Архип Юхимович Тесленко (18 лютого (2 березня) 1882, с. Харківці Лохвицького повіту Полтавської губернії — 15 (28) червня 1911, там же) — український письменник.
Народився в селянській родині. Навчався в Харківецькій церковній учительській школі, з якої був виключений за «вільнодумство».
Працював писарчуком у волості, в нотаря, згодом поденщиком.
У 1905 Тесленко за участь у селянських заворушеннях був заарештований, наступного (1906-го) заарештований удруге і засланий спочатку на Вологодщину, а потім у Вятську губернію.
1910 року повернувся до рідного села, де хворий на сухоти й виснажений арештами й засланнями, невдовзі помер.
Архип Тесленко почав писати поезії російською мовою 1902 року, потім перейшов на українську.
Перші оповідання, написані 1904 року, були надруковані 1906 року в журналі «Нова Громада» і газетах «Громадська думка» та «Рада». Пізніше Тесленко друкував оповідання і дописи з селянського життя також у газеті «Село» та часописі «Світло».
Низка оповідань Тесленка — «За пашпортом», «Хуторяночка», «Радощі», «Наука», «Школяр» (усі 1906 рік) — присвячена зображенню нужденного і безправного життя українського селянства за царату. Тематично близькі до названих автобіографічні оповідання: «Немає матусі», «Поганяй до ями!» (1910), «Що б з мене було» (1911); теж на власному досвіді написані тюремні оповідання: «На чужині», «В тюрмі» (1910). В оповіданнях «Любов до ближнього», «У схимника» (1906) зображено служителів офіційного православія, чужих інтересам українського населення. Одним з кращих творів Тесленка є повість «Страчене життя» (1910), в якій на тлі життя бідної селянської родини показана доля дівчини-вчительки, доведеної умовами жорстокої дійсності до самогубства.
Критика своєчасно помітила визначний талант Архипа Тесленка і живу мову розповіді, в якій слідні традиції укр. класики (зокрема Марка Вовчка) з елементами імпресіонізму; тюремні й деякі інші оповідання Тесленка мовою і манерою розповіді близькі до ранніх оповідань Володимира Винниченка.
Твори Тесленка перевидавалися багато разів. Найповніші видання: «З книги життя» (1912, 1918, 1925), «Повне зібрання творів» (1928), «Твори» (1956) та ін.
Последние комментарии
1 день 9 часов назад
1 день 11 часов назад
2 дней 2 часов назад
2 дней 2 часов назад
2 дней 7 часов назад
2 дней 11 часов назад