Чацкий Тадеуш [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Чацкий Тадеуш [Справочник-дайджест] 22 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ЧАЦЬКИЙ Тадеуш


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: польський.

Історик, просвітник, бібліофіл.

З шляхтянської родини.

Народився 28 серпня 1765 р. в м. Порицьку Речі Посполитої (нині – с. Павлівка Іваничівського

району Волинської області України).

Помер 8 лютого 1813 р. в м. Дубно Волинської губернії Російської імперії (нині – районний центр

Рівненської області України).

Отримав домашню освіту.

Працював інспектором шкіл Волинської, Подільської, Київської губерній (1803-1813).

Фундатор Кременецького ліцею (1805).

Член Казначейської комісії Речі Посполитої.

Співзасновник варшавського Товариства приятелів наук (1800).

Один з фундаторів одеського Польського торгового дому (1801).

Співзасновник варшавського Комерційного товариства (1803).

Досліджував можливості торгівлі з Туреччиною та Молдавією; працював над створенням точної

гідрографічної карти Польщі та Литви; пропагував збір народних пісень та переказів, як джерел

історії дохристиянської епохи.

Нашого земляка офіційно призначили продовжувачем написання «Історії польського народу» А.

Нарушевича.

Перу Ч. також належать «Замітки про польську торгівлю», «Про назву Україна й початки козаків», книги «Про литовське та польськe право» (1800-1801), «Дослідження про євреїв» (1807).

Серед друзів та близьких знайомих Ч. – М. Карамзін, Г. Коллонтай, В. Бессер, Е. Словацький, Ф.

Шайдт, Ю. Чех та ін.


***

КИЇВ ПРОКОВТНЕ,

з освітянського кредо Т. Чацького

Київ проковтне не тільки Кременець, а й Вільно.

ЛІДЕР ПРОСВІТНИЦТВА, з оцінки діяльності Т. Чацького М. Володимирським-Будановим

Кременецький ліцей став вінцем, що завершував будову просвітництва, збудовану Чацьким. За

його ідеєю, це був... заклад найвищого рівня в краї для всіх інших його навчальних закладів.


ШЛЯХЕТНИЙ ЧАЦЬКИЙ, з повісті Т. Шевченка «Варнак»

Оделся я в старое крестьянское платье, взял котомку на плечи, посох в руки и, по старой

привычке, пистолет за пазуху, поблагодарил, чем мог, моих добрых хозяев, помолился и вышел из

хаты. Старик вывел меня на кременецкую дорогу, и я, простившись еще раз со стариком, пошел по

дороге к Кременцу, думая сначала зайти в Почаев, а потом уже идти на свидание с панною

Магдаленою

Возвращаясь из Почаева, я зашел в Кременец посмотреть на к о р о л е в у Б о н у и на

воздвигавшиеся в то время палаты или кляштор для кременецкого лицея.

Мир праху твоему, благородный Чацкий! Ты любил мир и просвещение! Ты любил человека, как

нам Христос его любить заповедал!

Из Кременца пошел я через село Вербы в Дубно, а из Дубна на Острог, Корец и на Новоград-

Волынский, на берега моей родной, моей прекрасной Случи.


НАЙЛІБЕРАЛЬНІШИЙ ПОЛЯК СВОГО ЧАСУ, з розвідки Н. Римар «Тадеуш Чацький»

Він був людиною невичерпної енергії, чудового розуму, рідкісного темпераменту і шаленої

ерудиції, пристрасним патріотом і любив Польщу, що не заважало йому бути одним з

найліберальніших поляків свого часу.

У 40 років Чацький повністю «йде» в просвітницьку і культурну діяльність. Він намагається

привернути увагу польської громадськості до долі гнаних народів, внаслідок історичних причин

позбавлених ...батьківщини.

Тема історії і культури євреїв зацікавила його настільки, що він поклав на неї кілька років життя.

В процесі роботи Чацький зібрав колосальний матеріал– його бачили в бібліотеках Любліна,

Варшави, Кракова, в сховищах монастирів, він отримав доступ до Ватиканської бібліотеки,

прусський король Фрідріх-Вільгельм дозволив йому обстежувати таємний архів хрестоносців в

Кенігсберзі.

