Добровольский Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Добровольский Георгий [Справочник-дайджест] 21 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ Георгій Тимофійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Льотчик-космонавт (24/52). У Космосі перебував 23 доби 18 годин 21 хвилину 43 секунди.

З робітничої родини.

Народився 1 червня 1928 р. в м. Одесі СРСР (нині – адміністративний центр однойменної області

України).

Загинув 30 червня 1971 р. під час посадки радянського космічного човна «Союз-11». Похований

біля Кремлівської стіни в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив Одеську спеціальну школу Військово-Повітряних Сил (1946), Чугуївське військово-

авіаційне училище льотчиків (1950), Військово-повітряну академію (1961).

Служив пілотом-винищувачем (1950-1955), заступником командира ескадрильї (1955-1960), командиром ланки (1960), штурманом (1960-1961), в законі космонавтів (1963-1971).

Герой Радянського Союзу (посмертно).

Кавалер ордена Леніна, низки медалей.

Пройшов підготовку за програмою обльоту Місяця (1966-1967).

Стартував у якості командира космічного човна «Союз-11» разом з В. Волковим і В. Пацаєвим.

Працював на борту орбітальної станції «Салют». Після завершення програми польоту під час

приземлення передчасно відкрився клапан дихальної вентиляції і екіпаж загинув.

В біографії нашого земляка була принаймні ще одна ситуація на межі життя і смерті. Під час

фашистської окупації Одеси у Д. виявили пістолет. Вирок румунського військово-польового суду

25 років каторжних робіт, з яких не повертаються. На щастя, шляхом підкупу і використання

фальшивих документів засудженому вдалося втекти з буцегарні (1944).

Що стосується особистого життя, то Д. ріс без батька, який залишив родину, коли синові ледь

виповнилося два роки.

Нині наш земляк – почесний громадянин м. Одеса (Україна) і м. Калуга (РФ).

Його ім’я присвоєно школі і проспекту в м. Одеса (Україна), школі в м. Владивосток (РФ), вулицям в м. Омськ (РФ) і Могилів (Білорусь), російському науково-дослідному судну, кратеру на

Місяці, малій планеті №1789.

Пам’ятник нашому земляку в м. Одеса, а меморіальна дошка в – м. Могилів (Білорусь).

Серед друзів та близьких знайомих Д. – В. Севастьянов, П. Колодін, В. Кубасов, О. Марков, А.

Воронов, В. Волков, В. Пацаєв та ін.


***

Місце для героїв

, з професійного кредо Г. Добровольського

Для тих, хто уміє і хоче віддати всього себе бою, Космос – найвідповідніше місце.

ВИРІШЕНО СКЛАДНЕ ЗАВДАННЯ, з повідомлень ТАРС

Відповідно до програми створення довгострокових орбітальних станцій у Радянському Союзі з 7

червня 1971 року орбітальна наукова станція «Салют» стала функціонувати як перша пілотована

орбітальна наукова станція.

О 10 годині 45 хвилин за московським часом після успішно виконаного стикування транспортного

космічного корабля «Союз-11» з науковою станцією «Салют», яка була виведена на орбіту 19

квітня 1971 року, екіпаж корабля «Союз-11» перейшов у приміщення наукової станції.

Уперше вирішена інженерно-технічне завдання доставки екіпажа транспортним кораблем на борт

наукової станції – супутника Землі...

МАЙБУТНЄ – ЗА ОРБІТАЛЬНИМИ СТАНЦІЯМИ, з заяви М. Келдиша

...Політ на першій довгостроковій пілотованій орбітальній станції «Салют» знаменує початок

нового етапу в освоєнні космічного простору, етапу використання на навколоземних орбітах

довгострокових населених станцій, що відкриває широкі можливості вирішення найважливіших

завдань науки і народного господарства.

Найтриваліший в історії людства політ трьох космонавтів має величезне значення. У процесі

польоту були випробувані всі системи орбітальної станції «Салют». Підтвердилися принципи, покладені в основу створення першої пілотованої станції. Проведені експерименти відкривають

великі перспективи для метеорології, геології, географії, з дослідження атмосфери, океану, рослинного покриву і ресурсів Землі, збагатять науку і практику новими найважливішими

даними...

