Случайная свобода искусства [Алексей Валериевич Босенко] (pdf) читать постранично, страница - 2

прекрасним. Привабливість останнього спокушає своєрідною самостійністю речі серед речей, та заради них знаджує перетвореним і майже спотвореним гаслом «мистецтва заради мистецтва», який заломлює в карколомні співвідношення сучасності, плутаючи з контемпорарністю
розтрощену дійсність так, що увесь час стає минулим.
За словами автора, у чистій, прозорій до затьмарення трансцендентальній естетиці йдеться про те, яким чином стають собою почуття в просторі й часі, і як
вільні простір і час народжуються, коли почуття перестають залежати не тільки
від речей, але й від наочної предметності. Стиль автора надто дражливий і «заразний», спонукає до філософських спекуляцій та неприхованої полеміки —
як і має бути. Безперечно, дається взнаки, що автор не дуже дбає про читача,
зосереджуючись на власному захопленні «батальною» картиною перетворень.
Те, що становлення іррелевантне часові і простору, — принципова позиція
О. Босенка, наріжний камінь, серце його філософських студій узагалі. Так це чи
ні, стверджувати важко попри всі докази автора, але це спрацьовує і дає неабиякі
здобутки, насамперед для філософії мистецтва. Ця ідея є унікальною. У нашому
випадку становлення є дією безпосередньо матеріального руху чи руху матерії,
де час і простір є не тільки формою внутрішнього та зовнішнього споглядання

алексей босенко. СЛУЧАЙНАЯ СВОБОДА ИСКУССТВА

6

— вони відтворюються чи створюються як спів-чуття, як живе «становлення становлення», інакше кажучи, запізнюються, однак у спадок отримують «прагнення», «інтенцію» та «іманентну мету» у вигляді Абсолютної Краси, «яка єдина
може виправдати безглуздя буття, особливо коли б вона стала енергією сучасності, хоча б як принцип».
Безумовно, «центрова» категорія становлення як метод працює дуже ефективно, але оскільки вона не знає «щойності», то, порушуючи рівновагу, відіграє
роль каталізатора, провокації. Не випадково у приватній бесіді автор якось говорив, що він майже тридцять п’ять свідомих років життя витратив на вивчення
категорії «становлення», і що це таке, не тільки він — ніхто не збагнув. «Але
я добре знаю, якого біса вмивався дрібною сльозою Геракліт Ефеський, він же
Темний, він же Сльозливий». Становлення — це «чорна скринька», де знають,
що на вході, що на виході, але не знають, що відбувається всередині. Інша справа,
що цей процес настільки незвичний, що потребує іншого способу мислення і апелює до почуттів, яких іще немає на світі.
Тим і цікавою є ця важка для читання книжка, що вона не для пересічного
споживача і для опанування потребує зусиль. Такі книжки, якщо і дратують, кидають у розпач і аж ніяк не додають оптимізму чи, як кажуть, «позитиву», але
насамперед спонукають до філософської думки.
Учень А. Канарського, філософ з родини філософів, Олексій Босенко у просторі сучасного мистецтва він виконує функції прискіпливого упорядкування
поняттєвого й термінологічного розрізнення феноменів і явищ, з яких виростають художні твори, за допомогою слова витворює особливий простір тексту,
що об’єднує ці феномени і явища у єдиний розумовий організм.
Маю сподіватися, що ця книжка, яка сама є явищем сучасного мистецтва —
мистецтва сучасного філософського слова, — виконає свою позитивну роль
у розвитку вітчизняних філософсько-естетичних досліджень.
Академік Віктор СИДОРЕНКО
директор Інституту проблем сучасного мистецтва

PREFACE

The monograph of Oleksiy Bossenko, senior researcher of the
laboratory of aesthetics and culture studies of the Modern Art
Research Institute of the Academy of Arts of Ukraine, is a result
of the scientific studies in one of the main areas of the science
activities of the Institute, which were going on for many years.
This work continues decoding original problems, which were
risen the previous books of the author such as «Requiem on the
Unborn Beauty» (1992), «On Another, Simulation of Culture
Spaces» (1996), «The Time of Human Passions: Vain Book»
(2005). These books enjoyed great popularity and evolved a wave
of the deep interest not only within the Ukrainian philosophical
circles but abroad too. The significant contribution to the
culture studies is a characteristic feature of all works by
O. Bossenko, and that’s why they are placed in the list of the
outstanding conceptual investigations of the contemporary
philosophy. The author himself considers that the presented
book enlightens «the world behind the limit of sight and shadow
visibility», so the book isn’t «contemporary». The main idea
of the book states that we should introduce more innovations
into the science, new and old words, even from the archaic
language, where these words have completely different meaning.
Moreover the majority of the philosophical problems overcast
the possibility of the modern language. The essence of the living
language confirms such claims. The live language grows like
a plant in different directions: to the top, as a whole organism
and by virtue of it’s existence. On my opinion scientific problem
or artistic object makes its «own choice» of the language and
the author. And this choice presents lucky or unlucky chance of
the embodiment of the creative will. The creator is only means,

алексей босенко. СЛУЧАЙНАЯ СВОБОДА ИСКУССТВА

8

the creation strives to forget it’s creator as something unnecessary. But the creator
forgets about himself too, listening to the logic of action. And this is the reason for the
experiments of O. Bossenko, who is voluntarily and on the verge of a danger forced
to use the destructive power of the language. Clichés, stereotypes are shifted from the
usual places, fall from their nests and are dissolved in the whole motion. This motion
of becoming is author’s «Organone» and a universal instrument. But we shouldn’t
see in this process a clue to the secrets of the science. The category of «becoming»
doesn’t differ itself from the immanent movement, in which matter and