Калиниченко Яков [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3

class="book">В світлі того, що ми дізналися про взаємини художників, кумедно бачити в номері

рязанського журналу «Ранок» статті, які є сусідами на одному розвороті, про Малявіна і

Калиниченка, складені в звично солодкуватому дусі.

...Декількох місяців вистачило, аби засновник Художньої студії опинився в стані

конфлікту і з власними учнями. Уперше, проте не востаннє: у 1923 р. Калиниченкові

доведеться піти з Художнього технікуму – знову-таки на вимогу студентів. (Зусиллями

двох поколінь рязанських мистецтвознавців Якову Яковичу надано значення чи не

класика образотворчого мистецтва). При цьому мало уваги зверталося на схильність

художника до кон’юнктури, відверто невибагливий смак і примітивізм багато його робіт.

...Засідання колегії від 2 квітня. З протоколу видно, як відчайдушно Калиниченко

намагається утримати свої позиції:

«IV. Я. Я. Калиниченко доповідає про вибори керівників Художніх Майстерень. Вибрані

більшістю голосів Ф. Малявін, Я. Калиниченко і т. Кисельов. Разом з тим т. Калиниченко

зазначає, що в обранні т. Кисельова брала особа, яка не досягла 16-річного віку і права

голосування, не має.

Ухвалили: Ф. Малявіна і Я. Калиниченка затвердити з 1 квітня ц.р. керівниками з

живопису у Вільних Державних Художніх Майстернях і членами Колегії образотворчих

мистецтв, котрим доручити провести необхідну роботу з організації зазначених

Майстерень.

...Кандидатуру т. Кисельова ...відхилити».

Конфлікти з колегами супроводжували Якова Яковича постійно. Характерно, що вже

жодного разу не згадується як викладач М. Г. Кирсанов. З пізнішого документа стане

ясно, що Калиниченко з ним не спрацювався.

Та ж історія і з архітектором В. О. Малініним, Калиниченко пригадав про віковий ценз не

дарма: «т. Кисельовим» (останній – Кисельов-Камський, давній ворог Калиниченка).

Схоже, що метою Калиниченка було позбавитися не лише від Кисельова-Камського, а й

від деяких учнів. Проте саме ці вибори дозволили Якову Яковичеві надалі і до кінця життя

іменувати себе «професором»...