Їх політ вніс неоціненний вклад у розвиток космонавтики, дав можливість йти вперед шляхом

використання довгострокових пілотованих орбітальних станцій, відкривав дорогу новим

здійсненням.


БЕЗ ОЗНАК ЖИТТЯ, з книги М. Каманіна «Льотчики и космонавти»

29 червня екіпаж орбітальної наукової станції «Салют» повністю завершив виконання програми

польоту й одержав указівку готуватися до повернення на Землю. Космонавти перенесли матеріали

наукових досліджень і бортжурнали в човен «Союз-11» і зайняли робочі місця.

О 21 годині 28 хвилин за московським часом «Союз-11» і «Салют» розстикувалися і продовжили

подальший політ роздільно. Екіпаж човна доповів на Землю, що операція розстикування пройшла

без зауважень і всі систем «Союзу-11» функціонують нормально. На наступних витках з екіпажем

підтримувався регулярний двосторонній радіозв’язок. Самопочуття екіпажу перед включенням

гальмової установки було гарним.

30 червня о 1 годині 35 хвилин після орієнтації човна було ввімкнено гальмову установку, яка

пропрацювала розрахунковий час. По закінченні роботи гальмового двигуна зв’язок з екіпажем

припинився.

Відповідно до програми після аеродинамічного гальмування в атмосфері була введена в дію

парашутна система і безпосередньо перед Землею – двигуни м’якої посадки. Політ апарату

завершився плавним приземленням в визначеному районі.

Група пошуку на вертольоті, яка приземлилася одночасно з човном, відкривши люк, знайшла

екіпаж у складі льотчиків-космонавтів підполковника Добровольского Георгія Тимофійовича, бортінженера Волкова Владислава Миколайовича, інженера-випробувача Пацаєва Віктора

Івановича на своїх робочих місцях без ознак життя.

…За 30 хвилин до приземлення сталося швидке падіння тиску в апараті, що спускався, що й

призвело до раптової смерті космонавтів. Це підтверджується медичними і патолого-

анатомічними дослідженнями. Падіння тиску сталося внаслідок порушення герметичності човна.


МИ ГОТОВІ ДО ПОЛЬОТІВ, з статті-реквієму групи космонавтів «В ім’я майбутнього»

Скорення й освоєння космосу – цього нового незвіданого світу – було б немислимим без подвигів.

І ми знаємо, що шлях підкорювачів зоряних далечіней посипаний не лише лаврами. Це насамперед

справа, яка вимагає величезної напруги людських сил, глибоких знань, мужності і волі.

Тяжка втрата осягла нашу країну. Виконавши завдання на орбітальній пілотованій станції

«Салют», при поверненні на Землю загинули… Георгій Добровольский, Владислав Волков і

Віктор Пацаєв.

…Наші друзі, що піднялися в космос на борті човна «Союз-11», відмінно підготувалися до

польоту. Ми були свідками того, з якою завзятістю і працьовитістю вони відпрацьовували в

наземних тренуваннях і на теоретичних заняттях виконання кожного пункту програми.

Протягом найтривалішого на сьогодні космічного польоту екіпаж орбітальної станції «Салют»

успішно провів іспити і відпрацьовування конструкцій, агрегатів, бортових систем і наукової

апаратури нового космічного комплексу.

…Передчасно і раптово пішли з життя троє наших близьких друзів. Важко повірити в це, важко

упокоритися, що ми ніколи вже не побачимо їх серед нас і вони ніколи більше не піднімуться в

космос.

Кожен з них був для нас дорогий і близький як товариш, як людина, з якою ми разом служили

одній загальній справі.

