Данилевский Василий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

ДАНИЛЕВСЬКИЙ Василь Якович

ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Фізіолог. Першим на теренах Російської імперії виконав досліди з реєстрації біоелектричних явищ

у головному мозку тварин.

З міщанської родини. Батько, Данилевський Я., – годинникар.

Народився (13) 25 січня 1852 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 25 лютого 1939 р. в м. Харкові СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України).

Навчався в 2-й Харківській 2-й Казанській гімназіях, медичному факультеті Казанського

університету (1869-1870), закінчив медичному факультеті Харківського університету (1870-1874),

стажувався за кордоном (1876-1878).

Працював лаборантом хірургічної клініки Харківського університету (з 1874), викладачем

Харківських зооветеринарного інституту (1880-1901), університету (1883-1909; 1917-1921),

медичного інституту (1921-1926), директором Українського науково-дослідного інституту

ендокринології (1927-1939).

Академік Академії наук УРСР (1926).

Лауреат премії Паризької академії наук.

Лауреат премії Петербурзької академії наук.

Лауреат премії Варшавського університету.

Лауреат Інституту тропічної медицини в м. Ліверпуль.

Фундатор органотерапевтичного інституту (1927) – пізніше Український інститут

експериментальної ендокринології (1941), Харківський НДІ ендокринології і хімії гормонів (1964),

Український НДІ фармакотерапії ендокринних захворювань МОЗ України (1992), Інститут

проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського (2000).

Спеціалізувався з проблем фізіології нервової системи, ендокринології, фізіології праці,

електрофізіології.

Як вчений дебютував доробком «Про розкладання азотистих речовин за мускульної діяльності»

(1871).

Потім настала черга робіт «Дослідження з фізіології головного мозку» (1875), «Про

підсумовування електричних роздратувань м’язів і рухових (блукаючих) нервів» (1879),

«Дослідження з порівняльної паразитології крові» (1888-1891), «Дослідження з фізіологічної дії

електрики на відстані» (1900-1901), «Фізіологія людини» (1913-1915).

Д. – також автор доробків «Життя і сонце», «Праця і життя»,»Нарис з фізіології соціальних

хвороб», «Відчуття і життя», «Народний будинок і його суспільно-виховне значення», «Душа і

природа», «Фізіологія праці», «Лікар, його покликання і освіта», «Розумні розваги і їх наукові

обґрунтування», «Основний фізіологічний закон розвитку розуму і волі», «Праця і відпочинок»,

«Фізіологія і соціальне життя».

Всього перу нашого земляка належить понад 200 наукових праць.

На честь Д. названо вулицю (1934); його ім’я носить Інститут проблем ендокринної патології

АМН України (2000).

Серед друзів та близьких знайомих Д. – В. Комісаренко, І. Щелков, Ф. Тихонович, К. Людвіг, А.

Шалашников, В. Грубе, Ж. А. д’Арсонваль, Л. Хавкіна, С. Александров, В. Коган-Ясний, С.

Григор’єва, Л. Ценковський, О. Приходькова та ін.

***

ЕТИКА ПИСАНИХ ЗАКОНІВ

, з життєвого кредо В. Данилевського

Ніякі «писані закони» не в змозі охопити всі можливі випадки форм людської взаємодії, тоді як

критеріям етичного відчуття – голосу совісті, відчуттю справедливості – цілком підпорядкована

вся ця область сумісного життя і взаємних відносин.

СОВІСТЬ, А НЕ ПИСАНІ ЗАКОНИ, з дослідження В. Данилевського «Відчуття і життя»

Якщо ми собі уявимо таке співтовариство, в якому всі етичні ідеї і відчуття були б знищені,

довелося б визнати у такому випадку повне спотворення взаємних стосунків співчленів,

порушення доцільного гармонійного співіснування. Ніякий кодекс правил і законів, завчених і

цілком умовних, не поповнив би допущеного пропуску, бо спонукальна сила до правильного

виконання їх, до відповідних довільних діянь полягає в етичних відчуттях.

