видається доречним додати, що «нове вивчення поляками своєї історії», щоб бути дійсно новим, повинно включати в себе передовсім перегляд старих стереотипів польської історіографії щодо історії української. Тільки тоді поляки зможуть самі побачити справжню Польщу, а не стояти перед питанням: яка ж вона є чи має бути? Але й українці можуть мати свій зиск з наведеного нами висновку Дейвіса, нехай і зверненого до поляків, — щоб відбутися в цьому світі гідно, треба починати з нового вивчення своєї історії. Перефразовані слова Лелевеля стосуються й їх безпосередньо: «Україна так, але яка?». Правдива польська історія без української неможлива, як і навпаки — правдива українська без польської.
На жаль, Дейвіс так і не зміг цього зрозуміти.
Література:
1. Дейвіс Н. Боже ігрище: історія Польщі / Норман Дейвіс: [пер. з англ… П. Таращук]. — К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи, 2008. — 1080 с.; іл..
2. Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом / Григорій Лужницький. — Філядельфія, 1954. — 723 с.
3. Nasza Ojczyzna: szkolny atlas historyczny. — Warszawa-Wrocław, 1986. — 24 s.
Последние комментарии
6 часов 36 минут назад
9 часов 10 минут назад
9 часов 39 минут назад
9 часов 45 минут назад
4 часов 1 минута назад
12 часов 48 минут назад