…Більшість з нас у дні війни були ще дітьми. Зі спогадів ветеранів ми знаємо про те, що, якщо в

бою падав прапороносець, знамено завжди підхоплював хтось інший. Святі традиції батьків. У

мирний час нам довірили штурм космосу. Ми знаємо, що шлях наш складний і тернистий, але

ніколи не сумнівалися в правильності свого вибору і завжди готові до найскладнішого польоту.

Попереду нові старти в безкрайній зоряний світ.

Ми готові до польоту!


МАТРОСОВИ РАКЕТОДРОМІВ, вірш Є. Євтушенка «Двосторонній вічний зв’язок»

У Камчатки и у Арбата,

над ангарскою быстриной

Скорбный выдох: погибли ребята,

словно реквием над страной.

Ни один – как бы ни был увенчан –

не вернется в свой дом наконец.

На три сердца, больших, человечьих.

Стало меньше в России сердец.

И какая тяжелая ноша,

для людей, кому были они

просто Витя и просто Гоша,

просто Слава – в недавние дни.

О, Матросовы ракетодромов!

Вы оставили нам свой устав:

даже в космосе – жилкой не дрогнув,

умирать на рабочих местах.

Сколько в небе невзятых дотов!

И пока человечество есть.

пламя будущих звездолетов

будет вечным огнем в вашу честь.

Вы бессмертны, как возглас: «Есть пламя!»

И неправда, что связь прервалась:

Между Родиной нашей и вами –

двусторонняя вечная связь.


ПОМЕР УДРУГЕ, з повідомлення Інтерфаксу «Останнє російське «космічне» судно пішло з

молотка за безцінь»

Російське наукове судно «Космонавт Георгій Добровольський» продали з аукціону менше ніж за

мільйон доларів» при стартовій ціні 24 млн. рублів.

– Судно придбала фірма «Natalia shiping Ltd», зареєстрована в острівній державі Сент-Кітс і Невіс

(Антильські острови), – повідомив керівник прес-служби Роскосмосу В. Давиденко.

Таким чином науковий флот Росії позбувся свого останнього «космічного» плавзасобу.

«Космонавта Добровольського» перегнали до м. Світлий розпорядженням керівництва

«Росавіакосмосу» і кинули напризволяще: капітана Суворова звільнили, черговий екіпаж постійно

міняли, на судні не було електроенергії і тепла.

В той же час, на думку фахівців, за своїми технічними характеристиками судно придатне до

подальшого використання ще протягом декількох десятків років. Не зважаючи на вік, його корпус

льодового класу спрацьований не більше ніж на 7 відсотків, а моторесурс головного двигуна й

інших механізмів не вироблений.

Як розповів екс-капітан Сергій Суворов, «лише телеметрична апаратура коштує скажених грошей, в ній багато паладію, платини, золота і срібла, не говорячи вже про те, що, окрім спеціального

космічного устаткування, встановленого в 26 лабораторіях, на кораблі багато й іншого цінного

майна. Тобто, для покупців це справді – Клондайк».

Ще рік тому моряки чекали коштів на ремонт, після якого «Добровольський» мав піти до берегів

Французької Гвінеї, до космодрому Куру. Однак гроші не з’явилися.

Екіпаж і ветерани морського космічного флоту почали боротьбу за судно. Проте на їх звернення

не відповіли ні судновласник – генеральний директор науцово-виробничого об’єднання

«Вимірювальна техніка» Г. Райкунов, ні керівництво Федерального космічного агентства, за чиїми

програмами працював «Георгій Добровольський», забезпечуючи зв’язок з космічними кораблями

і орбітальними станціями.

Учені зверталися навіть до В. Путіна, вимагаючи не допустити списання корабля. Пропонували

різні варіанти його подальшого «працевлаштування». Відомий льотчик-космонавт Валерій

Губанов запропонував навчати на «Добровольському» слухачів Вищої академії космічних військ

ім. Можайського. Була ідея використовувати судно в міжнародних рятувальних експедиціях МНС

як сучасний плавучий госпіталь. Можна було використовувати його і для прогнозів цунамі та

ураганів, що особливо актуально сьогодні.

На жаль, з думкою фахівців не порахувалися.