Євген Оксентійович Попович

Євген Оксентович Попович (25 червня 1930 - 6 липня 2007) - видатний український перекладач.
Народився 25 червня 1930, село Межиріч Канівського району Черкаської області. Закінчив Канівське педагогічне училище (1951), Київський Державний Університет імені Тараса Шевченка (1956). За фахом - філолог-германіст. Працював журналістом (1956-1957), редактором та старшим редактором видавництва «Веселка» (1957-1967). З 1967 року - на перекладацькій роботі. Перекладав з німецької мови на українську прозові твори німецькомовних письменників: Г.Лессінґа, Йогана Вольфганґа фон Ґете, Е.Т.А.Гофмана, Генріха Белля, Томаса Манна, Германа Гессе, Е.М.Ремарк, Макса Фріша, Мартіна Вальзера, Франца Кафки, Людвіґа Вітгенштайна. Перекладав також німецькомовні твори Ольги Кобилянської. Член Спілки письменників України з 1968 року. Лауреат Літературної Премії України імені Максима Рильського та премії імені Миколи Лукаша.
В 2006 році Є.Попович передав свою бібліотеку до фондів НаУКМА.
Дружина Євгена Поповича Ольга Сенюк також перекладач, — вона переклала зі шведської Сельму Лаґерлеф, Астрід Ліндґрен.

Джерело: сайт Видавництва Старого Лева