Мотонос Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

однак, визнати, що і друкування за

кордоном не набуло такого розмаху, який забезпечив би дальший розвиток Київської академії.

Залишається додати, що не реалізовано проект заснування університету в Батурині, який

передбачав і заснування університетської друкарні.

НАЙБІЛЬШЕ УКРАЇНЦІВ ВЧИЛОСЯ З КИЄВА І ПОЛТАВЩИНИ, з дисертації Г. Нудьги

«Середньовічні університети Європи»

Численну аудиторію склали студенти з України в Лейпцігському університеті (заснований в 1409

році). Тут у свій час здобували освіту Лейбніц, Лессінг, Гете, Вагнер, Шуман та інші видатні діячі

світової культури. Студенти, із нотаткою «русин» в метриках зустрічаються тут від середини XVI

століття, особливо там, де викладали класичну філологію, математику і природознавство.

У 1562 році до університету в Лейпцигу записалися «русини» Петро Корсан, Юрій Келяновський і

Микола Тарановський, очевидно, шляхтичі, бо вже мають прізвища.

У наступному році стали студентами ще шість осіб з України – один із Плішова, один із Волині,

двоє з Бучача, один без географічних даних, а один – зі Львова.

У подальших роках сюди приїжджають переважно з Волині й Львова – серед них русин Павло

Боїм і вихрещений єврей Михайло Гелінгіус. Були це, очевидно, вихованці Львівської та

Острозької шкіл, за суспільним станом – міщанин та шляхтич.

Відомо, що після закінчення Острозької школи із своїм учнем, князем Соломерецьким, до

Лейпцига виїхав на навчання М. Смотрицький.

Дещо змінюється склад українського студентства в Лейпцигу у XVIII столітті, коли сюди починає

приїжджати молодь з Лівобережної України – сини козацької старшини, простих козаків і

заможнішого селянства. Серед них був і киянин Григорій Козицький, пізніше – секретар Катерини

II, перекладач з латинської мови, редактор журналу «Всіляка всячина». За ним до Лейпцига

прибули його родич Іван Козинський та Микола Мотоніс із Ніжина, син переяславського сотника

Арсен Безбородько, сини омельницького сотника Григорія Остроградського, з Полтавщини –

брати Білушенки та Федір Паскевич, брати Милорадовичі і перший харків’янин Роман Зебриців. 3

Гадяча успішно навчався тут Крижанівський, який залучив ще й родичів із Ромен. Але найбільше

було вихідців з Києва і Полтавщини.

Вони потім обіймали посади в гетьманських, полкових та сотенних канцеляріях, виїжджали на

службу до Росії.