Майдель Эдуард [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн

- Майдель Эдуард [Справочник-дайджест] 16 Кб скачать: (fb2) - (исправленную)  читать: (полностью) - (постранично) - Николай Михайлович Сухомозский

 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

МАЙДЕЛЬ Едуард Володимирович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Гідролог, картограф, океанолог, синоптик. Генерал-майор корпусу флотських штурманів (1896); перший завідуючий відділом передбачення погоди при Головній геофізичній обсерваторії (1872); складач першого метеорологічного прогнозу на теренах Російської імперії (1 січня 1872);

фундатор метеорологічної служби на Далекому Сході Російської імперії (1874).

З дворянської родини.

Народився 26 жовтня (7 листопада) 1842 р. в м. Немирові Подільської губернії Російської імперії

(нині – районний центр Вінницької області України).

Помер 12 червня 1918 р. в м. Гельсінгфорсі ( нині м. Хельсінки – столиця Фінляндії). Місце

поховання – не відоме.

Закінчив петербурзький Морський корпус (1862), морську академію.

Ходив Балтійським морем (1862-1870), був завідуючим відділенням прогнозів при Головній

геофізичній обсерваторії (1872-1874), начальником промерної партії з виконання зимового

промірювання гирла р. Суйфун і спорудження стулкових знаків (1874-1877), гідрогеологом

Гідрографічної частини портів Східного океану (1877-1878), начальником промірної і знімальної

партій, завідував метеорологічними станціями у Владивостоку, досліджував клімат краю, морські

течії (1878-1879), начальником Окремої зйомки північного берега Чорного моря (1880-1886), робіт

гідрографії на Білому і Балтійському морях (1887-1893), Окремої зйомки Східного океану (1894-1898).

Член Російського географічного товариства.

Член Російського астрономічного товариства (1894).

Кавалер ордена св. Станіслава 3-го ступеня (1877).

Відзначений срібною медаллю Російського географічного товариства (1872).

Брав участь в розробці плану метеорологічних робіт експедиції, організованої для вивчення

Арало-Каспійської низовини, виконав точні магнітні визначення побережжя Японського моря,

картографування затоки Петра Великого, встановив, що причиною появи небезпечних для

судноплавства туманів в Японському морі є вузька смуга холодної води уздовж всього

материкового берега, звернув увагу на наявність і характер морської течії в протоці Лаперуза.

Друкувався в журналі «Морський збірник».

Як учений дебютував статтею «Північне сяйво і його зв’язок з вітрами» в журналі «Морський

збірник» (1867).

Потім настала черга наступних доробків: «Спосіб визначення шляху шторму» (1874), «Банки в

бухті Експедиції (залив Посьєта») (1882), «Про обмін вод Чорного і Середземного морів» (1885),

«Лоцманські замітки Західного берега Африки», «Вітри і шторми Індійського океану» (обидва –

1900), «Особливості плавання Магеллановим протокою і навколо мису Горн» (1901), «Штормові

таблиці для Атлантичного океану», «Матеріали для лоції Китайських морів» (обидва – 1902),

«Фізико-географічний нарис Китайського і Жовтого морів» (1904), «Значення Північносхідного

проходу для мореплавання» (1907).

Ім’я нашого земляка носять мис на о. Сахалін, мис в затоці Петра Великого і мис біля входу до

лиману на р. Роздольна.

Серед друзів та близьких знайомих М. – Г. Максимов, Л. Єлагін, А. Купфер та ін.


***

ЄДИНА КАРТИНА, з професійного кредо Е. Майделя

Безліч відомостей про планету складається в єдину географічну картину.

ЛАНДШАФТ НЕВПІЗНАННО ЗМІНЮЄТЬСЯ, з гідрографічного звіту Е. Майделя

Тоді як до впадання Нелькана верхів’я Індігірки з його численними притоками тече широкою

рівниною, яка лише місцями прорізується гірськими ланцюгами , з цього місця прибережний

ландшафт абсолютно змінюється. Лівий берег гористий майже до місця впадання Селегняха, а

правий – низинний і болотистий.


РУЙНУЮ ПОСТУПОВО ЗДОРОВ’Я, з донесення Е. Майделя морському міністрові Росії

Тоді як суднові офіцери користуються всіма зручностями кают-компанійського життя, їх

товариші-гідрографи проводять час майже наодинці, за мізерної їжі, без медичної допомоги, в

нежилих місцевостях і у відкритому морі, на шлюпках, руйнуючи поступово своє здоров’я від

суворих кліматичних умов просто неба.

Особливо тяжкі ці умови в тутешніх околицях Росії.

