгресу» і «Об'єднаної єврейської громади України». В української інтелігенції і всього народу стійка алергія до злочинного минулого цього чоловіка і його психічних негараздів зі здоров'ям, які виразно видно, коли він раз за разом ментеляється по всіх єврейських телеканалах із нав'язливими ідеями закрити «Сільські вісті», «Персонал», «Персонал Плюс», «За вільну Україну», «Слово», а то й МАУП, у якому навчається понад ЗО тисяч юних громадян України, ув'язнити українських вчених, які насмілюються говорити правду. Словом, «закрити» українців. Йому віриться, що психологічним терором, судовою тяганиною можна залякати, затягати по судах і прокуратурах. Тільки на мене подано позови в Шевченківський, Голосіївський, Оболонський районні суди, заяви з вимогою притягти до кримінальної відповідальності — до Генеральної прокуратури і прокуратур Голосіївського та Шевченківського районів. Це так активно виконується «Угода» («Соглашение»), підписана 17 вересня 2003 р. в Єрусалимі між Рабиновичем і Зісельсом, головою ВААДу України і Сіоністської федерації України, про таке:

«1. Не допускать участие еврейских организаций и общин Украины в политической жизни Украины, в частности, в избирательных кампаниях. Для еврейских организаций и общин Украины недопустима поддержка любых политических партий и сил, действующих в Украине.

2. Не допускать практику вынесения внутренних проблем еврейской жизни и еврейских проблем в нееврейском кругу.

3. Не устраивать публичного обсуждения руководителей еврейских организаций, а также публичного обсуждения достоинств и недостатков еврейских организаций и общин Украины и их руководства.

4. Организовать встречу „Сторон“ на заседании „Совета руководителей всеукраинских еврейских организаций“ 22 сентября 2003 года с целью оглашения совместного заявления „Сторон“ о важности мира в еврейской жизни.

5. Не допускать в СМИ, прямо или косвенно имеющих отношение к „Сторонам“, негативные оценки в отношении любых еврейских организаций и общин Украины, а также их руководства.

6. Опубликовать в еврейских СМИ, имеющих прямое или косвенное отношение к „Сторонам“, текст данного соглашения сразу после совместного выступления „Сторон“ на вышеуказанном заседании 22 сентября 2003 года.

Подписи „Сторон“: Вадим Рабинович, Иосиф Зиселъс.

Подписано в присутствии руководителей Евроазиатского еврейского конгресса, которые взяли на себя обязанность выступить гарантами данного „Соглашения“ (Президент ЕАЕК Александр Машкевич, Генеральный секретарь ЕАЕК Михаил Членов)».

Словом, Рабинович заганяє євреїв України в гето, позбавляє права 100 тисяч євреїв бути повноцінними громадянами держави.


Хотілося б мати висновки юристів щодо узгодження із законами України цього закону п'ятої колони сіонізму в Україні, керівники якої не дозволяють своїм одноплемінникам брати участь у громадському житті і державотворенні України. І будь-якими засобами не допускають обговорення внутрішніх українсько-єврейських проблем силою таки ж українських судів і прокуратури. Один «крупнейший» и «известнейший» сутяжник на прізвище Найман уже організував цілу низку судових позовів україножерського змісту. Можна було б пофантазувати: як зробити, щоб внутрішні політичні українські проблеми не обпльовували Піховшек в «Епіцентрі», Корчинський зі своїм напарником у «Проте» та ін.? Щоб не випускали отруту україножерства за гроші сіоністів «Столичка», «Столичные новости», «Корреспондент», «Кіевскій телеграфъ», «Киевские ведомости», «2000», «Бульвар» та ін. Ніхто не обурюється, нема кому протистояти, хіба що судам, коли справи потрапляють до рук чесних і непідкупних суддів. Є й такі.


Здавалося б, правофланговою у відпорі сіонізму мала б бути «Просвіта». Де там! Наведу один, власне два, цікаві документи про те, як компетентна «Просвіта» в особі довічного і