Петухов Константин [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2

class="book">машинобудування тов. Пєтухов. У перерву ми з ним вийшли у бік майбутнього проспекту, якого

тоді ще й не вимальовувався. Природно, наші ноги опинилися в калюжі.

Міністр запитав:

– Чому ж тут так брудно?

Ми відповіли, що немає ні матеріалів, ні коштів, щоб центральний проспект облаштувати, і

попросили допомогти. Він обіцяв і обіцянку свою виконав. У титулі заводу з’явилася графа

«Дороги». Були виділені матеріали, кошти. До плану тресту «Електростальбуд» включили

будівництво проспекту, вулиці Ногінської (зараз вул. Жулябіна) і пайової частини вулиці

Радянської.

ДИВНО, ЩО ТАНКИ НЕ ЛІТАЮТЬ, з книги В. Марковського «Валіза», або два поршні в

одному циліндрі»

До середини 50-х років як у світовому, так і у вітчизняному танкобудуванні почав формуватися

новий клас машин – бойові танки, в яких поєднувалася висока рухливість середніх танків з

потужним озброєнням і броньовим захистом важких. ...Для збереження прийнятних значень

швидкості і маневреності, котрі забезпечували не лише оперативні можливості, але й кращу

виживаність на полі бою (очевидно, що в рухливу машину важче потрапити і швидкість в цьому

випадку служить додатковим захистом), вимагалося підвищити енергоозброєність танків, використовуючи потужніші двигуни.

...Оцінивши переваги авіаційних методик, директор заводу К. Д. Пєтухов негайно розпорядився

про налагодження такого виробництва в Харкові. ...Було освоєно сталеве прецизійне литво за

моделями, що виплавлялися, із стержнями з карбаміду, котре йшло для виготовлення унікальних

конструкцій – тонкостінних суцільнолитих патрубків з внутрішніми аеродинамічними гратами і

виходів турбін. Розробленими в Харкові технологіями тоді не володів жоден інший завод, у тому

числі й авіаційного моторобудування.

...Пізніше, за пропозицією заступника голови Ради Міністрів Л. В. Смирнова, щякий курирував ці

роботи, почалося освоєння суцільнолитих роторів турбін з жароміцних сплавів, а також деталей і

вузлів компресора – відцентрових робочих коліс, колеса водяного насоса, лопаток і корпусу

направляючого апарату з термореактивних пластмас типів АГ-4С і АГ-4В. Зазначу, що згодом

технології, розроблені харківськими дизелістами, були використані при створенні космічної

техніки, у тому числі й в місячних апаратах, що спускаються.

ЕСТОНСЬКИЙ ТРАКТОР Т-55, бувальщина

На одному з естонських онлайн-аукціонов у 2008 р. з’явилося наступне оголошення: «Продам

радянський танк Т-55, приблизно 1970 року. На ходу. З документами і номерами. Оформлений як

тракторна техніка. Знаходиться в Латвії».

Згідно з довідником «Огляд вітчизняної бронетанкової техніки», середній танк Т-55 створений на

базі танка Т-54Б і відрізняється від нього збільшеним боєкомплектом гармати, підвищеної

потужністю двигуна, збільшеною місткістю паливної системи і іншими удосконаленнями.

39-тонний Т-55 випускали в СРСР з 1947 до кінця 1970-х років, саме тоді, коли танкобудівництвом

в СРСР активно займався К. Пєтухов.

Танк перебував на озброєнні в радянській армії і армій інших соціалістичних країн.