ОДИН З ПЕРШИХ, з нарису «Наука Примор’я (60-і роки XIX– XX ст.)» на fegi.ru

Започаткувала систематичні гідрографічні дослідження на Далекому Сході експедиція Г. І.

Невельського (1862-1863), котра картографувала узбережжя від затоки Святого Владимира до р.

Тюмень-Ула (Туманна).

Комплексні дослідження продовжили К. С. Старицький (1868-1870), Л. П. Єлагін (1870-1874), Е.

В. Майдель (1874-1879).


ВИВЧАВ КЛІМАТ КОРЕЇ, з статті Г. Смирнова «Дослідник затоки Петра Великого, Японського

і Охотського морів»

Е. Майдель був начальником телеграфних і метеорологічних станцій в портах Східного океану і

виконувачем метеорологічних спостережень у Владивостоку. У 1876 виконав зимове

промірювання в Амурській затоці. У 1879 р. займався описом узбережжя Японського моря між

Миколаєвськом-на-Амурі і Владивостоком, дослідженнями гідрографії в Амурському лимані і

Татарській протоці.

Ходячи на транспорті «Японець», кліпері «Абрек», шхуні «Схід» і пароплаві «Батрак»,

досліджував течії в Японському морі, Цусімську течію і течії в протоці Лаперуза, виконав зимове

промірювання р. Суйфун, вивчав мусонний клімат Далекого Сходу, клімат Кореї і Жовтого моря, припливно-відпливні явища, магнітні аномалії, провів перші точні магнітні визначення на берегах

Японського моря.

Під його керівництвом закінчено картографування затоки Петра Великого.


ЛОЦІЯ ДЛЯ КИТАЙСЬКИХ МОРІВ, з статті Х. Тіма «Критика Абакуса на підставі архівних

матеріалів і інших маловідомих документів»

Вихід Росії до Тихого океану вимагав оперативного забезпечення човнів хорошими довідниками.

Ось чому рекомендації для плавання в регіоні, не чекаючи виходу в світ «Керівництва для

плавання з Кронштадта до Владивостока і назад» (робота над яким продовжувалася до 1908 р.), були викладені в самостійному документі «Матеріали для лоції Китайських морів» (СПБ:

Друкарня Імператорської Академії наук, 1902). Маючи на руках цю працю барона Е. Майделя, вже

можна сміливо йти в Чемульпо.


ВІДКРИВ НЕВІДОМУ ДОТИ ТЕЧІЮ, з розвідки В. Демидова «Історія досліджень» на

esimo.oceanography.ru

Менш відомі статті доктора А. Зуєва і, особливо, барона Е. В. Майделя. Останній відкрив холодну

Крильонську течію з Охотського моря і задовго до С. О. Макарова досліджував зв’язок стоку

Амура і холодної течії уздовж континентального морського берега.

На схемі, заснованій на спостереженнях за дрейфом судів, з’явилися нові течії.


«ЧЕРВОНИЙ ЦВЯХ» В ІСТОРІЮ ГІДРОГРАФІЇ, з кореспонденції К. Померанця «Чи не стати

будинку погоди музеєм?»

«Санкт-петербурзькі відомості» повідомили про тривалий ремонт Музею Арктики і Антарктики, який займає з 8 січня 1937 року приміщення Нікольської церкви. Якісь там проблеми з

фінансуванням... Газета пропонує подумати про зведення нової будівлі для унікального музею, хоча й не вірить, що таке може статися в осяжному майбутньому...

Дозволимо собі виступити з пропозицією: об’єднаному полярно-метеорологічному музею вельми

личило б розташуватися на 23-ій лінії. Будівля ця зведена в травні 1849 року спеціально для

Головної фізичної обсерваторії (ГФО) – метеорологічного центру Росії...

...Тут 1 січня 1872 року Е. В. Майдель, гідрограф, лейтенант флоту, прикомандирований до ГФО

військово-морським міністерством, за допомогою писаря Зіміхова і копіювальника, котрий

залишився невідомим, підготували перший в Росії прогноз погоди. Тут складалися попередження

про шторми і повені, які виправдовувалися повністю або принаймні на 80 – 90 відсотків.

Тут метеорологи самовіддано працювали в страшну блокадну зиму 1941-1942 рр., видавали

прогнози для Дороги життя, вмирали на своїх робочих місцях. Тут виконано немало передових

досліджень з метеорології – найважчої з наук про неживу природу.

На превеликий жаль, на стінах будинку немає навіть найскромнішої пам’ятної дошки. Будівля не

внесена в зведення пам’ятників архітектури й історії Петербургу, оскільки ...не перебуває під

державною охороною (для порівняння: занепала недіюча водонапірна башта заводу «Червоний

цвяхар», що знаходиться по сусідству, в це зведення внесена).