...Історія людства ...демонструє, що ...відчуття без знання, без контролю освіченого розуму

можуть призводити до народних лих, до затьмарення здорового сенсу, до спотворення природних

умов життя.

У НАС ВИКЛАДАЧ ДОМІНУЄ НАД НАУКОВЦЕМ, зі спогадів В. Данилевського

Учений, котрий працює одноосібно навіть з великим успіхом, оцінюється, в соціальному аспекті,

проте не так високо, як хороший «сіяч» – викладач, який захоплюючим «посівом наукового знання

і методу» приносить величезну користь молодому поколінню, а тим самим – загальному підйому

культурного розвитку... Треба зізнатися, що, захоплюючись цими мотивами, ми дуже часто і

багато в чому жертвували інтересами своєї наукової роботи і своєї наукової лабораторії на користь

популяризації науки і особливо на користь позашкільної народної освіти.

ВІД ТЕОРІЇ – ДО ВИРОБНИЦТВА, три основні завдання, які В. Данилевський поставив перед

науково-дослідним інститутом ендокринології

– науково-експериментальне дослідження та вивчення активних речовин – субстратів

самозцілення або хіміко-фізіологічного регулювання;

– клінічне випробування і застосування органотерапевтичних препаратів при відповідних

(ендокринних) захворюваннях;

– фабричне виробництво органотерапевтичних лікувальних, дієтичних і профілактичних

препаратів.

МЕТОД МАСОВОГО ОДЕРЖАННЯ ІНСУЛІНУ, з офіційного сайту Академії медичних наук

України

У 1920 р. , коли стало зрозуміло, що виробництво органопрепаратів потребує серйозних

експериментальних розробок, В. Я. Данилевський організував та очолив... відділ

експериментальної біології. У цей період він розробив новий спосіб виготовлення придатних до

тривалого зберігання спиртово-водних (безбілкових) витяжок із залоз внутрішньої секреції, що

відрізнявся від методу Броун-Секара та дав можливість широко виготовляти лікарські засоби для

потреб практичної охорони здоров’я. На цей спосіб інституту (органотерапевтичному – авт.) було

видано перший патент. З використанням цього методу інститут налагодив виробництво таких

органопрепаратів, як спермоль, церебрин, оварин, простатин та ін.

...Одним із етапів розвитку інституту стало заснування в 1927-28 роках його ендокринологічної

клініки, яка стала першим в країні та третім у світі (після Берліна та Праги) ендокринологічним

стаціонаром, де були закладені основи діагностики і лікування ендокринних захворювань.

В 1927 р. вперше в СРСР у лабораторії, що очолював проф. Л. Г. Ейнгорн, було розроблено і

впроваджено у виробництво метод масового одержання інсуліну, що дало можливість не тільки

забезпечити інсуліном нашу країну, але й експортувати його в інші держави. Ще через декілька

років інститут випускав вже 28 органопрепаратів та 12 гормональних лікарських засобів –

адреналін, дийодтирозин, метилтестостерон, тиреоїдин, фолікулін та ін., деякі з них і сьогодні

випускаються фармацевтичною промисловістю.

У 30-і роки в містах Києві, Одесі, Сталіно, Чернігові і Дніпропетровську були відкриті філії

інституту, роботу яких контролювали сектори соціальної гігієни і профілактики та периферичний

сектор.

Ідея В. Я. Данилевського про єдність теорії, клініки і виробництва багато десятиріч визначала

характер діяльності інституту.

ПЕРШИЙ КРОК ДО ВІДКРИТТЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ, з розвідки Т. Приходько «Василь Якович

Данилевський (1852-1939) – основоположник порівняльної паразитології в Україні»

В. Я. Данилевський більш відомий як творець еволюційного напряму в фізіології та

патології.