...Чацький був натурою, що дуже захоплювалася, тому він не зміг стати професійним істориком.

Можливо, це й на краще...


ЕФЕКТИВНІ МЕНЕДЖЕРИ ОСВІТИ, з дослідження Н. Сейко «Василь Каразін і Тадеуш

Чацький – фундатори вищої освіти України початку ХІХ століття»

Їхні долі складалися по-різному, але були однаково обтяжені немилістю одних можновладців та

милістю інших; вони однаково переймалися долею освіти у своєму краї і прагнули надати

максимально можливу допомогу школам, гімназіям, університетам, виконуючи роль не лише

доброчинників, але й (вживаючи сучасну термінологію) менеджерів освіти. Дворянство, шляхта

правобережних губерній та Слобожанщини, зорганізовані ними, склали фінансове підґрунтя для

діяльності навчальних закладів цих регіонів України на довгі подальші роки. Обоє просвітники

прагнули до створення у своєму краї вищих навчальних закладів – один завдяки імператорському

указові (університет у Харкові), інший – всупереч останньому (Волинський ліцей у Кременці).

На Правобережжі Адам Чарториський співпрацював у справі розбудови мережі шкільництва з

Тадеушем Чацьким. Призначений візитатором шкіл Волинської, Київської, Подільської губерній, Т. Чацький реорганізував та відкрив багато шкіл, в тому числі й на території Волині–

Житомирщини, а саме: в Овручі, Любарі та Житомирі. Загалом на Волині ним було засновано 126

парафіяльних училищ.

У 1803р. Т. Чацькому вдалося досягти угоди з католицьким духовенством про те, що при кожному

костьолі буде утримуватися парафіяльна школа... Крім цього, візитатор запропонував

реорганізувати орден василіянців з чернечого у виховний, щоб зберегти училища в Любарі та

Овручі після скасування єзуїтського ордену. У 1807р. таке рішення було затверджене російським

міністерством освіти, але розвитку не отримало за браком часу та наступом соціально-політичної

кризи внаслідок поразки першого польського повстання 1831р.

...Крім Волинського ліцею, який Т. Чацький прагнув підняти до рівня університету, він опікувався

гімназіями, початковими школами і прагнув знайти доброчинні пожертви для них.

Т. Чацький став справжнім проповідником доброчинності. Його промови й звертання,

аргументовані й патріотичні, дали змогу зібрати таку кількість едукаційних фундушів, що за 10

років дозволило відкрити 85 парафіяльних училищ на Волині, 26 – на Поділлі, 15 – в Київській

губернії.

Т. Чацький особисто звертався до місцевих губернаторів, предводителів дворянства з

рекомендаційними листами від міністра освіти та А. Чарториського і збирав кошти на устрій

гімназії в Кременці. Крім того, він вклав в цю справу 2/3 свого власного капіталу.

...Варто зауважити, що створення Волинського ліцею відбувалося без такої кількості перешкод, –

можливо, за тої причини, що ліцей початково не претендував на рівень вищого навчального

закладу (та й пізніше, як стверджують деякі науковців, ніколи такого рівня не досяг).


НЕПОВТОРНА ДУХОВНА АТМОСФЕРА, з статті П. Кралюка «Волинські Афіни» на

Кременеччині»

Одним із таких діячів був Тадеуш Чацький, який належав до сполонізованих українських

аристократів. Народився він на Волині, мав помістя на території цього краю. Володів великою

бібліотекою з 20 тисяч книг, серед яких було 8508 стародруків, 1558 рукописних томів. Також там

зберігалося 146258 різноманітних історичних документів.

Вивчав історію, право, економіку та сільське господарство Польщі, запропонував польському

сеймові ряд проектів господарських реформ.

...Найвдалішим епізодом у його організаційно-педагогічній діяльності стало створення вищої

Волинської гімназії в Кременці, яка згодом перетворилася в ліцей.

Під опікою Чацького розвивалася наукова бібліотека. Для навчальних потреб із Європи

привозилися книжки й наукові журнали. У 1834 р. у ній нараховувалося 24379 творів у 34378

томах, у тому числі чимало цінних видань та стародруків. Зокрема, серед останніх була знаменита

Острозька Біблія 1581 року видання.

