підсумок напруженої праці, яка зайняла не один місяць. Мої побратими по мистецтву хитали
головами й засуджували роботи як невдалі ескізи. Россіне, навпаки, поставився до них з великою
наснагою. Його й мої роботи, я гадаю, є «конкретним мистецтвом».
МИСТЕЦТВО СПРИЙМАЄ ВИТОНЧЕНО, з книги К. Редько «Щоденники, спогади, статті»
Баранов-Россіне став відомим у Москві й за кордоном як один з організаторів першого у світові
кольорово-оптофонічного концерту – в театрах ім. Мейєрхольда й Великому.
Він – художник-парижанин. Любить мистецтво й витончено сприймає його. У моїх роботах бачить
багато гарного, дає практичні поради, зробив пропозицію написати для нього концертно-колірну
відвернену картину.
Я щасливий нашому знайомству.
ДИНАМІЧНИЙ КАМУФЛЯЖ, з статті «Баранов-Россіне Володимир Давидович» на gelos.ru
Жилка винахідника не гаснула в ньому ніколи. Наприклад, апарат під назвою «мультиперко» був
призначений для виготовлення, стерилізації і розливання газованих рідин.
Потім Володимир Давидович розробляє «хромофотометр» – прилад для аналізу якості коштовних
каменів.
А незадовго до початку Другої світової війни Баранов придумав «динамічний камуфляж»,
авторство якого пізніше було помилково приписане Жоржу Браку. Його суть – в проектуванні
збільшених колірних плям, котрі дозволяють «приховати» будь-який військовий об’єкт, – рухомий
чи нерухомий. Свій винахід він подав директорові заводів «Рено» і представникам Пентагону.
Проте з якихось причин його тоді не упровадили у виробництво.
ПРИМХЛИВІСТЬ РИТМУ, з розвідки О. Шатських «Баранов-Россіне В. Д.»
Завдання, актуальні для багатьох європейських новаторів: розширення сфер творчого вторгнення в
реальність, відновлення сприйняття – художник зумів втілити в оригінальні проекти. «Симфонія
№2» свідчила про вихід до «тривимірного живопису»; цей рухливий об’єкт являв собою, за
описом сучасника, «парадоксальний монтаж із цинку, покритого строкатою й живою глазур’ю, з
жолобами, котрі служили підставками для якихось дивного виду млинів для розмелу перцю, синіх,
бежевих або червоних шайб, перемішаних із пружинами, що стирчали у різні сторони, і сталевими
лозинами».
Незвичайні, хвилюючі публіку роботи Баранова-Россіне належали до тієї ж групи художніх явищ,
що й експерименти Пабло Пікассо й Олександра Архипенка. Складні умовні конструкції, створені
з нових матеріалів, мали самостійність і самоцінність – художник повністю звільнився від
слідування природі, свідомо уникав подібності із предметами або явищами, які існували у світові
до нього.
…Паризьке життя Баранова-Россіне було наповнене труднощами. Запатентований на Заході
оптофон у музичному побуті не прищепився, він лише зрідка звучав на театральних сценах,
супроводжуючи драматичні постановки. Деякий резонанс одержали концерти на оптофоні, що
відбулися в сезон 1928/29 років в різних артистичних центрах, зокрема «Студії Урсулинок» і
«Студії №28». Свій винахід Баранов-Россіне пропагував також у власній «Першій оптофонічній
академії».
Художні добутки Баранова-Россіне привертали увагу знавців, проте серед широкої публіки
популярністю не користувалися, отже, і на комерційний успіх авторові розраховувати не
доводилося. Зате вони, гармонічні й емоційні, з їх тонкою врівноваженою композицією й
примхливістю ритму, мали заслужений успіх у професійному середовищі.
Художні погляди Баранова-Россіне перетерпіли в ті роки певні зміни – домінуюче місце в його
мистецтві в другий, і останній, паризький період зайняли абстрактні композиції. Ці образи являли
собою ефектні колірні організми, породжені уявою й даром живописця; вони впливали на глядача
напруженими кольорами, дивною пульсуючим життям деяких біоморфних структур – стрічка
Мьобіуса, з її парадоксальною одномірністю, служила пластичним лейтмотивом більшості з них.
Володимир Давидович Баранов-Россіне не встиг або не зумів виїхати з Франції до окупації її
гітлерівськими військами. Його творчість, за теоріями «цивілізованих» ідеологів Третього рейху,
відносилася до «дегенеративного» мистецтва, що вироджується, внаслідок чого воно підлягало
беззастережному знищенню. 9 листопада 1943 року він був арештований гестапо й кинутий у
концентраційний табір; дата й місце загибелі точно не встановлені – за непрямими свідченнями,
митця фашисти стратили 1944
Последние комментарии
12 часов 40 минут назад
12 часов 40 минут назад
12 часов 49 минут назад
12 часов 57 минут назад
13 часов 55 минут назад
14 часов 13 минут назад