Розробник нового розділу фізіології – ендокринології. Але у його науковій спадщині є багато

робіт, присвячених одноклітинним організмам, що паразитують у крові і других тканинах тварин,

створенню порівняльного і експериментального напряму у вивченні малярії.

...Увагу вченого привернули паразитичні одноклітинні, головним чином гемопаразити.

Для здійснення мети шляхом тривалого спостереження живих паразитів крові В. Я. Данилевський

застосував нову, розроблену ним методику капілярних культур. Використовуючи цю методику та

шляхом вивчення пофарбованих препаратів він протягом недовгого строку відкрив та описав

безліч одноклітинних тварин, що паразитують у крові риб, земноводних, плазунів, ссавців та

птахів.

...Довівши приналежність паразитів, що були відкриті Рей Ланкастером та ним, до одного роду, В.

Я. Данилевський дав йому назву Haemogregarina. Ця назва в теперішній час стала

загальноприйнятою й замінила запропоновану англійським зоологом родову назву Drepanidium.

Неможливо не сказати про історичне значення, що мав застосований Данилевським метод

культивування паразитів крові хребетного (черепахи) в кишечнику безхребетного (п’явки). Це був

перший крок на тому шляху експериментування, що привів до відкриття безхребетних –

переносників кровопаразитів хребетних тварин і людини.

Найважливіша заслуга В. Я. Данилевського у справі розвитку порівняльної протистології полягає

у встановленні ним групи гемоспоридіїв, відкритті багатьох її представників та створенні методів

порівняльно-біологічного й експериментального їх вивчення. Оскільки такі небезпечні паразити

людини, як збудники малярії, що належить до вказаної групи, остільки праці Данилевського

зіграли виключну роль у вивченні цього захворювання, відшукання способів профілактичної та

терапевтичної боротьби проти нього.

ПІОНЕР ВИВЧЕННЯ ГІПНОЗУ, з реферату Л. Кравченко «Українська медицина та фармація в

XVIII, XIX та на початку XX століття»

В. Данилевському належить відкриття в головному мозку центрів регуляції вегетативних процесів,

він провів перші досліди по реєстрації електричних явищ у мозку, що пізніше лягли в основу

електроенцефалографії.

Учений був піонером фізіологічного вивчення гіпнозу в тварині людини. Він перший довів

можливість дістати ефект вагусного подразнення при перфузії коронарних судин серця через 24

години після клінічної смерті.

Йому належать видатні праці, присвячені вивченню паразитів крові птахів. Він перший показав,

що гемоспоридії, паразитуючи в еритроцитах, дуже поширені в різних хребетних тваринах. Ці

праці відіграли велику роль в експериментальному вивченні малярії та її хіміотерапії.

НЕСТОР ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ, з кореспонденції О. Білецької «Приклад

служіння народу сім’ї Данилевських»

Жителі сучасного Харкова щодня безліч разів повторюють прізвище Василя Яковича

Данилевського, перш за все у зв’язку з магазинами і установами, розташованими на вулиці його

імені, а також зупинкою громадського транспорту. Проте навіть не всі мешканці вулиці знають,

чиє ім’я вона носить.

...Серед світових відкриттів В. Я. Данилевського – виявлення в корі головного мозку центрів

регуляції вегетативних процесів в організмі, зокрема діяльності серця, розкриття механізмів

термодинаміки при м’язовій роботі. Пріоритетні дослідження його також стосувалися питань

електроенцефалографії, впливу електрики на організм людини на відстані, фізіології гіпнозу у

тварин, гуморальної регуляції життєвих процесів, дослідження патогенних простих крові.

Останній напрям вніс вагомий внесок до вивчення малярії завдяки відкриттю В. Я. Данилевським

збудника захворювання у птахів і отриманню ним зручній експериментальної моделі малярії для

широкого дослідження.

Василя Яковича вважають основоположником вітчизняної біофізики, творцем нового розділу

фізіології ендокринних залоз, одним із засновників фізіології праці. Не дивно, що низка наукових

праць ученого удостоєна міжнародних премій.