Ганзен Алексей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

Берлінська академія мистецтв доручила йому, іноземцеві, спостереження над

декількома пансіонерами, котрих відряджали до Італії. Чотири місяці під його керівництвом вони

писали етюди на лігурійських берегах в Генуї.

Після поїздки до Італії виїжджає до Парижа, де продовжує займатися живописом у Ентоні Робер-

Флері і Жюля Лефевра, «під впливом яких створив свій стиль мариніста з особливою

індивідуальністю».

У цей період він пише в рік до 100 картин, які розкуповуються Парижем, Лондоном і Америкою.

Про визнання таланту художника говорить і той факт, що 1908 року Французька Республіка

придбала його картину «Після бурі» (зустрічається «Штиль після бурі»), котру згодом подарувала

Мадриду.

З 1909 року Ганзен все більше уваги в своїй творчості приділяє флоту. Весною художник здійснив

подорож крейсером «Адмірал Макаров», який супроводжував імператорську яхту «Штандарт» під

час зустрічей Миколи II з главами Німеччини, Франції і Великобританії. Один з 60 етюдів,

привезених з подорожі, – «Яхта «Штандарт» на Ревельському рейді» – він презентував

російському монархові. Зусилля Ганзена під час подорожі, відзначені подарунком імператора –

шпилькою у вигляді російського герба з діамантами.

Наприкінці 1909 р. А. Ганзен робить їде до Криму і на Кавказ. Весною наступного – відкриває

виставку своїх робіт в галереях «Internazional art Gallery» (52 картини маслом, 12 акварелей, з яких

декілька величезних розмірів, і 9 офортів). Влітку повертається до Одеси з Парижа і привозить

свій бронзовий бюст, виконаний Леопольдом Бернштамом (в даний час знаходиться у фондах

Національної картинної галереї ім. І. К. Айвазовського в м. Феодосія).

У січні 1920 року Олексій Васильович разом з дружиною Олімпіадою Володимирівною покинув

Росію і через Константинополь, Салоніки, Легковац прибув до Королівства Югославія.

За спогадами сучасників, він був високоосвіченим європейцем, який творив щиро і

безкомпромісно, наполегливо трудився над всякою «дрібницею» від молодих років до смерті.

Остання його виставка була присвячена флоту Далмації – від перших вітрильників до крейсера

«Дубровник».

ЗАВАДИЛА РЕВОЛЮЦІЯ, з статті «Ганзен Олексій Вільгельмович» на інтернет-сайті

markoni.ucoz.ru

1910 р. О. Ганзен переїхав до Одеси і виступив з ініціативою створення тут художнього музею, на

який виділив власні кошти.

З 1914 року – жив у Петербурзі, а літні місяці проводив в маєтку Роман-Елі в Старому Криму, де

написав безліч пейзажів маслом, аквареллю, сепією, гуашшю. Звертався і до гравюри.

У 1915 р. на замовленням російського уряду виконав велике полотно «Бій «Святої Євгенії» з

«Гебеном», яке відразу з’явилося на виставці «Війна» в Петрограді.

Дещо пізніше вийшов альбом акварелей «Російський імператорський флот».

У 1917 році був висунутий на звання академіка разом з І. Я. Білібіним, З. Є. Серебряковою, С. Т.

Коненковим, проте голосування, призначене на жовтень, не відбулося із-за революційних подій.

КОЛІРНА ГАМА БЕЗ ЯСКРАВИХ ЕФЕКТІВ, зі спогадів С. Байкалова-Латишева «Як я став

художником»

Арсеній Петрович (Сосновський – авт.) – талант-самородок, колишній морський офіцер

Імператорського флоту, потрапивши до Далмації, після зустрічі з відомим уже мариністом,

племінником Айвазовського художником Ганзеном став писати морські пейзажі. Вплив

останнього не міг не позначитися на Сосновському.

Але те, що я бачив, у Ганзена на його виставках в Белграді, я запам’ятав, як звучала декілька

приглушена його благородна колірна гамма без яскравих ефектів. Його композиція відрізнялася

продуманою серйозністю.

ХУДОЖНИК-ПОЕТ АДРІАТИКИ, з добірки «Ганзен. Новини» на hanzen.ru

8 травня 2008 року в міській бібліотеці м. Загреба (Хорватія) зібралися члени російського

Академічного товариства. Тема – «Художник-поет Адріатики Олексій Ганзен, внук і учень І. К.

Айвазовського». На зустрічі були присутні посол Росії в Хорватії Михайло Конаровський і

співробітники посольства.

З розповіддю про творчість художника-мариніста розповіла Ірина Касацька.

Мультимедійні можливості дозволили перегорнути її сімейний альбом, побачити на екрані

фотографії Олексія і Олімпіади Ганзенів, Михайла і Варвари Мурузів, контр-адмірала Олександра

Бубнова, а також роботи О. Ганзена, присвячені флоту Росії і Далмації, морські пейзажі, віллу

«Олімпія».

Тепер у відділі російської книги міської бібліотеки м. Загреба є