...Гордістю гімназії став ботанічний сад, що не поступався ботанічним садам кращих європейських

університетів. У ньому нараховувалося близько 12 тисяч рослин і дерев, привезених із різних

країн– Данії, Швеції, Фінляндії, Австрії, Польщі, Росії тощо.

Чацький дбав про те, щоб усі учні мали однакові умови для навчання. Для бідних молодих людей, які добре навчалися, він намагався організувати стипендії, місця у безплатних або пільгових

пансіонах.

Опіка Чацького сприяла розвитку Вищої Волинської гімназії. У 1819 р. російська влада

перетворила школу на ліцей, навчальний заклад підвищеного типу з правом надання нижчих

наукових ступенів (дійсного студента і кандидата наук).

Цей навчальний заклад творив у Кременці неповторну духовну атмосферу. Не дивно, що серед

його вихованців знаходимо чимало видатних учених, письменників, поетів. Найбільш знаний

серед них поет-романтик Юліуш Словацький.

Кременецький ліцей фактично проіснував до 1834 року. Формальним приводом для його закриття

стало Польське повстання 1830-1831 рр.


ВИДАТНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ, з статті В. Дениса «Закриття Київської Академії і

реформування її в Київську Духовну Академію»

Київська Академія була найстарішим училищем в Росії, доблесно прислужилася протягом

тривалого свого існування на користь батьківщині. …Час існування Київської Академії

вимірюється 3-ма століттями.

…8 березня 1802 року указом Олександра І було запроваджене особливе міністерство народної

освіти, і першим міністром було призначено графа П. В. Заводовського – вихованця КДА.

Втіленням реформ займався князь А. Чорторийський, котрий знаходився під сильним впливом

ідей польської едукційної комісії: єдність усіх елементів освіти, поєднання вищих і нижчих типів

школи, розподілення їх на округи. Реформа в Росії закінчилась в 1808 році. В ній брав участь

однодумець князя-куратора граф Т. Чацький – видатний політичний діяч останніх років Речі

Посполитої.

Полонізаторська діяльність графа Т. Чацького розкрилась в 1803 році, коли він вибраний був

куратором князем А. Чарторийським на посаду візитора шкіл в межах Південно-Західного краю

(Київської, Волинської, Подільської губерній). Це відкрило йому необмежені права. Він дуже

недобре поставився до руських православних духовних шкіл, котрі тоді почали з’являтися в

Південно-Західному краї.


ПРО НАЗВУ «УКРАЇНА», з кореспонденції Т. Дишканта «Творець у тіні»

Після погрому Запорозької Січі й всього українства в Російській імперії з’являється, як писав

Михайло Грушевський, «надзвичайно талановитий» твір російською мовою– «Історія русов».

…У вступі й на початку твору таємничий автор досить завзято веде полеміку з невідомими

польськими авторами (чи автором) щодо походження України й козацтва. Цим польським

автором, цілком вірогідно, міг бути Тадеуш Чацький, уродженець Волині, польський вчений, діяч

в галузі освіти. 1813 року він пише твір, який називається: «Про назву «Україна» і зародження

козацтва». Значна частина польських і українських земель майже одночасно опинилася під владою

Російської імперії. Але, як пише у своїй історії Н. Полонська-Василенко, 1807 року Олександр I відновив польську адміністрацію у Польщі, а шкільні справи були віддані під керівництво самих

поляків і, зокрема, Т. Чацького Звичайно, що нічого подібного українство в Російській імперії не

мало.

Але для української шляхти в ці часи трапилася ще одна неприємність. Російська імперська

геральдична канцелярія десь близько 1800 року піддала сумніву, що «тут (в Україні) могли бути

«справжні дворяни». Прокотилася хвиля обурення й протестів серед української знаті, а активна її

частина взялася збирати історичні документи, писати статті, дослідження про славні діяння своїх

предків.

…Автор «Історії русів» мав не тільки яскравий літературно-драматичний талант, але й досить

велику сміливість, щоб випустити твір у світ. Найбільше цим двом причинам відповідає постать

Василя Капніста.